ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє!
Підприємство зареєструвалось платником єдиного податку 3-ї групи. Умови реєстрації платником ПДВ
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3% у разі сплати ПДВ, може бути обрана:
– суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
– платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника платником ПДВ;
– суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.
Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.
Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3% (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.
Зазначена норма передбачена абз. другим п. 183.4 ст. 183; п.п. 4 п. 293.8 ст. 293, абз. другим п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Скарга на рішення комісій регіонального рівня у разі відмови в реєстрації податкової накладної
Скарга на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Скарга.
Створити та надіслати Скаргу, а також заяву про відмову від поданої Скарги платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Скарга направляється за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 117, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією, платник податків має право подати Заяву.
Зазначена норма передбачена п. 5, 6 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.
Заповнення реквізитів платіжного доручення на сплату єдиного соціального внеску
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
– у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
– у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
– у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
– у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
– у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
– у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
При заповненні реквізита «Отримувач»:
– зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
– зазначається прізвище, ім’я, по-батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по-батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
– під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Разом з тим, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Оскільки єдиний соціальний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.
Зазначене визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.
Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера
На офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/businesspartner розміщено електронний сервіс «Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера».
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Благодійна організація оплатила лікування. Чи оподатковувати такі суми податком на доходи фізичних осіб?
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню кошти або вартість майна (послуг), що надаються за рахунок коштів благодійної організації як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.
Благодійна організація повинна мати відповідні документи, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Це можуть бути документи, що підтверджують потребу в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.
Зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості таких послуг як в Україні, так і за кордоном.
Кошти або вартість майна надані як допомога на лікування та медичне обслуговування відображаються благодійною організацією у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу “143”.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.
Поліпшили об’єкт оренди. Наслідки для оподаткування ПДВ
Об’єктом оподаткування ПДВ є операції, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу).
Постачання товарів/послуг включає також безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185 ст. 14 Податкового кодексу).
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому, для операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування не може бути нижче ціни їх придбання (188.1 ст. 188 Податкового кодексу).
Якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою.
Як наслідок, така вартість поліпшення підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.
Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів.
В такому випадку, така компенсація витрат на поліпшення основних фондів визначається як окремий об’єкт оподаткування ПДВ, та підлягає оподаткуванню за ставкою 20%.
Сплата земельного податку садівничими товариствами
Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281 Податкового кодексу).
Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.
Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, визначені ст. 281 Податкового кодексу, є платниками земельного податку.
Тобто, у разі наявності у фізичних осіб – членів садівничого товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтва на право власності) земельний податок сплачується ними самостійно (або використовується пільга зі сплати податку).
Фізичні особи, які звільняються від сплати земельного податку, не є платниками земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га.
Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Дохід виплачено підприємцю. Особливості відображення у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ?
При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам – підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.
При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності:
– для підприємця, який знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру;
– для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, – копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки або витягу з Держреєстру;
– для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, – копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1-ДФ за ознакою доходу «157».
При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:
– у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю, незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
– у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу,
– у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності).
– у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).
Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються, в таких графах проставляються нулі.
Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Підприємцем змінено адміністративний район. Що необхідно знати про порядок надання звітності?
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу України).
До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою №1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа-підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
Зазначена норма передбачена п. 7.3 розд. VII, п. 10.13 розд. Х наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»; п. 7 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435.
Що необхідно враховувати при формуванні статутного капіталу, якщо підприємство обирає спрощену систему оподаткування
До 3-ї групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.
При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% відсотків (п.п. 291.5.5 ст. 291 Податкового кодексу).
Тобто, частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка обирає спрощену систему оподаткування, повинна належати саме підприємствам – платникам єдиного податку.
Отже, платниками єдиного податку не можуть бути підприємства:
– у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%,
– у яких статутний фонд не сформовано (дорівнює нулю) і які мають одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку,
– неприбуткові організації.
ГУ ДФС у Запорізькій області