Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ: Повернення на довоєнну систему оподаткування

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» вже офіційно опублікований та набере чинності 1 серпня 2023 року.

Державна податкова служба України у своєму інформаційному листі № 4/2023 роз’яснює, які ключові зміни відбудуться з 01.08.2023, зокрема:

• скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу;

• скасування можливості для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);

• встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;

• відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів;

• відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;

• відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік;

• продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників ЄСВ, крім перевірок: бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього; ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності); на заперечення до акту; у разі дисциплінарного провадження; трансфертного ціноутворення; міжнародного оподаткування; перевірок нерезидентів; валютного законодавства;

• формування плану-графіку лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;

• збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників 1-2 групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

• встановлення обов’язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;

• відновлення з 1 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;

• скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;

• уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування ПДФО доходи благодійників – фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;

• звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;

• доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;

• приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);

• упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;

• звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

• удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2023року;

• спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;

• звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.

 

За якою формою подається заява мобілізованими до Збройних Сил  ФОП про звільнення від сплати єдиного внеску?

Фізичні особи-підприємці, які були призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або були призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь строк їх військової служби, або cтосовно яких згідно із Законом № 2010 встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подають заяву про звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 1 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначені статтею 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи-підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою-підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа-підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації) (абзац другий пункту 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з абзацом третім пункту 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені підпунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12 частини другої статті 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою- підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа-підприємець у заяві, передбаченій у пункті 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи-підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи-підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою-підприємцем у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи-підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу фізичною особою-підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа-підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Крім того пунктом 9 прим. 8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Відповідно до пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час дії особливого періоду, визначеного Законом України № 3543, платники єдиного внеску, зазначені у частині першій статті  4 Закону № 2464, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для зазначеного звільнення є заява платника єдиного внеску та копія відповідного військово-облікового документа із зазначенням даних про його призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які подаються до податкового органу за місцем обліку платника єдиного внеску протягом 10 днів після його звільнення з такої військової служби.

Якщо платник єдиного внеску після звільнення з військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків такої служби, заява і копія відповідного військово-облікового документа подаються ним протягом 10 днів після закінчення лікування (реабілітації).

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені пп. 1 (крім сплати єдиного внеску), 2 – 6, 10 і 12 частини другої статті 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, нарахований уповноваженою особою з таких виплат протягом строку військової служби платника єдиного внеску, сплачується звільненим з військової служби платником єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня, наступного за днем його звільнення з такої служби, без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Платник єдиного внеску в заяві, подання якої передбачено абзацом другим пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, зазначає дані про нарахований уповноваженою особою єдиний внесок на суму таких виплат.

Звітність про нарахований уповноваженою особою протягом строку військової служби платника єдиного внеску єдиний внесок на суми виплат найманим працівникам платника єдиного внеску подається платником єдиного внеску, звільненим із військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464.

Чи може уповноважений представник юридичної особи отримати за довіреністю кваліфіковані сертифікати відкритих ключів?

Уповноважений представник юридичної особи, установи, організації, органів місцевого самоврядування не може отримати за довіреністю кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на посадових осіб (керівника, бухгалтера тощо) чи інших працівників таких установ, організацій, органів місцевого самоврядування, оскільки під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа здійснюється ідентифікація особи за умови її особистої присутності.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» формування та видача кваліфікованого сертифіката відкритого ключа без ідентифікації особи, ідентифікаційні дані якої міститимуться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, не допускаються.

Ідентифікація особи здійснюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (його відокремленим пунктом реєстрації) шляхом перевірки та підтвердження належності фізичній чи юридичній особі, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, ідентифікаційних даних особи, отриманих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (його відокремленим пунктом реєстрації).

Ідентифікація особи – процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи (пункт 20 частини першої статті 1 Закону № 2155).

Згідно з частиною п’ятою статті 22 Закону № 2155 під час перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи (з метою формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки або автентифікації веб-сайту) чи фізичної особи-підприємця (з метою формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки) кваліфікований надавач електронних довірчих послуг зобов’язаний використовувати інформацію про юридичну особу чи фізичну особу-підприємця, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи, а також пересвідчитися, що обсяг цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи чи фізичної особи – підприємця є достатнім для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа або автентифікації вебсайту. Порядок проведення перевірки, передбаченої цією частиною, визначається Кабінетом Міністрів України.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності міжнародних організацій, відомості про яких не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або торговельного, банківського чи судового реєстру, що ведеться іноземною державою, за місцезнаходженням штаб-квартири міжнародної організації здійснюється з використанням інформації з міжнародного договору або іншого офіційного документа, на підставі якого створена та/або діє міжнародна організація.

