Важлива довідка!
Що необхідно здійснити платникам акцизного податку до 01 липня 2019 року?
З 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.
Суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 р. відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:
– з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;
– до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;
– протягом 20 календарних днів, починаючи з 01.07.2019 р., подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01.07.2019 р. із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.
Акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої”;
Акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом “а” пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Зазначені норми визначені п.п. 14.1.6, п.п 14.1.6 1 ст. 14, підрозд. 5 розд. XX Податкового кодексу.
Підприємець – платник єдиного податку протягом року отримав дохід понад 1 млн. грн. Чи слід використовувати РРО?
Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Отже, підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.
Доходом платника єдиного податку-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому до доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці) повинні забезпечити ведення книги обліку доходів (книги доходів та витрат), шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Разом з тим, у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.
Зазначена норма передбачена п.п. 1 п. 292.1 ст. 292, п. 296.1 ст. 296, п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу.
Затверджено новий порядок ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО
19.04.2019 року набув чинності наказ МФУ від 13.02.2019 №64 «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в «Офіційному віснику України» №30 від 19.04.2019).
Наказом №64 передбачається спрощення реєстраційної процедури РРО за заявою, яку можна подати в електронній формі без додатків.
З цією метою розроблені нові електронні форми документів та сервіси в Електронному кабінеті, що дозволяють виробникам (постачальникам) подавати заяви, а Центрам сервісного обслуговування (ЦСО) – повідомляти про укладені договори.
Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності:
– виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;
– виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;
– ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
– суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;
– ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);
– ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;
– ДФС видає реєстраційне посвідчення.
Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.
Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.
ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності наказом №64, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.
Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом № 64.
Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.
Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.
Завчасно повідомте фіскальний орган про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.
Тобто, суб’єкти господарювання (у тому числі новостворені), які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних фіскальних органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні фіскальні органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
Граничним терміном подання такого повідомлення про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2019 року.
Зазначена норма передбачена п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України.
Платник податку на прибуток виявив помилку у фінансовій звітності: які наслідки
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною, а саме: фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації і у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації.
Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.
Отже, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники податкової декларації з податку на прибуток, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період без подання уточнюючої Декларації.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Зазначена норма передбачена п. 44.2 ст. 44, п. 46.2 ст. 46, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996.
Виявлено помилку у податковому розрахунку за ф. 1ДФ
Як подати уточнюючий податковий розрахунок?
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу).
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
При коригуванні показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:
– для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;
– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;
– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
При коригуванні показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір:
у підрозд. «Військовий збір»:
– для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Зазначена норма передбачена п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу, п. 4.3, п. 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Застосування РРО платниками єдиного податку.
Важливі аспекти!
Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО, повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн.
Разом з тим, ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію:
– технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
– лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Тобто, фізичні особи – підприємці другої – четвертої груп при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, незалежно від обсягу доходу, протягом календарного року повинні застосовувати РРО.
“Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій” затверджено Постановою КМ України від 16.03.2017р. № 231.
Вироби медичного призначення – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абз. 13 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абз. 2 ст. 2 Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»).
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки РРО не застосовується.
Новації при реалізації пального з 01 липня 2019 року
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Отже, з 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.
Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності чи без переходу, за плату чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
– до акцизного складу;
– до акцизного складу пересувного;
– для власного споживання чи промислової переробки;
– будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
– у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
– при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами, які не є розпорядниками акцизного складу.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.224 ст. 14, п.п. 212.1.15 ст. 212, п. 22 підрозд. 5 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).
Граничний день реєстрації податкової накладної в ЄРПН є святковим (вихідним) днем. Які наслідки?
На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
– для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
– для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
– для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.
Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12. 2010 № 1246 (у редакції від 26.04. 2017 № 341).
З 1 травня 2019 року здійснюється реєстрація акцизних складів в СЕАРП та СЕ
З 01 липня 2019 року особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації контролюючими органами як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Отже, з 1 травня 2019 року вводиться Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, за допомогою якого буде здійснюватися реєстрація платників акцизного податку-розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних.
Реалізація пального або спирту етилового – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Поняття “реалізація спирту етилового” застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
– у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
– при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Розпорядник акцизного складу – це суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Зазначені норми передбачені п.п.14.1.6, п.п.14.1.212, п.п.14.1.224 ст.14, п.п.212.3.4 ст. 212, п. 22 – 24 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).
Слід зазначити, що з 01 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним (Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”).
ГУ ДФС у Запорізькій області
Затверджено експериментальні моделі для заміни касових апаратів
Міністерством фінансів України наказом від 26.03.2019 №121 затверджено перелік новітніх моделей програмних і програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, що беруть участь в експериментальному проекті.
