Актуальна податкова інформація
Який документ у період обмеження доступу до Реєстру волонтерів підтверджує статус благодійника-фізичної особи – волонтера?
У період обмеженого доступу до Реєстру, підтвердженням включення фізичної особи – благодійника до Реєстру в залежності від обраної форми подання заяви є квитанція, в якій повідомляється про включення фізичної особи – благодійника до Реєстру або лист із даними про включення такої особи до Реєстру.
Крім того, волонтер або його представник не позбавлені права у будь-який час звернутись до контролюючого органу для отримання листа – підтвердження про включення фізичної особи – благодійника до Реєстру. Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації ведеться ДПС відповідно до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Механізм включення волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до Реєстру встановлений Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248.
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку включення волонтера до Реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ, процедура подання якої встановлена підпунктом 2.2. Порядку.
Про результати обробки заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа.
Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у включенні фізичної особи – благодійника до Реєстру територіальний орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання заяви включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру.
Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання заяви, територіальний орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в паперовій формі, у листі зазначаються відомості з Реєстру, наведені у пункті 1.3 розділу I Порядку.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру на підставі заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація у квитанції.
Отже, інформація про результати розгляду заяви надсилається заявнику у квитанції, якщо заяву подано в електронній формі, або у листі, якщо заяву подано у паперовій формі.
Оприлюднення інформації з Реєстру, передбачене пунктом 1.3 розділу І Порядку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, у тому числі до Реєстру.
Чи зобов’язана особа, яка отримала доходи від продажу рухомого майна, що не підлягає оподаткуванню, подавати декларацію про доходи?
Фізична особа, яка отримала дохід від продажу об’єктів нерухомого та/або рухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, не зобов’язана подавати річну Декларацію та відображати у графі 4 розділу І та графі 4 розділу ІІ додатка Ф4, за умови відсутності інших підстав для її подання.
Відповідно до підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статтей 172 та 173 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції у рядку 11.2 розділу III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації зазначається сума доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 та пункту 172.1 статті 172 ПКУ не підлягають оподаткуванню, яка переноситься з Додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця та/або від продажу об’єктів рухомого майна».
Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції додаток Ф4 до Декларації заповнюється платником податків, який отримував доходи від операцій з продажу, міни об’єктів нерухомого майна, здійснених протягом звітного (податкового) року у порядку, встановленому статтею 172 ПКУ, та під час отримання доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна у порядку, встановленому статтею 173 ПКУ.
При цьому, якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, відповідно до пункту 172.2 статті 172 ПКУ, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа. У такому випадку разом з Декларацією платник податків надає копії документів, що підтверджують зазначені понесені витрати на придбання об’єкта нерухомості.
Формою Додатку Ф4 до Декларації передбачено відображення сум отриманих доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна та рухомого майна, що не підлягають оподаткуванню відповідно до пункту 172.1 статті 172 та абзацу першого пункту 173.2 статті 173 ПКУ відповідно у графі 4 розділу І та графі 4 розділу ІІ.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб Декларації встановлений статтею 179 ПКУ, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ.
Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати господарську діяльність із суб’єктами господарювання, які зареєстровані на окупованій території?Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку має право здійснювати господарську діяльність із суб’єктами господарювання, за умови дотримання вимог глави 1 розділу ХІV ПКУ, законів України, рішень РНБО.
При цьому громадяни України, які зареєстровані фізичними особами-підприємцями, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
Згідно зі статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України встановлені умови перебування фізичних осіб-підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.
Види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – четвертої груп визначені пунктами 291.5 та 291.5 прим. 1 статті 291 ПКУ.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
Частиною першою статті 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватись спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.
Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації Радою національної безпеки і оборони (РНБО) прийнято ряд рішень щодо персональних спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції).
Чи підлягає поверненню спадкоємцю сума грошового зобов’язання, надміру сплачена ФОП, який помер?
У разі смерті фізичної особи-підприємця спадкоємець має право звернутись до контролюючого органу із заявою щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми, включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), за умови надання відповідних документів, підтверджуючих перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Згідно з пунктом 43.1 статті 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до, зокрема, статті 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2 статті 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Слід зауважити, що абзацом одинадцятим пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.
Крім того, пунктом 102.9 статті 102 ПКУ, який діяв до 31.07.2023 (включно), визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) подається копія свідоцтва про смерть фізичної особи (пункт 2 частини четвертої статті 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань»).
Абзацом першим підпункту 1 пункту 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 зі змінами та доповненнями передбачено що підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою- підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦКУ).
Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа на сплату державного мита?
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначено, що під час сплати, зокрема, інших платежів, на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку (наприклад, 101 – сплата суми державного мита);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі (наприклад, сплата суми державного мита за реєстрацію права власності на нерухоме майно).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, інших платежів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (пункт 4 розділу ІІ Порядку).
У разі сплати платежу готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (пункт 8 розділу ІІ Порядку).
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, інших податків здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – представником платника.
Відповідно до пункту 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.