Частиною шостою статті 22 Закону № 2155 визначено, що уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи-підприємця підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи- підприємця. Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи-підприємця здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи-підприємця відповідно до вимог статті 22 Закону № 2155 та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи- підприємця, чи з використанням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.

Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг подається документ, у якому визначено повноваження відповідного органу та розподіл обов’язків між його членами.

Також, частиною другою статті 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється в один із таких способів:

1) за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи-підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;

2) віддалено (без особистої присутності особи), з одночасним використанням засобу електронної ідентифікації, що має високий або середній рівень довіри, раніше виданого фізичній особі, фізичній особі-підприємцю чи уповноваженому представнику юридичної особи за особистої присутності, та багатофакторної автентифікації;

3) за ідентифікаційними даними особи, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, раніше сформованого (сформованої) та виданого (виданої) згідно з пунктом 1 або пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 2155, за умови чинності такого сертифіката;

4) з використанням інших способів ідентифікації, визначених законом, надійність яких є еквівалентною особистій присутності та підтверджена органом з оцінки відповідності.

 

Як можна надіслати через Електронний кабінет запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття рахунків у фінансових установах?

 Абзацом першим пункту 4 розділу VI Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, що платник податків може надіслати до ДПС в електронній формі через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42 прим. 1 глави 1 розділу II ПКУ, або з використанням електронних комунікаційних мереж запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П9 (далі – Запит) згідно з додатком 10 до Порядку. У запиті зазначається, про які рахунки запитується інформація – ті, про які не надходили повідомлення про їх закриття (відкриті рахунки) та/або ті, про які надійшли повідомлення щодо їх закриття (закриті рахунки), із зазначенням періоду закриття.

Меню «Введення звітності» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П9 (ідентифікатор форми J/F 13086ХХ).

Крім того, меню «Введення звітності» надає можливість перегляду квитанцій щодо приймання та обробки контролюючим органом Запиту, а саме:

Квитанція № 1 – засвідчує факт і час отримання Запиту;

Квитанція № 2 – Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П10 (далі – Витяг) згідно з додатком 11 до Порядку за ідентифікатором форми J/F 14086ХХ.

При цьому відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу VI Порядку ДПС надсилає платнику податків Витяг не пізніше наступного робочого дня після надходження Запиту.

Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах формується засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС і надсилається платнику в Електронний кабінет у режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».

У Витягу зазначається інформація про платника податків та всі його рахунки, які взято на облік в контролюючих органах, згідно із критеріями, що вказані у Запиті платником податків (закриті та/або відкриті).

Чи є відповідальність за несвоєчасну сплату туристичного збору платниками, які не мають можливості своєчасно виконати податковий обов’язок під час воєнного стану?

У разі відсутності у суб’єкта господарювання можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати туристичного збору, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Cуб’єкт господарювання, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати, звільняється від відповідальності за порушення ним термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань з туристичного збору за I квартал 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Cуб’єкт господарювання, у якого відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняється від відповідальності за порушення термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань з туристичного збору, за умови їх сплати протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Порядок сплати туристичного збору регламентується підпунктом 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 ПКУ, яким визначено, що податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ), або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій встановлених пункт 124.1 cтатті 124 ПКУ та нарахування пені згідно з статтею 129 ПКУ.

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023.

Абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (абзац другий підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ).

Згідно з абзацом сьомим підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються, від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, за звітний (податковий) період – I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим – восьмим підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836 (абзац дев’ятий підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ).

Відповідно до абзацу дванадцятого підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання ними таких обов’язків, передбачених ПКУ, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Протягом якого терміну передаються облікові справи юридичної особи та ФОП у разі зміни місцезнаходження?

 Відповідно до пункту 10.1 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, процедура зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або державної податкової інспекції, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, передбачена розділом X Порядку № 1588, проводиться у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, включення/не включення до Реєстру великих платників податків, реорганізації чи ліквідації контролюючих органів, внаслідок чого відбувається зміна:

1) контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У такому випадку контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків згідно з пунктами 10.6 – 10.21 розділу X Порядку № 1588;

2) ДПІ обслуговування, яка виконує реєстрацію та облік платників податків (без зміни контролюючого органу) згідно з Порядком № 1588.

