Актуальна податкова інформація

Чи зупиняються під час воєнного стану строки розгляду комісією регіонального рівня документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено?

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану строки розгляду комісією регіонального рівня пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких в Реєстрі та Таблиці даних платника ПДВ згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПКУ зупинялися. Проте з 01.08.2023 Законом № 3219 було відновлено перебіг строків.

Строки подання платниками податку письмових пояснень та копій документів по податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена в Реєстрі, також з 01.08.2023 було поновлено.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216.

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстр, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку № 520 та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5 до Порядку № 1165).

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (пункт 14 Порядку № 1165).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.

Пунктом 16 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (додаток 6 до Порядку № 1165).

Водночас, відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102 – IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Реєстрі, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 ПКУ;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПКУ.

Разом з тим, встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПКУ, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр не надсилається платнику податків протягом визначеного для розгляду строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема стаття 102 ПКУ була доповнена новим пунктом 102.9.

Так, згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Водночас, Законом № 3219 пункт 102.9 статті 102 ПКУ виключено та встановлено, що тимчасово, до 01.08.2023, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків визначених підпунктом 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ.

Яка перевірка проводиться та у які строки у разі неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій?

 Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій).

Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (підпункт 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ).

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПКУ (пункт 76.2 статті 76 ПКУ).

Пунктом 76.3 статті 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39 прим. 3 ПКУ, проводяться з урахуванням вимог статті 39 прим. 3 ПКУ (пункт 76.4 статті 76 ПКУ).

Поряд з цим відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 78.4 статті 78 ПКУ визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Тривалість перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому пункту 82.2 статті 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів (абзац перший пункту 82.2 статті 82 ПКУ).

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів (абзац другий пункту 82.2 статті 82 ПКУ).

Відповідно до пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статті 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19 прим. 1.1.1 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1 ПКУ).

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ).

Слід зазначити, що з 01.12.2023 відповідно до підпункту 69.35 прим. 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ діє мораторій, зокрема, на:

проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та ІІ груп – до 01 грудня 2024 року;

проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень, зокрема, щодо проведення документальних позапланових перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, що проводяться з підстав, визначених підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням)).

 Що необхідно зробити ФОП – платнику єдиного податку І або ІІ групи, який мобілізований та йому здійснюються нарахування єдиного податку?

Для скасування контролюючим органом нарахованих сум з єдиного податку фізична особа-підприємець – платник єдиного податку (першої або другої групи) має право подати заяву разом з вичерпним переліком документів до контролюючого органу відповідно до Порядку № 225. На підставі поданої заяви з копією відповідного документа контролюючим органом скасовуються нарахування єдиного податку в інтегрованій картці платника за весь період мобілізації ФОП у період дії воєнного стану в Україні та приймається рішення про скасування податкових вимог.

Після демобілізації необхідно протягом 10 днів подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПКУ).

Слід зазначити, що пунктом 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи- підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу II ПКУ, однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 225).

Відповідно до абзаців першого – другого пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені, зокрема, Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим Наказом № 225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 225.

Пунктом 4 Переліку визначено, що з підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 2 розділу II Порядку № 225, подається військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділом ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий пункту 4 розділу ІІ Порядку № 225).

Крім того, після прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий пункту 2 розділу ІІ Порядку № 225).

Абзацом чотирнадцятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Враховуючи те, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої груп, яка мобілізована протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо, зокрема, сплати єдиного податку, зобов’язана виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої –другої груп демобілізована до закінчення дії воєнного стану та у неї відновилася можливість виконання податкового обов’язку, така особа має сплатити єдиний податок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з абзацами першим і третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган скасовує податкову вимогу (підпункт 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПКУ).

У випадку, визначеному підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПКУ, податкова вимога вважається відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги (пункт 60.3 статті 60 ПКУ).

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

 Чи нараховуються штрафні санкції при проведенні документальної перевірки під час воєнного стану у разі заниження податкового зобов’язання?

 Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання визначені пунктом 123.1 статті 123 ПКУ.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ).

У відповідності до вимог пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним статтею 102 ПКУ (пункт 113.1 статті 113 ПКУ).

Абзацами першим, другим і четвертим пункту 102.1 статті 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання, зокрема, податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 ПКУ (1095 днів), якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (підпункт 102.2.1 пункту 102.2 статті 102 ПКУ).

Слід зауважити, що пунктом 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

При цьому дію пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання, у разі виявлення його заниження, за результатами документальної перевірки (планової або позапланової) юридичної особи за період, що перевищує 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), на суму такого заниження за цей період нараховуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПКУ та пеня згідно зі статтею 129 ПКУ.

Водночас, підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні», у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового ППР, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягає оскарженню.

Декларування-2024: В яких випадках не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до декларації про доходи дохід від продажу інвестиційного активу?

Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 розділу ІV ПКУ.

Згідно з підпунктом 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.), що у 2024 році складає 4240,00 грн. на місяць (3028,00 грн. х 1,4);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктом 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та підпунктом 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

У випадках, зазначених у підпунктах “а” і “б” підпункту 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.