Важливі зміни: підтримка бізнесу в період карантину

22.12.2020 Модератор

Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2” (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020) передбачені наступні зміни:

звільнення платників єдиного податку першої групи:

– від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозд. 10 розд. XX ПКУ);

– від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за грудень 2020 року, січень – травень (включно) 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. Інформація про такі сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 910.1 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).

Для платників єдиного податку 1 групи, які не сплачували страхові внески за грудень 2020 року, січень – травень 2021 року, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску (п. 145.1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”);

визначено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн) (п. 89.2 ст. 89 ПКУ);

визначено, що податкова вимога не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн) (п. 59.1 ст. 59 ПКУ);

передбачено відстрочення до 29.12.2021 року погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням/відстроченням), платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 грн.

Відстрочення здійснюється за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою, без нарахування процентів за користування таким відстроченням. Списання податкового боргу без подання заяви здійснюється, якщо його сукупний розмір за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно) станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання (п. 12 підр. 10 розд. XX ПКУ);

списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім визначених Законом №1072 випадків) (п. 23 підр. 10 розд. XX ПКУ);

списання податкового боргу платникам податків (у тому числі штрафних санкцій та пені) у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн та його не погашено станом на 01.11.2020 року (п. 24 підр. 10 розд. XX ПКУ);

визначено, що підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на 01.12.2020 року суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 01.12.2020, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, нараховані:

фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);
особам, які провадять незалежну професійну діяльність;
членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Таке списання здійснюється, якщо зазначеними платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року заяви та документів;

встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, податком на прибуток підприємств, єдиним податком доходи (одноразова матеріальна допомога, компенсації), отримані відповідно до ст. 2 – 4 Закону України “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (п.15, п.16 підр.1, п. 54 підрозд. 4, п. 6. п.7 підрозд. 8 розд XX ПКУ);

передбачено формування контролюючим органом Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб, та здійснення розрахунку розмірів сум таких компенсацій для їх виплати суб’єктам господарювання – юридичним особам (п.п. 191.1.101 ст. 191 ПКУ).

Важливі зміни: списання податкового боргу та відстрочення його погашення

списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства (п. 2⁴підр. 10 розд. XX ПКУ).

Тобто списується податковий борг, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 гривень (включно) станом на 01.11.2020 та залишилась непогашеною на дату списання у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів.

При цьому заява на списання не подається, оскільки таке списання здійснюється одноразовао та одночасно усім платникам податків.

передбачено списання пені та штрафних санкцій у разі погашення платниками податків податкового боргу, що виник станом на 01.11.2020, протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 (та за умови сплати поточних податкових зобов’язань (крім визначених Законом №1072 випадків) (п. 2³ підр. 10 розд. XX ПКУ);

відстрочення до 29.12.2021 року погашення податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням/відстроченням), платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 грн. (п. 1² підр. 10 розд. XX ПКУ);

Відстрочення здійснюється за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою, без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

Строки сплати юридичними особами земельного податку

Об’єктом обкладення земельним податком є: – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; – земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підприємства – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Також, підприємство має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки:

– щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання за нововідведені земельні ділянки, визначене у податковій декларації, сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється:

у розмірі не більше 3%від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12% їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб’єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

Важливі зміни у застосуванні РРО єдинниками

Законом України № 1017-ІХ від 01.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.) передбачені зміни щодо застосування РРО/програмних РРО, а саме:

З 1 січня 2021 року РРО/програмні РРО повинні застосовувати:

підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп, які реалізують:

технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту,

ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

лікарські засоби та вироби медичного призначення;

надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто обсяг річного доходу, при перевищенні якого РРО застосовується незалежно від виду діяльності, становитиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року і якщо мінімальна зарплата на 01.01.2021 року становитеме 6 тисяч грн, то такий граничний розмір складе 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи-підприємці- платники єдиного податку (крім ФОП-платників єдиного податку першої групи).

Нагадаємо, що до 01.01.2021 року РРО/ програмні РРО повинні застосовувати підприємці – платники єдиного податку 2-4 груп у разі:

– перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. грн.;

– здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Важливі зміни: сума податкового боргу, з якої застосовуються заходи стягнення

10.12.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 р. № 1072-ІХ, яким врегулювані питання застосування заходів стягнення, а саме:

податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Строк давності для стягнення податкового боргу розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 59.1 ст. 59 ПКУ);

право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 89.2 ст. 89 ПКУ).

Отже, збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу до 3060 гривень, до якої не застосовуються заходи стягнення (до змін було 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1020 грн).

Тобто, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3060 гривень, то податкові органи:

не направляють боржнику податкові вимоги та не застосовують заходи стягнення,
майно боржників не передається в податкову заставу.

Якщо загальна сума податкового боргу перевищує 3060 грн., податковий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків та застосовує заходи стягнення спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу. Також майно боржників буде передаватись в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу перевищуватиме 3060 грн.

Важливі зміни: єдинників першої групи тимчасово звільнено від сплати єдиного податку та єдиного внеску

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2” від 04.12.2020 №1072-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 09.12.2020р.), передбачені пільги для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку 1-ї групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються:

– від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 52⁹підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення « ПКУ);

– від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску (п. 9¹⁰.1 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів” (п. 14⁵.1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

Тобто єдиний внесок та єдиний податок спрощенці 1-ї групи можуть не сплачувати за грудень 2020 року та 5 місяців з січня по травень (включно) 2021 року. Важливо, що законом чітко визначено, що ці місяці несплати єдиного внеску включаються до страхового стажу єдинника 1-ї групи.

ГУ ДПС у Запорізькій області