Податкова інформує
Платникам ПДВ: подали уточнюючий розрахунок на суму заниження зобов’язань: як сплачувати недоплату, штраф та пеню?
Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абз. другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ (ст. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу).
У разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань, що підлягають перерахуванню до бюджету, ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків, надсилає казначейській службі реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету (п. 20 «Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569).
Сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету (п. 25 Порядку № 569).
Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.
При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, сплачуються до бюджету з поточного рахунка.
Навчання студента оплачує суб’єкт господарювання: що з оподаткуванням?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включається сума:
– сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п 165.1.21. ст. 165 ПКУ).
Отже, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором звільняється:
– сума за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку, сплачена вітчизняним вищим і професійно-технічним навчальним закладам;
– сума, що у 2020 році не перевищує 14169 грн за повний або неповний місяць навчання (3 х 4 723 грн.).
Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (за ставкою 18%) і військовим збором (за ставкою 1,5%) на загальних підставах.
У податковому розрахунку за формою 1 ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу ” 145″.
Зазначена норма передбачена п.п 165.1.21. ст. 165 Податкового кодексу України.
Земельний податок: особливості сплати садівничим товариством та його членами
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (ст.ст. 269, 270 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).
Від сплати земельного податку звільняються: – інваліди першої і другої групи, – фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, – пенсіонери (за віком), – ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 ПКУ).
Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.
Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Внесок до статутного фонду емітента та повернення коштів (майна): що необхідно знати про оподаткування ПДФО?
- Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Юридична особа – емітент корпоративних прав виступає у якості податкового агента лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:
– у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;
– у графі 3 – сума виплаченого доходу;
– у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;
– у графі 5 зазначається ознака доходу «178».
- Щодо операції з повернення коштів або майна (майнових прав) фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу, то слід враховувати наступне.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 164.2.9 ст. 164 Податкового кодексу).
Звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображає загальний фінансовий результат, отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 ст. 170 ПКУ).
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (п.п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ).
Продаж інвестиційного активу – це операція з повернення платнику коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників), зменшення статутного капіталу такого емітента чи його ліквідації.
Придбання інвестиційного активу – це операції з внесення платником коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.
При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним. Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Слід зазначити, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абз. першому п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, тобто у 2020 році – 2940 гривень (п.п. 170.2.8 ст. 170 ПКУ).
Заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів
Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.
Так, при сплаті податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
- у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів НБУ, при цьому використання символу «;» не допускається.
- У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.
Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.
Реєстр платників податків – нерезидентів: черговий набір відкритих даних
ДПС оприлюднила новий набір даних “Реєстр платників податків – нерезидентів” та в подальшому буде здійснювати його оновлення.
Дані з Реєстру платників податків – нерезидентів включають:
– податковий номер нерезидента;
– найменування платника податків – нерезидента;
– дата включення до Реєстру платника податків – нерезидента.
Із даними Реєстру можна ознайомитися за посиланням:
Платник ПДВ після сплину строку давності повертає невикористаний аванс: що в обліку?
При поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).
Отже, на дату повернення коштів (авансу) у платника ПДВ – постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).
Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю у три роки (1095 календарних днів) (ст. 102 ПКУ).
Виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, незалежно від обставин, за яких вони складаються, не передбачено.
Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.
Таким чином, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, відбувається повернення такого авансу, то розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН, і як наслідок, підстави для зменшення податкових зобов’язань у продавця відсутні.
Покупець, у разі повернення йому постачальником авансового платежу, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
Роботодавець виплачує матеріальну допомогу у 2020 році: коли сума оподатковується?
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу).
Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.
Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.
Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує – 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.
Сума нецільової благодійної допомоги відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».
Платникам ПДВ: виправлення помилок, допущених при заповненні уточнюючого розрахунку
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.
Зазначена норма передбачена п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу та п. 2 розд. І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.
Переглянути індивідуальні податкові консультації можна на вебпорталі ДПС України
Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному вебсайті ДПС, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна на порталі ДПС України за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk
Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу.
ГУ ДПС у Запорізькій області