Обмеження щодо реалізації та вживання тютюнових виробів

11.11.2019 Модератор

Неодноразово, відвідуючи заклади громадського харчування (кафе, бари, ресторани тощо), ми стикаємось з тим, що в закладі поруч з нами знаходяться люди з цигаркою в руці. Також, нерідко на території навчальних закладів можна зустріти осіб, які вийшли з цього закладу на перекур. Таких прикладів можна навести безліч. Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Саме тому, було принято Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Основним із завданнь відповідно до цього закону є забезпечення захисту людини від шкідливого впливу тютюнового диму на робочих і в громадських місцях. Адже більшість свого часу ми проводими саме на роботі чи в громадським місях.

Громадське місце – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 13. Обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» заборонена реалізація тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, особам, які не досягли 18 років, а також реалізація (продаж) тютюнових виробів в упаковках, що містять менше ніж 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар).

Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

у ліфтах і таксофонах;
у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
у приміщеннях та на території навчальних закладів;
на дитячих майданчиках;
у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
у під’їздах житлових будинків;
у підземних переходах;
у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
у приміщеннях гуртожитків;
в аеропортах та на вокзалах.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”.

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!”.

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!”. На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити куріння тютюнових виробів.

Особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

До вищевказаних суб”єктів належить:

– центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (ст. 20 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»);

– органів внутрішніх справ (Національної поліції) (ст. 175-1, 255 Кодекс України про адміністративні правопорушення);

– посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів – виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради) (ст. 175-1, 255 Кодекс України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 20 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб’єктів господарювання у разі:

роздрібної реалізації тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), – від п’ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень;
роздрібної реалізації тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, – від ста гривень до двадцяти тисяч гривень;
роздрібної реалізації тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: “з низьким вмістом смоли”, “легкі”, “суперлегкі”, “ультралегкі”, аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров’я, – від п’ятдесяти гривень до десяти тисяч гривень;
імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів на території України без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), – від п’ятисот гривень до десяти тисяч гривень;
імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів на території України, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, – від тисячі гривень до двадцяти тисяч гривень;
імпорту, оптової реалізації тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: “з низьким вмістом смоли”, “легкі”, “суперлегкі”, “ультралегкі”, аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров’я, – від п’ятисот гривень до десяти тисяч гривень;
виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів без медичних попереджень споживачів тютюнових виробів і інформаційного напису про вміст нікотину та смоли в диму однієї сигарети (щодо сигарет), – від двох тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень;
виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів, у яких вміст шкідливих речовин перевищує встановлені цим Законом допустимі рівні, – від п’яти тисяч гривень до п’ятдесяти тисяч гривень;
виробництва та введення в обіг на території України тютюнових виробів з використанням на їх упаковці слів, що містять додаткові характеристики тютюнових виробів: “з низьким вмістом смоли”, “легкі”, “суперлегкі”, “ультралегкі”, аналоги таких слів іноземними мовами, які створюють враження про те, що такий тютюновий виріб менш шкідливий для здоров’я, – від двох тисяч гривень до двадцяти тисяч гривень;
розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства – від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень;
невідведення спеціальних місць для куріння, необладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п’ятою статті 13 цього Закону, – від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.
порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів – від тридцяти тисяч гривень до п’ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Фінансові санкції, накладені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, стягуються у встановленому законом порядку. Фінансові санкції накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт порушення. Про вчинення правопорушення уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, складається акт, який разом з письмовим поясненням керівника відповідного суб’єкта господарювання та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині шостій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформляється постановою, що надсилається суб’єкту господарювання, на якого накладено фінансові санкції, та банківській установі, в якій відкрито поточний рахунок цієї юридичної особи.

Накладення фінансових санкцій не звільняє осіб, від дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення » передбачено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміни внесені і до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Згідно з внесеними змінами уповноваженим посадовим особам органів внутрішніх справ надано право складати та розглядати протоколи про адміністративні правопорушення за новою статтею 175-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної міської ради). Так відповідно до ції статті куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За вказаною статтею мають право також складати адміністративні протоколи уповноважені особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради).

Рішення суб’єктів, які застосовують фінансові санкції за порушення вимог законодавства може бути оскаржено до суду.