Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: які умови?
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:
– за основною ставкою ПДВ (20%),
– ставкою 7 відсотків,
– нульовою ставкою ПДВ;
– звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Також обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ, оскільки належать до операцій з постачання відповідно до п.п. 14.1.185 та 14.1.191 ст. 14 ПКУ.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).
Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подала до податкового органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).
Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, податковий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Ведення підприємницької діяльності фізособою без державної реєстрації: які штрафи застосовуються
Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у податкових органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором (п. 65.1 ст. 65 ПКУ).
До фізичної особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець, за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах застосовується штраф у розмірі 340 гривень (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).
Разом з цим, якщо фізична особа здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, як фізична особа – підприємець та не подавала податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за неподання податкової звітності до неї застосовується штраф в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Крім того, якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди, то застосовується штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Водночас, провадження господарської діяльності, зокрема, без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КУпАП).
Неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 164 прим. 1 КУпАП).
Новації законодавства: які податки включає до витрат ФОП на загальній системі оподаткування
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.3 ст. 177, щодо переліку витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ):
– суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;
– суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
– платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця
Разом з тим до складу витрат не включаються:
– ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,
– акцизний податок,
– податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,
– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).
Отже, згідно змін (з 23.05.2020р.) до переліку витрат фізичної особи – підприємця, включається плата за землю, транспортний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості
Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Фізична особа має у власності кілька об’єктів житлової нерухомості в різних населених пунктах. Куди можна звернутися для звірки даних?
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Отже, фізична особа – власник декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, має право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.
Податкові новації з ПДВ: підрядники та субпідрядники можуть застосовувати касовий метод
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ, внесено зміни щодо застосування касового методу (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).
Нагадаємо, що касовий метод це – метод податкового обліку, за яким:
– дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг),
– дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п. 14.1.266 ст. 14 ПКУ).
Зареєстровано накази, якими встановлено Порядок реєстрації та застосування програмних РРО та форму і зміст розрахункових документів
Наказом МФУ від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» визначено:
– Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;
– Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.
Наказом МФУ від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»:
– удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;
– встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.
Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.
Зазначені накази прийнято з метою реалізації вимог Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».
Податкові новації: доповнено перелік підакцизного пального
Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» розширено види нафтопродуктів, віднесених до підакцизних товарів (норма набула чинності 23 травня 2020 року).
Так, перелік підакцизного пального доповнено, товарами (п. 215.3.4.ст 215 ПКУ):
| Код товару (продукції) згідно з УКТЗЕД | Опис товару (продукції) згідно з УКТЗЕД |
| 2710 19 62 00 – 2710 19 68,
2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00[1] |
Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температур 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового |
Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.
Більш детально у роз’ясненні ДПС України від 04.06.2020 №8944/7/99-00-17-03-01-07.
Новації законодавства для ФОП на загальній системі: включення амортизаційних відрахувань до складу витрат
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.6, 177.4.6 ст. 177, щодо включення до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань (набрали чинності з 23.05.2020 року).
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).
- При цьому амортизації підлягають:
– витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
– витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
- Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
– проведення поточного ремонту;
– ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
- Не підлягають амортизації такі основні засоби:
– земельні ділянки;
– об’єкти житлової нерухомості;
– легкові автомобілі (було і вантажні).
Отже з 23.05 2020 року не підлягають амортизації такі основні засоби, як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі. При цьому, з такого переліку виключено вантажні автомобілі, вартість яких підприємець має право амортизувати.
Витрати на придбання та утримання земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості та легкових автомобілів не включаються складу витрат (п.п. 177.4.5 ст. 177 ПКУ).
З 23.05.2020 р. амортизації підлягають витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) (до змін включались до витрат звітного періоду).
Нагадаємо, що з 23.05.2020 року вартісний поріг для віднесення необоротних активів до основних засобів, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) – становить 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.).
Платникам ПДВ: терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):
– для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
– для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
– для зведених ПН та/або розрахунків коригування до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
– для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Платникам податку на прибуток: збільшення фінансового результату на суму штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами
Для платників податку на прибуток, які обліковують податкові різниці, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ) (редакція діє з 23.05.2020).
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).
Тобто, витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Разом з тим, платник податку на прибуток, який обліковує різниці, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Нагадаємо, що платник податку на прибуток об’єкт оподаткування визначає шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн. (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020).
ГУ ДПС у Запорізькій області