У такому випадку контролюючий орган вносить відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб згідно з пунктом 10.25 розділу X Порядку № 1588;

3) коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), що відповідає податковій адресі платника податків.

У цьому випадку платник податків обліковується в контролюючих органах з урахуванням особливостей, визначених п. 10.2 розділу X Порядку № 1588.

Пунктом 10.15 розділу X Порядку № 1588 визначено, що контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку у такі строки:

після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у пункті 10.13 розділу X Порядку № 1588;

протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.

Згідно з пунктом 10.13 розділу X Порядку № 1588 суб’єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням пункту 10.2 розділу X Порядку № 1588.

Пунктом 10.2 розділу X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження щодо юридичної особи (крім юридичних осіб, які включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується з відповідною ознакою та визначенням коду території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, що відповідає:

попередньому місцезнаходженню платника податків – до закінчення бюджетного періоду;

новому місцезнаходженню платника податків – з наступного бюджетного періоду.

Згідно з пунктом 10.16 розділу X Порядку № 1588 пакет документів включає:

реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків;

звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив;

дані про контрольно-перевірочну роботу (в тому числі реєстр складених контролюючим органом актів (довідок) перевірок із зазначенням в реєстрі дати та номера акта перевірки, виду перевірки, перевіреного періоду, структурного підрозділу, що здійснював перевірку, місця та строку зберігання матеріалів перевірки);

документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг (за винятком податкового боргу з платежів за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність);

інформацію щодо адміністративного або судового оскарження сум грошових зобов’язань та судових справ між контролюючими органами і платником податків за останні три роки.

Перелік документів, що надсилаються, зазначається у супровідному листі. Документи надсилаються поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення або доставляються нарочно працівником контролюючого органу та передаються під підпис до підрозділу, відповідального за організацію документообігу контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків. Документи не можуть бути передані безпосередньо через платника податків чи інших третіх осіб (пункт 10.17 розділу X Порядку № 1588).

У разі неможливості складання або надання документа, передбаченого нормативно-правовими актами, у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника податків формується довідка у довільній формі про неможливість складання або надання такого документа. Довідка долучається до супровідного листа, що передається до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків (пункт 10.18 розділу X Порядку № 1588).

Якщо стосовно платника податків не формувались реєстраційна частина у період його діяльності та/або звітна частина за останні три роки з причини того, що документи, які включаються до таких частин, у відповідному періоді були отримані контролюючими органами у порядку інформаційної взаємодії або від платника податків в електронному вигляді, про це зазначається у супровідному листі і реєстраційна та/або звітна частини облікової справи не передаються до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (пункт 10.19 розділу X Порядку № 1588).

Пунктом 10.20 розділу X Порядку № 1588 визначено, що якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів у випадках, визначених у пункті 10.14 розділу X Порядку № 1588, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії.

Після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур, передача яких передбачена розділом X Порядку № 1588.

Згідно з пунктом 10.21 розділу X Порядку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) зберігаються протягом трьох років з моменту зняття з обліку такі документи:

копії супровідних листів та описи облікових справ (якщо такі передавались);

документ (повідомлення) про вручення (доставку) облікової справи та документів платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

ЗАКОН № 3219: Як відбуватиметься перехід платників, які до 1 серпня 2023 року були зареєстровані на спрощеній системі з особливостями оподаткування, та на яку саме систему оподаткування?

З урахуванням змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», спрощена система з особливостями оподаткування діє до 1 серпня 2023 року, тобто по 31 липня 2023 року включно. (Пункт 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували спрощену систему з особливостями оподаткування, з 1 серпня 2023 року автоматично будуть переведені на застосовування системи оподаткування (на відповідну ставку та групу єдиного податку або на загальну систему оподаткування), на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування. (Абзац перший підпункту 9-1.1 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Більш детально за покликанням:

https://tax.gov.ua/data/material/000/578/694703/InfoList4_2023.pdf

Чи подаються документи, необхідні для розгляду питання прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі зупинення реєстрації помилкової накладної?

Враховуючи норми Порядку прийняття рішень та пункт 44.1 статті 44 ПКУ платник податку може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень (пункт 11 Порядку зупинення).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункт 44.1 статті 44 ПКУ.

У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за формою № 34-ОПП підлягає заміні?

