Актуальна податкова інформація

30.12.2022 Модератор

Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії?

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пунктами 7, 8 глави 1 розділу II Порядку реєстрації КОРО;

скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (пункт 3 глави 1 розділу II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до пункту 9 глави 4 розділу II Порядку реєстрації КОРО, у розділі 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії. Графи 1 – 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 – 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 – 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (пункт 10 глави 4 розділ II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, якщо в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Що зазначається у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» заяви на єдиний податок, якщо підприємство планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях?

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 ПКУ).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (пункт 298.3 статті 298 ПКУ). Так поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається наступна інформація:

код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

область, район, населений пункт;

вулиця, номер будинку/офісу/квартири;

індекс.

Отже, юридична особа, яка обрала спрощену систему оподаткування, зокрема, третю групу платника єдиного податку повинна дотримуватись вимог статті 298 ПКУ та зазначати в Заяві обов’язкові відомості, у тому числі місце провадження господарської діяльності.

Якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках, тощо), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

Чи потрібно юридичній особі придбавати ліцензію на торгівлю алкогольними напоями у разі проведення корпоративних заходів для співробітників?

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до роздрібної торгівлі відноситься, зокрема діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю(стаття 15 Закону № 481).

Згідно із підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Зважаючи на те, що юридична особа придбаває алкогольні напої та тютюнові вироби для власного споживання, а не для подальшої її реалізації (тобто є кінцевими споживачами), отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у разі проведення корпоративних заходів для співробітників не передбачено.

При цьому факт проведення корпоративних заходів у відповідності до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинен мати документальне підтвердження та відображення у первинних документах.

Чи залежить звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання електрогенераторних установок від категорії покупця та напрямів використання товарів?

Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (зі змінами та доповненнями, у тому числі внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 № 1260, від 16.11.2022 № 1288, від 29.11.2022 № 1340) (далі – Перелік № 224).

Перелік № 224 містить, зокрема, такі товари, як системи безперебійного електроживлення, електрогенераторні установки, трансформатори (крім товарів цивільної авіації), інвертори, акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, тощо (підрозділ «Інші» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224).

Водночас, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ для операцій з постачання на митній території України товарів, визначених у підрозділі «Інше» розділу «Медичні вироби та інші товари» Переліку № 224, застосовується незалежно від того:

якій особі (фізичній чи юридичній) здійснюється постачання (продаж) таких товарів;

для яких цілей здійснюється придбання (закупівля) особою (фізичною чи юридичною) таких товарів, зокрема, чи такі товари будуть використовуватися для власних потреб чи для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як сільськогосподарським товаровиробникам підтвердити статус платників єдиного податку четвертої групи у 2023 році?

Відповідно до абзацу першого підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з положеннями підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку разом з податковою звітністю подають не пізніше 20 лютого поточного року до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи).

Згідно з підпунктом 4 пункту 299.10 статті 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Поряд з цим, відповідно до абзацу другого підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПКУ, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку не застосовується вимога щодо сплати податків у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Такі суб’єкти господарювання для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарському товаровиробнику, який має на меті підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році та в якого частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік є меншою ніж 75 відсотків, необхідно разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи подати копію рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили в регіоні, в якому такий платник здійснює свою діяльність та значиться постраждалим внаслідок проведення на його земельних ділянках бойових дій або їх тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО кошти на лікування, перераховані лікарні, що надаються працедавцем членам сім’і фізичної особи?

Згідно з підпунктом 165.1.19 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Також, згідно з абзацем «а» підпункту 170.7.4 пункту 170.7 статті 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Які витрати мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу?

Статтею 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень статті 178 ПКУ.

Згідно з абзацом третім пункту 178.3 статті 178 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий пункту 178.3 статті 178 ПКУ).

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.

Крім того, положенням статті 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Водночас, пунктом 3 статті 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.

Пунктом 10 статті 31 Закону № 1403 та абзацом третім пункту 3 статті 42 Закону № 1404 визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.

Таким чином, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403, № 1404 та Наказу № 2830/5.

На яку дату розраховується офіційний курс гривні до іноземної валюти для акцизного податку, у разі переобладнання вантажного автомобіля у легковий?

Відповідно до підпункту 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 ПКУ платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (підпункт 213.1.11 пункту 213.1 статті 213 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (пункт 216.11 статті 216 ПКУ).

При цьому, пунктом 217.3 статті 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Скільки років зберігаються облікові справи підприємця в податкових органах після припинення діяльності?

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі – Перелік).

Відповідно до статті 291 розділу І Переліку облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Особові рахунки платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років (стаття 292 розділу І Переліку).

Слід зазначити, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання справ, завершених діловодством у 2022 році, починається з 01 січня 2023 року.

Яким чином застосовується обмеження у праві виїзду керівника підприємства за межі України у разі несплати податкового боргу?