Учасниками експериментального проекту є виробники і користувачі новітніх моделей таких комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.
Вимоги до новітніх моделей комплексів на період експериментального проекту встановлені п. 7 «Порядку реалізації експериментального проекту», затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2018 р № 472.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/472-2018-%D0%BF2
Як визначено Постановою, новітня модель РРО – це технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, зокрема інтернет-торгівлі, громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, автоматів із продажу товарів і послуг, прийому готівки для подальшого переказу, послуг із перевезення пасажирів та інших послуг, яке ще не впроваджено в області застосування РРО.
Земельні ділянки, за які підприємства – платники єдиного податку 4-ї групи сплачують земельний податок
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 4-ї групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
– сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
– несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ст. 22 Земельного кодексу України).
Отже, підприємства – платники єдиного податку 4-ї групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.
Зазначена норма передбачена п. 292 1.1 ст. 292 1, , п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.
Новітні моделі програмних комплексів включено до Державного реєстру РРО
До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті.
Ці моделі застосовуватимуть учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.
Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті затверджено наказом МФУ від 26.03.2019 № 121.
До цього переліку увійшли новітні моделі 7 вітчизняних компаній – учасників експериментального проекту та система «E-Receipt (e-Чек) електронний чек», розроблена Державною фіскальною службою України.
В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, є безкоштовною для користувачів.
Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків у Електронному кабінеті.
Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.
Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. За його результатами Мінфіном прийматиметься рішення щодо новітніх моделей, які не підлягатимуть зняттю з реєстрації, та відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.
З Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій, що включає новітні моделі, затвердженим наказом ДФС України від 26.03.2019 №247, можна ознайомитись за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/320822.html.
Виплата доходу нерезиденту: визначення суми податку
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.
Зазначений податок з доходів нерезидентів сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів нерезиденту.
Нагадуємо, що у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України необхідно подати фіскальному органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.
Форму такого звіту затверджено наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (у редакції від 28.04.2017 №467), а саме як “Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України” додатка ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
При цьому, рядок 9 заголовної частини декларації з податку на прибуток “Особливі відмітки” доповнено категорією “платник єдиного податку” (у зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом).
Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу.
Складання зведених податкових накладних: заповнення графи 4 “Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)”
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу).
Всі податкові накладні і розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому КМУ, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
У разі складання зведених податкових накладних, зокрема, податкових накладних, складених відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у графі 4 “Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)” вказується “грн” (п.п. 3 п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджені наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307).
Тобто, при складанні податкових накладних для розподілу сум «вхідного» ПДВ за товарами/послугам, які неможливо пов’язати з відповідними конкретними операціями (пільгованими або оподатковуваними) за п. 199.1 ПКУ, у графі 4 зазначається «грн».
Якщо у зазначених податкових накладних у графі 4 “Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)” зазначено “послуга”, такі податкові накладні, вважаються такими, що складені з порушенням.
Документи, необхідні для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, в якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим КМУ видавати ліцензії на виробництво або імпорт, експорт спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Зазначена норма передбачена ст. 15, ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
З інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями» та «Видача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами», які надаються органами Державної фіскальної служби, можна ознайомитись на головній сторінці офіційного веб-сайту ДФС (http://sfs.gov.ua), у розділі Діяльність >Адміністративні послуги.
Підприємство має пільгу з земельного податку.
Які виникають наслідки, якщо земельна ділянка надається в оренду?
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу.
При цьому, пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності не передбачені.
Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу).
Отже, юридичні особи, які користуються земельними ділянками, що не оподатковуються земельним податком, та надають в оренду їх або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Відповідальність за порушення термінів сплати податків
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того, на суму грошового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
При цьому неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів, платежів, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Зазначена норма передбачна п. 126.1 cт. 126, п.п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу та ст. 163 прим. 2 КУпАП.
Помилково склали дві податкові накладні на одну поставку. Як виправити?
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
У разі допущення платником ПДВ помилок при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, передбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН:
– постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості або якщо коригування у підсумку не змінює суму компенсації;
– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 1, п. 6 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21).
Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.
У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.
Зазначена норма передбачена п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.
Відображення нарахованого доходу у податковому розрахунку за формою 1ДФ
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.
Податковий розрахунок за формою 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Відображення відомостей у розділі I “Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку” податкового розрахунку за формою 1ДФ здійснюється наступним чином:
– у графі 3а “Сума нарахованого доходу” відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а “Сума нарахованого доходу” є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
– у графі 3 “Сума виплаченого доходу” відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Зазначений порядок визначений розділом ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.15 №4.
ГУ ДФС у Запорізькій області