Відповідно до пункту 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пунктами 3.11, 3.12 розділу III Порядку № 1588.

У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:

за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);

до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;

в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.

До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.

Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.

ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:

за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;

надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;

направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851-ІV та Закону № 2155-VIII.

Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.

 Чи необхідно спадкоємцям подавати звітність та сплачувати грошові зобов’язання у разі смерті ФОП?

 Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Водночас повідомляємо, що ПКУ не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності у разі смерті фізичної особи-підприємця.

Відповідно до підпункту 37.3.2 пункту 37.3 статті 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Згідно з пунктом 99.1 статті 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Пунктом 162.3 статті 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (пункт 97.4 статті 97 ПКУ).

Які дії платника у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків з вини банку та чи звільняється він від відповідальності?

У випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку (крім випадків, коли банк повернув платіжні інструкції без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене) суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. При цьому такий суб’єкт господарювання звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 43 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього після закінчення операційного часу, не пізніше наступного операційного дня.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПКУ за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 1591, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених ПКУ.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 1591, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених пунктом  124.1 статті 124 ПКУ (пункт124.4 статті 124 ПКУ).

Пунктом 129.7 статті 129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні інструкції без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125 прим. 1 ПКУ) (підпункт 112.8.5 пункту 112.8 статті 112 ПКУ).

Поряд з цим, підпунктом 129.9.4 пункту 129.9 статті 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.

 Як платнику податків відновити РНОКПП, у разі закриття його на підставі поданої державними органами помилкової інформації про смерть такої фізичної особи?

 У разі якщо встановлено, що в актовому записі про смерть особи, який складено органом державної реєстрації актів цивільного стану, виникла «механічна» помилка, то виправлення такої помилки (внесення змін до актового запису) проводиться відповідним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України. Крім того, якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, є рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, внесення змін проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою a6o рішення суду про скасування такого рішення суду.

Внесення змін до актових записів цивільного стану здійснюється відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Таким чином, про зміни, які були внесені до актових записів, ДПС може дізнатися, направивши відповідний запит до Державного реєстру актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України. На підставі отриманої відповіді можуть бути внесені відповідні зміни до ДРФО.

Відповідно до підпункту 70.16.4 пункту 70 статті 70 ПКУ органи державної реєстрації актів цивільного стану подають контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, які померли (для закриття реєстраційних номерів облікових карток платників податків).

Пунктом 3 розділу VI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 визначено, що внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю проводиться у разі:

отримання ДПС із Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, у порядку подання інформації Міністерством юстиції України відповідно до законодавства;

подання до будь-якого контролюючого органу державним органом, родичами, спадкоємцями, іншими особами заяви-повідомлення у довільній формі та копії свідоцтва про смерть чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

 Закон № 3219: Для платників І та ІІ групи,

що мають податкову адресу на прифронтових територіях (в тому числі можливих бойових дій) зберігається право добровільної сплати єдиного податку

З першого серпня набув чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким передбачено скасування можливості для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку першої та другої групи не сплачувати єдиний податок.  Однак для платників І та ІІ групи, що мають податкову адресу на прифронтових територіях (в тому числі можливих бойових дій) зберігається право добровільної сплати єдиного податку.

Зокрема, законом установлено, що з 1 серпня 2023 року фізичні особи- підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Платники, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, не заповнюють декларацію за період, в якому податок не сплачувався. Крім того, контролюючий орган не проводить для них нарахування авансових внесків з єдиного податку.

Звертаємо увагу, дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

 Як можуть неповнолітні отримати електронні довірчі послуги

 у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС?

 Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена статтею 32 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 32 ЦКУ неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта статті 32 ЦКУ).

Отже, для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) неповнолітній особі віком від 14 до 18 років, крім переліку документів для отримання ЕДП фізичній особі, потрібно надати письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників на вчинення правочинів неповнолітньою особою та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. Також обов’язкова присутність у відокремленому пункті реєстрації хоча б одного з батьків дитини з оригіналом паспорта.

З переліком документів, для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»).

Якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець, то згода батьків непотрібна.

ЗАКОН № 3219: На яку систему оподаткування будуть переведені новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації зареєстровані на спрощеній системі з особливостями оподаткування?

 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» передбачено, що новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, автоматично будуть переведені на застосування єдиного податку третьої групи із ставкою у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, тобто на 5 відсотків доходу. (Абзац другий підпункту 9-1.1 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

В який термін ФОП – платники єдиного податку подають додаток 1 у складі декларації платника єдиного податку – ФОП у разі припинення підприємницької діяльності?

 Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма статті 9 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Згідно з приміткою 7 Додатка 1 до Декларації у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку у розділі 5 «Тип форми» додатка 1 проставляють позначку «після припинення», у розділі 6 – дату державної реєстрації припинення.

Разом тим, у разі подання Декларації за останній податковий (звітний) період (квартал, півріччя, три квартали), на який припадає дата державної реєстрації припинення, платник єдиного податку звільняється від обов’язку подання Декларації у строк, визначений для річного податкового (звітного періоду) (примітка 2 до Декларації).

Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 пункту 49.18 статті 49 ПКУ, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, до закінчення такого звітного періоду.

Враховуючи викладене, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають Додаток 1 з типом форми «після припинення» у складі Декларації у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення підприємницької діяльності, до закінчення такого звітного періоду, та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації, сплачують єдиний внесок.

Які документи подають фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі зміни робочого місця?

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 глави 6 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 6.8 розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 визначено, що облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у контролюючих органах здійснюється з урахуванням, зокрема, такого:

–    якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розділу IV ПКУ;

–    про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає відомості шляхом подання повідомлення про об’єкти, через які провадиться діяльність, згідно з розділом VIII Порядку № 1588.

Відповідно до пункту 8.1 розділу VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIІI Порядку № 1588.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку № 1588 (пункт 8.1 розділу VIІI Порядку № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (пункт 8.4 розділу VIІI Порядку № 1588).

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (пункт 8.5 розд. VIІI Порядку № 1588).

У який спосіб суб’єкт господарювання надає інформацію на письмовий запит органу ДПС?

 На письмовий запит органу ДПС суб’єктом господарювання (крім е-резидента) в письмовій формі (листом) надається інформація (документальне підтвердження) відповідно до статтей 73, 78 ПКУ в загальновстановленому порядку, в один із таких способів:

особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

При цьому такий лист, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити:

номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;

інформацію, що запитується органом ДПС.

Відповідно до абзацу першого пункту 73.3 статті 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом першим пункту 42.4 статті 42 ПКУ визначено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених ПКУ.

Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПКУ встановлено термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби, повинен містити:

номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;

інформацію, що запитується органом ДПС.

Платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету (абзац перший пункту 42 прим. 1.5 статті 42 прим. 1 ПКУ).

Платник податків (крім платника податків, який набув статусу електронного резидента (е-резидента)), що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі (абзац четвертий пункту 42 прим. 1.5 статті 42 прим. 1 ПКУ).

Начало формы

Конец формы

Чи застосовуються штрафні санкції, якщо платник подає Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній з відміткою «уточнююче» у зв’язку з самостійним виправленням помилок?

Подання платником податку уточнюючого Повідомлення (в тому числі з відміткою «уточнююче» у зв’язку з самостійним виправленням помилок) не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.5 статті 120 ПКУ у разі надання недостовірної інформації в Повідомленні.

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПКУ платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення). Форма та порядок складання Повідомлення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку, у разі якщо платником податків виявлено, що у раніше поданому Повідомленні інформація надана не в повному обсязі або Повідомлення містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:

нове Повідомлення до граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період;

уточнююче Повідомлення (повідомлення з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період.

Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Повідомлення та/або надання недостовірної інформації в Повідомленні передбачена статтею 120 ПКУ. Так, за неподання Повідомлення згідно з пунктом 120.3 статті 120 ПКУ передбачено штраф у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі – ПМПО), установленому законом на 01 січня податкового (звітного) року. Неподання Повідомлення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Повідомлення, але не більше 300 розмірів ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Повідомлення.

Відповідно до пункту 120.6 статті 120 ПКУ несвоєчасне подання платником податків Повідомлення призводить до накладення штрафу (штрафів) у розмірі: одного розміру ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Повідомлення, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пункту 120.5 статті 120 ПКУ надання недостовірної інформації в Повідомленні тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 50 розмірів ПМПО, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Додатково повідомляємо, що починаючи з 01.01.2024 року вступають в дію зміни, внесені (в тому числі) до пункту 120.5 статті 120 ПКУ Законом України від 20 березня 2023 року № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», зокрема, в частині роз’яснень, що є недостовірною інформацією в Повідомленні. А саме: інформація, яка вплинула на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній.