Відповідно до пункту 87.13 статті 87 глави 9 ПКУ у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон грн., контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України – до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого пункту 87.13 статті 87 ПКУ не застосовується у разі наявності зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.

Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про зміну керівника юридичної особи, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:

інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.

Згідно з пунктом 87.14 статті 87 ПКУ закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з ЄДР про зміну керівника юридичної особи, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

За якою ставкою єдиного податку буде зареєстрований ФОП, який протягом 10 днів з дня реєстрації подав дві заяви щодо застосування ставки: 5 відсотків, а потім 2 відсотки доходу?

ФОП, який протягом 10 днів з дня реєстрації подав дві заяви щодо застосування ставки 5 відсотків, а потім 2 відсотки доходу, буде зареєстрований за ставкою, зазначеною в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, що була подана останньою.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), що протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали Заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

У разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу.

Водночас, пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці, до яких не застосовується обмеження, зокрема, щодо обсягу доходу;

відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу;

новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, подають Заяву за загальною процедурою, передбаченою ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Заяву. При цьому до Заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

з 01 квітня 2022 року – у разі подання Заяви до 01 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання Заяви – у разі подання Заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали Заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Враховуючи те, що нормами ПКУ для новоствореної фізичної особи – підприємця передбачено подання протягом 10 днів з дня її державної реєстрації Заяви щодо реєстрації платником єдиного податку третьої групи як за ставкою 5 відсотків доходу, так і за ставкою 2 відсотки доходу, то така особа, яка протягом 10 днів з дня її державної реєстрації подала дві Заяви щодо застосування ставки 5 відсотків доходу, а потім 2 відсотки доходу (або навпаки), буде зареєстрована платником єдиного податку третьої групи за ставкою, зазначеній в Заяві, яка була подана останньою.

Чи мають право органи місцевого самоврядування встановлювати пільги щодо плати за землю?

Органи місцевого самоврядування встановлюють пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Положеннями розділу ХІІ Податкового кодексу України не передбачені пільги по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 284 розділу ХІІ ПКУ органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

У частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть:

1) встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати земельного податку.

Чи приймає банк до виконання довідку-розрахунок на виплату заробітної плати із від’ємним значенням рядка 5?

Обслуговуючий надавач платіжних послуг приймає до виконання довідку-розрахунок на виплату заробітної плати із від’ємним значенням рядка 5, за умови її погодження контролюючим органом та документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування .

Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є платіжні інструкції в електронній або у паперовій формі про перерахування єдиного внеску (у тому числі з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), у яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».

Відповідно до п. 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291, довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 291.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Згідно з п. 5 Порядку № 291 у разі подання до обслуговуючого надавача платіжних послуг одночасно з грошовим чеком та/або платіжною інструкцією на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску, довідки-розрахунку в електронній формі або оригіналу довідки-розрахунку в паперовій формі, погодженої з контролюючим органом, обслуговуючий надавач платіжних послуг має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжну інструкцію.

Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є платіжні інструкції в електронній формі або у паперовій формі про перерахування єдиного внеску (у тому числі з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), у яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».

Таким чином, у разі погодження контролюючим органом довідки-розрахунку на виплату заробітної плати за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 291 з від’ємним значенням рядка 5 «Сума єдиного внеску, яка зазначається в платіжній інструкції та підлягає перерахуванню (р. 2 + р. 3 – р. 4)», обслуговуючий надавач платіжних послуг приймає таку довідку-розрахунок до виконання за умови документального підтвердження сплаченого єдиного внеску.

Чи оподатковується благодійна допомога, яку виплачують внесені до Реєстру благодійники – фізичні особи на користь учасників бойових дій?

Ні, не оподатковується у будь-якій сумі (вартості), за умови, що така сума (вартість) отриманої благодійної допомоги витрачається учасниками бойових дій виключно:

для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Водночас порядок оподаткування благодійної допомоги, яка надається на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, здійснюється відповідно до підпункту «б» підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Кодексу.

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до витрат сплачений податок на нерухоме майно за нежитлову нерухомість, яка використовується для здійснення підприємницької діяльності?

Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування визначений статтею 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи- підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Підпунктом 177.4.3 пункту 177.4 статті 177 визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Які строки здавання готівки встановлюються для її зарахування на рахунки в банках?

Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.

Відповідно до пункту 48 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:

1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки – щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, – наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, – не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.

Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п’ять робочих днів.

Пунктом 49 розділу V Положення № 148 встановлено, що підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати/програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V Положення № 148, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими надавачами платіжних послуг з банком і обов’язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими надавачами платіжних послуг та банками.

Установа/небанківський надавач платіжних послуг/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації визначаються в договорі на інкасацію коштів.

При цьому, сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.

Як у податковому обліку підприємства відображаються витрати, пов’язані з придбанням ліцензії, в тому числі на розробку технічної документації для її отримання?

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу України.

До групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 10 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Пунктом 11 НП(С)БО 8 визначено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»).

