Шановні платники вчасно сплатіть податки! Останній день сплати податку, збору (платежу) 29.10.2020 року
Шановні платники вчасно сплатіть податки!
Останній день сплати податку, збору (платежу)
29.10.2020 року
– авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IІІ квартал 2020 року;
– авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІІ квартал 2020 року.
30.10.2020 року
– плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2020 року;
– податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2020 року;
– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за вересень 2020 року;
– податку на додану вартість за вересень 2020 року;
– акцизного податку за вересень 2020 року;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за вересень 2020 року;
– авансового внеску з туристичного збору за жовтень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця;
– єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2020 року;
– податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?
За березнь, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:
- підприємці на загальній системі оподаткування;
- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.
Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає – 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)).
За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць).
Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.
Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення
В ІТС «Електронний кабінет» (http://cabinet.tax.gov.ua) запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають доступ у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення.
Доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі мати інформацію щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.
Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету за формою «F/J1300203».
Відповідь на Запит платнику надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203».
Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини електронного кабінету.
У зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.
Водночас громадяни України мають право звернутися до органів державної влади. Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Обов’язок реєстрації платником ПДВ: які операції враховувати?
Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Така реєстрація здійснюється у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ.
Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:
– за основною ставкою ПДВ (20%),
– ставкою 7 відсотків,
– нульовою ставкою ПДВ;
– звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Також обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ, оскільки належать до операцій з постачання відповідно до п.п. 14.1.185 та 14.1.191 ст. 14 ПКУ.
Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Також, платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання 1 млн. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ).
Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подала до податкового органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).
Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, податковий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Дохід виплачено нерезиденту: хто сплачує податок на доходи нерезидента?
Суб’єкти господарювання, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), а саме:
– резидент-платник податку на прибуток,
– фізична особа – підприємець,
– фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність,
– суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування,
– інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України,
утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та п.п. 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.
Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).
Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.
Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX розширено коло платників податку на прибуток підприємств.
Так, є платниками податку на прибуток у частині сплати податку з доходів нерезидентів із виплачених нерезидентам доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України (п.п. 133.1.1 та п.п.133.1.4 ст.133 ПКУ) (норма набрала чинності з 23.05.2020 р.):
– юридичні особи – платники єдиного податку,
– фізичні особи – підприємці (у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування,
– фізичні особи – підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність),
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств (п. 137.5 ст. 137 ПКУ) (набирає чинності з 01.01.2021 р.).
Отже, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні особи та підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи — підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з податку на прибуток з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.
Діяльність ФОП на загальній ситемі оподаткування: визначення доходів
Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу).
- До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
– виручка в натуральній (негрошовій формі);
– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Для визначення загального оподатковуваного доходу застосовується касовий метод, а при визначенні витрат враховуються тільки ті витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.
- Отримана підприємцем поворотна фінансова допомога (позика) протягом дії договору не включається до складу доходу. Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до доходів та оподатковується на загальних підставах.
- Кредит, отриманий підприємцем від банку на розрахунковий рахунок не підлягає включенню до складу доходу, але якщо погашення кредиту здійснюється юридичною особою – поручителем, то дохід, в сумі погашеного поручителем кредиту, включається до доходу.
- Якщо кредитором списується заборгованість, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу підприємця та оподатковується на загальних підставах.
До уваги платників ПДВ: коригування податкового кредиту
- У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ):
- покупець зменшує податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни;
- постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
- У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг (п.п. 192.1.2 ст. 192 ПКУ):
- покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення;
- постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.
Платникам податку на прибуток: нова різниця на суму штрафів
Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 та набула чинності 23 травня 2020 року).
Отже, з 23.05.2020р. фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.
Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.
Скасовано реєстрацію платника ПДВ: чи можна виправити помилку за той період?
Обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ, оскільки:
- податкова декларація (розрахунок, звіт) – це, зокрема, документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу).
- якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Отже, оскільки суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
Неприбуткова організація продає товари (основні засоби): коли сплачується податок на прибуток?
Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств, якщо вони відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.
При цьому, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 ст. 133 ПКУ).
Отже, неприбуткова організація, що утворена згідно із законом, що регулює її діяльність, та внесена до Реєстру неприбуткових підприємств, організацій, не сплачує податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів за умови:
– що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання,
– реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами,
– та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
У разі недотримання неприбутковою організацією таких вимог, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток (п.п. 133.4.3 та 133.4.4 ст. 133 ПКУ).
Розрахунок коригування на зменшення вартості товару несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН: хто несе відповідальність?
Порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та ст. 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації (п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
Отже, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації.
Ознайомтесь з проєктом наказу МФУ щодо подання звітності з єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб
Проєкт наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859» розроблено у зв’язку:
- впровадженням подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, відповідно до Закону України від 19.09.2019 №115 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і Закону від 19.09.2019 №116 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
- та з внесенням змін до розділу ІV Податкового кодексу України Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» у частині оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній,
Так, Законами №№ 115 і 116 визначено, що подання звітності про нарахування єдиного внеску здійснюється у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб.
У зв’язку з чим виникла необхідність доповнення декларації додатковими окремими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 та виокремлення зобов’язань з єдиного внеску в декларації для:
– фізичних осіб – підприємців, крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування;
– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
– осіб, які сплачують єдиний внесок на умовах договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.
Крім того, відповідно до Закону № 466 платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до ПКУ, включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та визначити свої податкові зобов’язання. Тому наявна необхідність доповнення декларації окремим додатком КІК №.
Проект наказу оприлюднено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2020-410.
Ознайомтесь з проєктом наказу МФУ про внесення змін щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і єдиного внеску
Проєкт наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» розроблено відповідно до вимог законів України:
– від 04.10.2019 №190-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,
– від 13.04.2020 № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно з зазначеними Законами, починаючи з 01 січня 2021 року, передбачено впровадження нової системи сплати податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на небюджетні рахунки з використанням єдиного рахунку паралельно з діючою системою оперативного обліку та сплати платежів.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платникам, що виявлять бажання сплачувати податки, збори, платежі та єдиний внесок через єдиний рахунок постане потреба зазначення у розрахунковому документі реквізитів одержувачів коштів, сум коштів для відповідних одержувачів коштів, дати та номера податкового повідомлення-рішення; призначення відповідного платежу та його одержувача або взагалі без зазначення одержувача коштів.
З метою забезпечення заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа для функціонування системи сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску через єдиний рахунок, Порядок доповнено новим розділом, який дозволять оформити сплату:
– за одним видом платежу одним документом на переказ коштів із зазначенням конкретного одержувача коштів;
– за декількома видами платежів одним документом на переказ коштів із зазначенням за кожним видом платежу конкретного одержувача коштів;
– однією сумою без зазначення одержувача коштів.
Разом з тим платник, який вкаже одночасно декілька одержувачів коштів, буде мати можливість спрямувати належну суму коштів кожному такому одержувачу із загальної суми, зазначеної у документі на переказ коштів.
Також платнику буде надана можливість керувати своїми платежами в частині спрямування коштів в рахунок сплати грошових зобов’язань, визначених:
– на підставі податкових повідомлень-рішень шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
– на підставі податкових декларацій (розрахунків) шляхом заповнення в реквізиті «Призначення платежу» розрахункових документів інформації про призначення відповідного платежу та його одержувача.
Проєкт наказу розміщено на офіційному web-порталі ДПС у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74874.html.
ГУ ДПС у Запорізькій області