 Чи необхідно суб’єкту господарювання вносити зміни до облікових даних, якщо відбулось перейменування вулиці?

 Відповідно до пункту 66.1 статті 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 статті 66 ПКУ).

Згідно з статтею 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, в ЄДР містяться дані, зокрема, місцезнаходження юридичної особи та місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою-підприємцем).

Пунктом 9.2 розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткові реєстраційні заяви за формами № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів), № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) подаються з позначкою «Зміни» або заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН – з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Враховуючи викладене вище, у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків відомості про яких:

включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;

не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.

ЗАКОН № 3219: Чи необхідно після повернення на застосування єдиного податку зі ставкою 3 або 5 відсотків включати до суми граничного доходу (1167 розмірів мінімальної зарплати) дохід, отриманий платником в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» передбачено, що дохід, отриманий у період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого пунктом 291.4 статті 291 ПКУ. (Абзац другий підпункту 9-1.4.1 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Чи є суб’єкти господарювання платниками екологічного податку за розміщення відходів, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у виробництві?

 Суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т.ч. металобрухт. Разом з цим, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об’єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 ПКУ платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (пункт 240.5 статті 240 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (підпункт 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (пункт 250.3 статті 250 ПКУ).

 Які є підстави для відмови контролюючим органом у взятті на облік рахунку платника податків?

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, підставами для відмови у взятті контролюючим органом рахунка на облік є:

1) відсутність платника податків на обліку в контролюючому органі;

2) наявність інформації про зняття з обліку в контролюючому органі чи запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

3) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про відкриття такого рахунку іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції (крім рахунків у цінних паперах);

4) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку.

Надходження до фінансової установи повідомлення-відповіді з такою причиною відмови свідчить про те, що рахунок уже взято на облік контролюючим органом. У такому разі повідомлення-відповідь буде містити дату взяття рахунку на облік у контролюючому органі.

Отримання фінансовою установою повідомлення-відповіді з причиною відмови у зв’язку з наявністю в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку є підставою для початку видаткових операцій за цим рахунком платника податків;

5) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до ЄДР відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;

6) наявність судового рішення щодо заборони взяття рахунків на облік у контролюючих органах;

7) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про закриття такого рахунку (крім рахунків, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України);

8) відсутність у ЄДР платника податків – фізичної особи-підприємця або юридичної особи чи її відокремлених підрозділів, іншої організації, які відповідно до законодавства мають бути включені до ЄДР.

Перелік кодів причин відмови у взятті на облік рахунку платника податків наведено в додатку 7 до Порядку (пункт 2 розділу ІІІ Порядку).

Яка передбачена відповідальність за неподання ФОП звітності по єдиному внеску за себе у складі звітності з ПДФО або єдиного податку?

До платників єдиного внеску – фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) за неподання, або несвоєчасне подання за себе звітності по єдиному внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) застосовуються штрафи у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ, та нараховується пеня на суму своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску відповідно до статті 25 Закону № 2464, крім обмежень визначених положеннями пунктом 9 прим. 19, 9 прим. 21 та пунктом 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, які діють у період дії військового стану.

Також, за неподання, несвоєчасне подання звітності по єдиному у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до таких осіб (за виключенням членів фермерського господарства) застосовується адміністративна відповідальність.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані, зокрема, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства (якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) подають додаток ЄСВ 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 859.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку:

першої – третьої груп подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578;

четвертої групи подають додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, за формою, затвердженою Наказом № 578;

третьої групи із ставкою 2 відсотки доходу, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску, подають додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.

Згідно з пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ, а саме – у розмірі 1020 грн., а у разі якщо протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – у розмірі 2040 гривень.

Крім того, відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464 на суму своєчасно не нарахованих та/або не сплачених у строки сум єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Разом з тим, абзацом третім частини першої статті 26 Закону № 2464 передбачено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку).

Згідно з частиною першою статті 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу-підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим пункту 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий пункту 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з пунктами 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються; платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Начало формы

Конец формы

За яким ідентифікатором форми надсилається Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі?

Відповідно до підпункту 39 прим. 2.1.1 пункту 39 прим. 2.1 статті 39 прим. 2 ПКУ контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Відповідно до підпункту 39 прим. 2.6.3 пункту 39 прим. 2.6 статті 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

На офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр форм податкових документів розміщено електронну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі за ідентифікатором форми J1610101 (https://tax.gov.ua/data/ material/000/103/154157/Forms _deklar.htm).

