З 01 січня 2021 року діють нові рахунки для сплати податків та єдиного внеску
З 1 січня 2021 року діють нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Нові рахунки розміщені на вебпорталі ГУ ДПС у Запорізькій області в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 року на старі рахунки, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.
В якому розмірі сплачують підприємці єдиний внесок у 2021 році?
Єдиний соціальний внесок для підприємців – платників єдиного податку за себе і підприємців на загальній системі оподаткування є сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2021 року становить 6000 грн (Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Отже, мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2021 року становить 1320 грн (6000 х 22%).
Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI).
Отже, максимальний страховий внесок у 2021 році становить 19800,00 грн ( 6000 х 15 х 22%). Таку суму єдиного внеску сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 90000 грн і більше.
Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Для кого з підприємців –”спрощенців” РРО обов’язкове у 2021 році?
Законом України № 1017-ІХ від 01.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» передбачені зміни щодо застосування РРО/програмних РРО, а саме:
З 1 січня 2021 року РРО або програмні РРО повинні застосовувати:
підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп, які реалізують:
технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,
ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
лікарські засоби та вироби медичного призначення;
надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;
при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто обсяг річного доходу, при перевищенні якого РРО застосовується незалежно від виду діяльності, становитиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (в 2021 році такий граничний розмір складає 1 млн 320 тис грн).
Як здійснити річний перерахунок податку на доходи фізичних осіб за 2020 рік
Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Тобто, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року, роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги.
Отже, під час нарахування заробітної плати за грудень 2020 року, для визначення правильності оподаткування роботодавцю необхідно здійснити перерахунок сум нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, утриманого податку на доходи фізичних осіб та сум наданої податкової соціальної пільги за 2020 рік.
Результат річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податків у вигляді заробітної плати, а також сум наданої податкової соціальної пільги у 2020 році відображаються роботодавцем у Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ІV квартал 2020 року.
Начало формы
Конец формы
Зазначена норма передбачена п.п. 169.4.2.а) та п.п. 169.4.4 ст. 169 Податкового кодексу.
Ведення обліку доходів і витрат підприємцями – єдинниками
З 1 січня 2021 року для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів та витрат.
При цьому визначено, що облік доходів і витрат може вестися за власним рішенням платників єдиного податку в паперовому та/або електронному вигляді в довільній формі. Водночас зазначаємо, що за бажанням платники першої – третьої груп єдиного податку можуть продовжувати вести облік доходів у книгах за попередньо визначеними формами (п.296.1 ст. 296 Податкового кодексу).
Одночасно повідомляємо, що реєстрацію книг у контролюючих органах з 01.01.2021 на підставі внесених змін наказом МФУ від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579», скасовано.
Стартувала деклараційна кампанія – 2021
З початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:
– для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021;
– для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021;
– для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.
Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
– при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
– при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (наприклад, операції з інвестиційними активами);
– при отриманні іноземних доходів;
– в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
При цьому, обов’язок щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо отримано доходи виключно:
– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Підприємство – єдинник повертає аванс за товар: чи відображати дохід?
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1.2) ст. 292 ПКУ)
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11.5) ст. 202 ПКУ).
Тобто, якщо зарахування та повернення авансу відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, підприємство – платник єдиного податку повинно включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
Платник ПДВ після сплину строку давності повертає невикористаний аванс: що в обліку?
При поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
Отже, на дату повернення коштів (авансу) у платника ПДВ – постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).
Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю у три роки (1095 календарних днів) (ст. 102 ПКУ).
Виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, незалежно від обставин, за яких вони складаються, не передбачено.
Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.
Таким чином, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, відбувається повернення такого авансу, то розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН, і як наслідок, підстави для зменшення податкових зобов’язань у продавця відсутні.
Покупець, у разі повернення йому постачальником авансового платежу, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
ГУ ДПС у Запорізькій області