Важлива довідка!

27.05.2019 Модератор

Сплачуєте ЄСВ? Перевірте правильність рахунків!

Фіскальна служба Запорізької області нагадує, що з 2 травня 2019 року вступили у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.

Старі рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, діяли до 26 квітня 2019 року.

Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску розміщений на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/214641.html.

Подання новоствореним підприємцем декларації про доходи до дати переходу на спрощену систему оподаткування

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність.

Податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному кварталу, подається платниками податків на доходи фізичних осіб – підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Отже, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає квартальну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.2 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п.п. 177.5.2. ст. 177 Податкового кодексу.

Відображення суми нарахованого доходу у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

Так, у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір»:

– у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Тобто, у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу.

Що потрібно знати громадянам про сплату земельного податку

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Від сплати земельного податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

Водночас до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Якщо фізична особа, що користується пільгами, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до фіскального органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Для отримання пільги щодо сплати земельного податку необхідно подати до фіскального органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують право на пільгу.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.72 ст. 14, ст. 269, ст. 270, п. 281.1, п. 281.4 ст. 281, п. 286.5 ст. 286 , п. 287.1, п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу.

Важливо для суб’єктів господарювання, які здійснюють відпуск пального з акцизного складу!

З 1 липня 2019 року запрацюють нові вимоги законодавства, пов’язані з електронним адмініструванням реалізації пального.

Платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня по 1 червня 2019 року зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких вони будуть станом на 01 липня 2019 року.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Порядок ведення зазначеного Реєстру, а також порядок передачі облікових даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників електронними засобами зв’язку контролюючим органам затверджено постановою КМУ від 22.11.2017 № 891.

При цьому відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в такі строки:

– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;

– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;

– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.

Отже, відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, зареєстрованих в Реєстрі забороняється:

– з акцизного складу, де розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – з 1 липня 2019 року;

– з акцизного складу, де розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – з 1 жовтня 2019 року;

– з акцизного складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – з 1 січня 2020 року.

Зазначена норма передбачена п. 230.1 ст. 230 та п. 12 підрозд. 5 розд. XX Податкового кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо найманий працівник є пенсіонером за віком

Платниками єдиного внеску є, зокрема,

– роботодавці підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами;

– роботодавці фізичні особи – підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат.

До зазначених виплат застосовується ставка 22 %.

При цьому пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, не передбачено.

Зазначена норма передбачена п. 1 частина першої ст. 4, п. 1 частина першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

З 1 липня 2019 року торгівля пальним підлягає ліцензуванню

З 01 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються строком на п’ять років.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

– документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

– акт введення в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

– дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

За порушення норм щодо виробництва і торгівлі, зокрема, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

– виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 грн.;

– оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 грн;

– роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 грн.

Зазначена норма передбачена ст. 3, ст. 15 та ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 23.11.2018 №2628-VII).

Підприємством на спрощеній системі оподаткування перевищено граничний обсяг доходу. Які наслідки?

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.

Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників 3-ї групи встановлюється у розмірі:

– 3% доходу – у разі сплати ПДВ;

– 5% доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Отже, до суми перевищення граничного обсягу застосовуються ставки 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.),необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, – з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.

Зазначена норма передбачена абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293; п 3) п.п. 298.2.3 ст. 298; пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

Нарахування єдиного соціального внеску для працюючих осіб з інвалідністю

Для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Єдиний внесок сплачується із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

З 01.01.2019 року діє нова норма (передбачена Законом України від 23.11.2018 №2628), яка передбачає, що для підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок для працюючих осіб з інвалідністю встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску.

Отже, з 01.01.2019 норма щодо застосування роботодавцями ставки єдиного внеску 8,41% поширюється і на фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Зазначена норма передбачена п. 1 частини першої ст. 7, част. тринадцятою ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

Постановою КМУ від 24.04. 2019 №364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» затверджено:

– базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше % акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 %, у тому числі дочірніх підприємств, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток менше 50 млн грн, у розмірі 50 %.

Для суб’єктів господарювання, які за результатами 2018 року отримали чистий прибуток, що перевищує 50 млн грн, затверджено базовий норматив у розмірі 90 %.

Для публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, приватного акціонерного товариства “Укргідроенерго”, акціонерних товариств “Українська залізниця” та “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” затверджено базовий норматив у розмірі 30 %.

Постанова КМУ №364 опублікована в Урядовому кур’єрі 27.04.2019 № 82.

Оновлено критерії блокування податкових накладних

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 391 затверджено зміни до постанови КМУ “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” від 21.02.2018 №117 .

Постанова КМУ № 391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 117» набула чинності 11 травня 2019 року (опублікована в “Урядовому кур’єрі” 11.05.2019 № 87).

У разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 Порядку, такі ПН/РК не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Підпункт 2 п. 3 Порядку доповнено додатковими умовами, а саме: обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис. грн., за умови, що обсяг постачання, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником ПДВ, не перевищує 50 тис. грн., сума ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України), сплаченого у попередньому місяці, має складати більше 20 тис. грн.

Підпункт 3 п. 3 Порядку доповнено додатковою умовою, яка одночасно виконується з діючою (D > 0,05, Р<Рм×1,4), відповідно до якої загальна сума ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 400 тис. грн.

Пункти 23 та 28 Порядку доповнено умовами, що стосуються відповідності платника податку критеріям ризиковості, для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Пункт 27 Порядку викладено у новій редакції (внесено зміни до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня може бути оскаржено тільки у судовому порядку.

За матерыалами ГУ ДФС у Запорізькій області