Як заповнюється поле «Дата призначення» ф. № 1-ОПП, якщо керівник є відповідальним за ведення бухгалтерського обліку після звільнення головного бухгалтера?

У разі відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера до контролюючого органу подається заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про керівника підприємства.

У полі «Дата призначення» заяви за формою № 1-ОПП має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.

Статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог  Закону № 996  обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Відповідно до пункту 66.4 статті 66 ПКУ та пункту 9.3 розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку (необхідне підкреслити)». При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за формою № 1-ОПП та інформація про засновників не подається.

ЗАКОН № 3219: Як бути суб’єктам господарювання, які в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, перейшли на здійснення діяльності, яка є забороненою для платників єдиного податку?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» передбачено, що платники, які після припинення дії спрощеної системи з особливостями оподаткування автоматично або самостійно відмовляться від використання спрощеної системи з особливостями оподаткування, повинні до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем в якому відбулось повернення (до 1 вересня 2023 року), виконати вимоги щодо приведення здійснюваних видів господарської діяльності у відповідність до видів діяльності, дозволених пунктами 291.5 та 291.5-1 статті 291 ПКУ. (Абзац другий підпункту 9-1.4.2 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Більш детально за покликанням: https://tax.gov.ua/data/material/000/578/694703/InfoList4_2023.pdf

Коли у продавця виникають податкові зобов’язання з ПДВ при продажу нерухомого майна, якщо дата переходу права власності на таку нерухомість та дата оплати за неї різні?

У продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

 

Які строки оскарження в суді повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу?

 

Строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПКУ.

Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (пункт 56.18 і пункт 56.19 статті 56 ПКУ), то відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме пункту 56.18 статті 56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

У яких випадках податкова звітність вважається прийнятою?

 Відповідно до пункту 49.9 статті 49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог статті 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (підпункт 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 ПКУ);

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 статті 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених пунктом 49.9 статті 49 ПКУ, не надсилає його платнику податків у встановлений статтею 49 ПКУ строк (підпункт 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 ПКУ).

Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО».

Начало формы

Конец формы

Як заповнюється інформація про термін дії ліцензії у звітах № 1-РС, № 2-РС, № 3-РС, в т.ч. якщо ліцензії безстрокові?

 Відповідно до статті 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, видаються безстроково, а плата за них справляється щорічно.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470, зокрема: № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» (далі – Звіт № 1-РС); № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (далі – Звіт № 2-РС); № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів» (далі – Звіт № 3-РС).

Формою зазначених звітів передбачено поле для заповнення інформації про ліцензії, зокрема, для Звітів № 1-РС, № 2-РС, № 3-РС передбачено заповнення інформації про реєстраційний номер ліцензії, а у Звіті № 3-РС також передбачено зазначення строку її дії.

Отже, у полі, в якому зазначаються реквізити респондента Звітів № 1-РС, № 2-РС, № 3-РС суб’єкт господарювання вказує реєстраційний номер ліцензії, а у Звіті № 3-РС також зазначає строк її дії. У разі, якщо суб’єкт господарювання отримав безстрокову ліцензію, інформація про строк її дії не заповнюється.

 До уваги платників податків – фізичних осіб щодо мінімального податкового зобов’язання

 Фізичні особи, які мають у власності та/або користуванні і (оренді, суборенді, емфітевзисі. постійному користуванні) земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів та віднесені до сільськогосподарських угідь, мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання.

Зауважуємо, що вперше мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом за податковою адресою фізичної особи по всім земельним ділянкам незалежно від місця, іх розташування за 2022 рік у 2023 році.

Разом з тим, за 2022 рік не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання:

– за земельні ділянки та земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Звертаємо увагу, шо у разі передачі фізичними особами земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання визначається безпосередньо орендарями, користувачами таких земельних ділянок.

Базою нарахvвання мінімального податкового зобов’язання є нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Реквізити для сплати МПЗ зазначаються в податковому повідомленні-рішенні. Крім того, інформація про діючі реквізити бюджетних і небюджетних рахунків розміщена на субсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Сплата загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється фізичною особою протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Наголошуємо, що фізична особа у разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному одатковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку, має право протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

 Місцеві бюджети Запорізької області отримали майже 4,8 мільярда гривень ПДФО

За перше півріччя до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільярди 781 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у червні з доходів запоріжців скарбниці громад отримали майже 1 мільярд гривень ПДФО.