З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з пунктом 138.3 статті 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів.

За який період вперше подається Податкова декларація екологічного податку зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.07.2022 № 206?

Відповідно до пункту 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно з абзацами першим і другим п. 46.6 ст. 46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

16 серпня 2022 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2022 № 206 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ № 206), яким внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то Декларація за формою із змінами, внесеними Наказом № 206, вперше подається:

за звітний період – ІV квартал 2022 року;

при самостійному виправленні помилок, допущених за минулі податкові (звітні) періоди – з 01.01.2023.

В який термін податковий орган погоджує платнику єдиного внеску довідку на виплату заробітної плати?

Відповідно до п. 6 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які звертаються до контролюючих органів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску менша ніж 22 відсотків суми коштів для виплати заробітної плати, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та які протягом дванадцяти календарних місяців, що передують даті звернення до контролюючого органу за видачою довідки не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника контролюючого органу або уповноваженої ним особи надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (в електронній або паперовій формі) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 291.

Контролюючий орган погоджує Довідку у термін, визначений статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення.

Які документи необхідно подати на податкову знижку за сплачені страхові внески?

Платнику податку необхідно подати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копії договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені суми сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Запорізькі підприємства сплатили 278 мільйонів гривень “екоподатку”

За одинадцять місяців суб’єкти господарювання регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 278 мільйонів гривень екологічного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до державного бюджету надійшло 198 мільйонів гривень, до місцевих скарбниць направлено 80 мільйонів гривень.

Упродовж листопада запорізькі підприємства перерахували до бюджетів 38 мільйонів гривень “екоподатку”. Зокрема, до державного бюджету сплачено 30 мільйонів 300 тисяч гривень, місцеві скарбниці отримали майже вісім мільйонів гривень.

З початку року до податкової служби області декларації з екологічного податку подали 1412 платників.

Нагадаємо, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, які здійснюють:

– викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

– скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

– розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

– утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

– тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

За користування і оренду земель запорізькі громади отримали 948 мільйонів гривень

У січні-листопаді до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 948 мільйонів гривень плати за землю. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у листопаді власники та орендарі земель сплатили майже 75 мільйонів гривень.

Найбільші надходження земельного податку і орендної плати забезпечили суб’єкти господарювання-юридичні особи. З початку року вони перерахували до бюджетів громад 902 мільйони 700 тисяч гривень.

Нагадаємо, сьогодні – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад у разі неподання податкової декларації на 2022 рік. А граничний день сплати земельного податку і орендної плати за листопад припадає на 30 грудня.

Детальну інформацію про нарахування і сплати податків і зборів читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізький бізнес спрямував до держбюджету 2,7 мільярда гривень ПДВ

З початку року запорізькі платники податків направили до державного бюджету 2 мільярди 727 мільйонів гривень податку на додану вартість. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, лише за попередній місяць компанії і підприємці регіону сплатили майже 211 мільйонів гривень ПДВ.

За січень-жовтень суб’єкти господарювання подали 66,5 тисячі декларацій з податку на додану вартість. Обсяг оподатковуваних операцій перевищив 77 мільярдів гривень.

Нагадаємо, 30 грудня – граничний день сплати податку на додану вартість за листопад 2022 року.

З питань зупинення реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН платники можуть звертатися до фахівців регіональних податкових служб за номерами “гарячих ліній”. Докладніше – за посиланням: https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запоріжці сплатили до бюджетів громад майже дев’ять мільярдів гривень ПДФО

У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 8 мільярдів 894 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у структурі загальних надходжень бюджетів сплата ПДФО перевищила 74 відсотки.

Лише у листопаді з доходів платників скарбниці громад отримали 781 мільйон 600 тисяч гривень.

Нагадаємо, 30 грудня спливає термін сплати за листопад 2022 року податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:

– процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;

– процентів на вклади члена кредитної спілки.

Крім того, 30 грудня є граничним днем перерахування за листопад 2022 року податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за попередній місяць, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховувався, але не виплачувався.

Дякуємо запоріжцям, які не приховують свої доходи, сумлінно працюють і сплачують податки, підтримуючи нашу країну і наш регіон! Разом до перемоги!

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Роздрібний продаж підакцизних товарів додав місцевим бюджетам 265 мільйонів гривень

У січні-листопаді до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 265 мільйонів 500 тисяч гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у листопаді компанії і підприємці регіону спрямували до скарбниць громад 22 мільйони 200 тисяч гривень акцизного податку.

Нагадаємо, для торгівлі алкогольними напоями, пальним та тютюновими виробами необхідно придбати відповідну ліцензію та проводити готівкові розрахунки через реєстратор розрахункових операцій.

Акцизний податок з роздрібної реалізації суб’єктами господарювання підакцизних товарів зараховується до бюджетів міських, селищних, сільських та територіальних громад.

Читайте більше актуальної інформації про особливості оподаткування на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області