Якщо на рахунку відсутні кошти, чи може представник сплатити грошове зобов’язання або податковий борг?

25.05.2020 Модератор

Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (ст. 19 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків-фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

При цьому, забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ст. 87 ПКУ). Крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Отже, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина дев’ята ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, грошове зобов’язання (крім ЄВ) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.

Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.

Карантинні нововведення: нові ліміти для застосування єдиного податку

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким збільшено ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:

– для першої групи – із 300 тис. грн до 1 млн. грн;

До 1-ї групи платників єдиного податку належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

– для другої групи – із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;

Умовами перебування підприємців на 2-й групі єдиного податку є надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу та кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб.

– для третьої групи – із 5 млн. грн до 7 млн. грн.

Третя група – це підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн. грн.

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку із збільшенням граничних обсягів доходів), шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (при зміні групи з ІІІ кварталу – заява подається не пізніше 15 червня 2020 року). При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи, анулюється реєстрація платника ПДВ (п.п. 298.1.5 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку 1-ї – 3-ї груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які діяли до 2 квітня 2020 року з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Такі платники єдиного податку до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Черговість зарахування коштів за платіжним дорученням у разі наявності податкового боргу

У разі наявності у платника податків податкового боргу податкові органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу).

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання.

У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Карантинні нововведення

Платникам ПДВ: застосування пільги на операції з імпорту та постачання товарів для боротьби з коронавірусною хворобою

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким передбачено пільговий порядок оподаткування ПДВ (п.71 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ), а саме:

Тимчасово, починаючи з 17 березня 2020 року, на період, який закінчиться останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено КМУ.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови.

Пільговий режим оподаткування ПДВ застосовується до операцій, здійснених з 17 березня 2020 року до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину.

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа).

Якщо виник податковий борг: порядок прийняття рішення про його розстрочення (відстрочення)

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджено наказом МФУ від 30.11.2012 №1261.

Рішення про розстрочення, відстрочення податкового боргу чи грошових зобов’язань, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

– стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

– стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Для отримання розстрочення платником податків подається:

– заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання (перелік обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, визначений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1235);

– економічне обґрунтування.

Для отримання відстрочення платником податків подається:

– заява, згідно з якою визначено підставу для її отримання

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки:

– щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

– щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної податкової служби України за погодженням з Міністерством фінансів України.

– якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Міністерства фінансів України.

Декларування 2020: кому, як і коли подавати декларацію

З початку року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії:

особи, які зобов’язані подати річну декларацію;
особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

За загальними правилами податкова декларація подається в такі граничні строки:

– для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію – до 01 травня року, що настає за звітним. Податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 1 серпня року, наступного за звітним.

– для громадян, які мають право на податкову знижку декларація подається по 31 грудня 2020 року (включно).

Разом з тим, відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)», громадяни мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік – до 1 липня 2020 року.

Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.

Податкове зобов’язання, визначене фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Фізичні особи, як заявляють право на податкову знижку мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).

Нагадаємо, що податкова декларація про майновий стан і доходи обов’язково подається при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

– доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

– іноземного доходу;

– в інших передбачених Кодексом випадках.

При цьому, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо отримані, зокрема, доходи:

– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/).

Покрокова інструкція “Як фізична особа може отримати довідку про свої доходи в Електронному кабінеті платника” розміщена на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області у розділі “Новини (“https://tax.gov.ua/), а також на сторінці ГУ ДПС у Запорізькій області у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/).

Відеоурк «Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» можна переглянути на ютуб-каналі ДПС за посиланням: https://youtu.be/_SKY0auOjSk

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/).

Погашаєте податковий борг – пильнуйте заповнення платіжних документів

За кожним видом сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів оформлюється розрахунковий документ на переказ.

При сплаті платежів необхідно дотримуватися вимог наказу МФУ від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

У даному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.

Органом ДПС відображення в інтегрованій картці платника сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».

Особливу увагу при заповненні цього поля необхідно приділяти правильності визначення коду видів сплати – поле №2 (їх перелік наведено в додатку «Перелік кодів видів сплати» до наказу №666).

Так, платники податків, які мають податковий борг або недоїмку з єдиного внеску, при заповненні реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску.

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/ недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі “Призначення платежу” розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом, а такому виду сплати податковим органом присвоюється код виду сплати 140.

При сплаті розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу у полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно зазначати код виду сплати «145» – надходження розстрочених (відстрочених) сум.

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено.

Платникам ПДВ: коли подавати таблицю даних та пояснення до таблиці

Платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою.

Таблиця даних платника податку – це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то Таблиця може бути подана без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

– види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

– коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

– коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.

Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку. Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Зазначений порядок передбачений п. 2, п. 4, п. 12 – 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165.

Декларування 2020

Сплачували проценти за іпотечним житловим кредитом? Дізнайтесь як отримати податкову знижку

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).

Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам:

– у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;

– до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;

– договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:

– кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

– відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

– паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Для платників податків, які декларують право на податкову знижку, передбачена окрема позначка у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.

Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за 2019 рік, строки для подання декларації – по 31.12.2020 (включно).

Податок на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи, які не уповноважені нараховувати та перераховувати податок

Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа.

Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 ст. 168 Податкового кодексу).

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 ст. 168 ПКУ).

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п 7.1 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Тобто, підприємства, маючи підрозділи на інших територіях, ніж місцезнаходження головного підприємства, повинні стати на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, які не уповноважені утримувати (нараховувати) та сплачувати податок на доходи.

Отже, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

ГУ ДПС у Запорізькій області