Керівник податкової служби повідомив, що за шість місяців надходження податку на доходи фізичних осіб у загальних доходах місцевих бюджетів склали близько 77 відсотків.

Нагадаємо, сьогодні, 31 липня, завершується термін сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначених у річній декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами. Також цей день є граничним для сплати за червень податковим агентом податку на доходи фізичних осіб, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку.

Крім того, 31 липня – останній день сплати за червень податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:

– процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

– процентів на вклади члена кредитної спілки.

Запорізькі підприємці зареєстрували майже 1800

касових апаратів “в смартфоні”

З початку року представники запорізького бізнесу зареєстрували 2702 одиниці касової техніки. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, підприємці підключили 1782 програмних реєстраторів розрахункових операцій та 920 звичайних касових апаратів.

У червні платники оформили у податковій службі 715 РРО, зокрема, 521 програмний РРО та 194 класичних РРО.

Запорізькі підприємці надають перевагу саме “РРО в смартфоні”, адже програмне забезпечення надається податковою службою безкоштовно та є легким і зручним у використанні. Його можна встановити на будь-який гаджет, що працює на операційних системах WEB, Android, iOS та Windows.

Так, функціонал ПРРО від ДПС передбачає: відкриття та автозакриття зміни; формування, реєстрацію, видачу чеків; друк та відправку фіскальних чеків покупцям на електронну пошту чи месенджери; додавання товарів і послуг у чек з номенклатури або вручну; довідник ставок податків, ведення довідників номенклатури; використання сканера штрих-кодів; додавання штрих-коду марки акцизного податку; різні форми розрахунку; оформлення знижки або повернення товару на окремий товарі або чек; формування та перегляд Х-звіту та Z-звіту; відправку звіту до фіскального сервера тощо.

Детально про можливості програмних РРО читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Понад 8 тисяч безкоштовних електронних ключів отримали запоріжці у податковій службі області

Упродовж семи місяців у податковій службі регіону електронні ключі отримали 3540 запоріжців. Фахівці відділу реєстрації користувачів видали платникам 8092 безкоштовних кваліфікованих сертифікати відкритих ключів. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

У липні за електронними ключами до запорізьких податківців звернулися 387 користувачів, вони отримали 878 кваліфікованих сертифікатів.

Нагадаємо, термін чинності електронних ключів становить не більше двох років з моменту їх формування. Але на період воєнного стану сертифікати автоматично подовжуються терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Згенерувати особисті ключі можливо безпосередньо у відокремлених пунктах реєстрації Кваліфікованого надавача ЕДП Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/contacts) або онлайн (для зареєстрованих користувачів – https://ca.tax.gov.ua/manage-certificates).

У разі отримання електронних довірчих послуг, до закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, слід скасувати діючі кваліфіковані сертифікати відкритих ключів. Докладніше – за посиланням: https://ca.tax.gov.ua/blokuvannya.

На соціальні гарантії запоріжці перерахували майже 6 мільярдів гривень

За сім місяців 2023 року роботодавці регіону сплатили до пенсійного і соціальних фондів 5 мільярдів 915 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнооб’язкове державне соціальне страхування.

Упродовж липня запорізькі суб’єкти господарювання перерахували 838 мільйонів гривень єдиного внеску. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

Нагадаємо, що платники податків можуть взяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Варто зазначити, що з 10 червня 2023 року фізичні особи мають можливість подавати заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування не тільки у паперовому, а ще й в електронному вигляді. Для цього необхідно заповнити та подати форму Заяви F1309401, яка доступна в приватній частині Електронного кабінету платника.

Податкові надходження запоріжців склали понад

11 мільярдів гривень

Протягом семи місяців представники бізнесу і мешканці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 11 мільярдів 233 мільйони гривень податків і зборів.  Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, з цієї суми майже чотири мільярди гривень спрямовано до державного бюджету, близько семи мільярдів отримали місцеві скарбниці регіону.

Серед найбільших джерел наповнення бюджетів – податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю, військовий збір та податок на прибуток.

У липні запорізькі платники податків перерахували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 625 мільйонів гривень. Зокрема, до державного бюджету надійшло 553 мільйони 300 тисяч гривень, до бюджетів громад – майже 1 мільярд 72 мільйони гривень.

Висловлюємо подяку кожному запоріжцю за сумлінну сплату податків та фінансову підтримку нашої держави! Разом переможемо!