Важливо для суб’єктів господарювання: нагадуємо про терміни подання звітності та сплати зобов’язання

18.02.2019 Модератор

ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує про терміни подання звітності та сплати зобов’язання

19 лютого 2019 року останній день сплати:

– податку на додану вартість за ІV квартал 2018 року;

– екологічного податку за ІV квартал 2018 року;

– рентної плати за ІV квартал 2018 року;

– збору за місця для паркування транспортних засобів за ІV квартал 2018 року;

– туристичного збору за ІV квартал 2018 року;

– єдиного податку за ІV квартал 2018 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до 3 групи;

– податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за 2018 рік.

19 лютого 2019 року останній день подання:

– податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік;

– податкової декларації з транспортного податку на 2019.

20 лютого 2019 року останній день сплати:

– авансового внеску з єдиного податку на лютий 2019 року платниками єдиного податку 1 та 2 груп;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень 2019 року, крім гірничих підприємств;

20 лютого 2019 року останній день подання:

– податкової декларації з ПДВ за січень 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

– податкової декларації платника єдиного податку 4-ї групи на 2019 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) на 2019 рік;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за січень 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік;

– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за січень 2019 року;

– податкової декларації з рентної плати за січень 2019 року;

– декларації акцизного податку за січень 2019 року.

Підприємство має пільги з земельного податку.

Чи подавати декларацію?

Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом МФУ від 16.06.2015 № 560 з урахуванням змін від 23.01.2017 № 9.

Податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі (п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу).

Категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку визначені ст. 282 Податкового кодексу, а види земельних ділянок, що не підлягають оподаткуванню, передбачені ст. 283 ПКУ.

При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено звільнення від обов’язку подання податкової декларації за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Отже, підприємства, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Нагадаємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають фіскальному органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Зазначена норма передбачена п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України.

Підприємець – платник єдиного податку не застосовує РРО.

Які документи необхідно надавати при продажу товарів (послуг)?

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Отже, підприємець – платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

Зазначена норма передбачена п. 15 ст. 3, п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

До декларації з податку на нерухомість внесено зміни

Наказом МФУ “Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки” від 15.11.2018 № 897 оновлено форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом МФУ від 10.04.2015 № 408.

Наказ №897 набрав чинності 18.01.2019 р. (опублікований в «Офіційному віснику України» від 18.01.2019 № 5).

Оновлена форма Декларації містить два окремих додатки для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

– у частині об’єктів житлової нерухомості (дод. 1);

– у частині об’єктів нежитлової нерухомості (дод. 2).

Нагадаємо, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Платник податку на нерухоме майно подає податкові декларації до фіскальних органів за місцезнаходженням об’єкта(ів) оподаткування, в яких перебуває на обліку платником такого податку (за основним та/або неосновним місцем обліку).

У разі створення об’єднаної територіальної громади, до якої входять територіальні громади адміністративно-територіальних одиниць, розташованих у різних районах, Податкова декларація надається до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративного центру об’єднаної територіальної громади.

Декларування 2019

В 2018 році отримали спадщину.

Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених Податковим кодексом.

При цьому, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Тобто дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, зазначається в річній податковій декларації, крім:

– спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку;

– спадкоємців – резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини;

– спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Нагадуємо, що оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

– об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

– вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

– грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Отже, фізичні особи, які одержали спадщину, що оподатковується за нульовою ставкою податку та/або сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Зміни з 01.01.2019 року

Як оподатковуються податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників?

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” від 23.11.2018 №2628-VIII внесені зміни, зокрема, щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сільськогосподарських товаровиробників.

Так, з 1 січня 2019 року не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб) при дотриманні наступних умов:

– такі будівлі та споруди віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000,

– такі будівлі та споруди не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Оскільки зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, набирають чинності з 01.01.2019, така норма буде враховуватись при обчисленні податку за базовий податковий (звітний) 2019 рік та наступні звітні періоди починаючи з 1 січня 2020 року.

Зазначена норма передбачена пп. 266.2.2 ж) ст. 266 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII).

Декларування 2019

Дізнайтесь за яких умов подається декларація про майновий стан і доходи

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.

Так, громадяни, які у 2018 році отримували спадщину чи подарунок, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб; доходи від неподаткових агентів, зокрема, від надання в оренду житла, іноземний дохід, чи отримували дохід від надання послуг з ремонту житла, від організації і проведення розважальних заходів, доходи від репетиторської діяльності та інші повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2019 року.

Разом з тим, податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи:

– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.

Строк подання податкової декларації і сплати зобов’язання

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Разом з тим, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься.

Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

При цьому платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.

Зазначена норма передбачена п. 49.20 ст. 49, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.

Операції платника податку на прибуток з нерезидентами.

Як здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування?

Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов:

– річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

– обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн.. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Податкового кодексу).

Для цілей визнання операції контрольованою платнику податку на прибуток необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції.

Оскільки вартісні критерії визнання операції контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 Податкового кодексу обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п 140.5.4 і п.п 140.5.6 ст. 140 Кодексу, здійснюються за результатами податкового (звітного) року.

Такі операції відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік.

Зазначена норма визначена в «Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування», затвердженою наказом МФУ від 14.11.2018 № 887.

Декларування 2019

Які громадяни повинні подати декларацію про майновий стан і доходи?

З 01.01.2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Податкова декларація про майновий стан і доходи обов’язково подається при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

– доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

– іноземного доходу;

– в інших передбачених Кодексом випадках.

Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

– особисто або уповноваженою на це особою;

– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

При цьому, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо отримані, зокрема, доходи:

– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області