Актуальна податкова інформація

15.12.2022 Модератор

В який термін підприємству необхідно подати декларацію з податку на нерухоме майно, у разі введення в експлуатацію об’єкта нежитлової нерухомості?

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Разом з тим зазначаємо, що згідно з п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.

Чи включається до доходу ФОП на загальній системі оподаткування міжнародний грант, отриманий на розвиток підприємницької діяльності?

Відповідно до п.п. 14.1.277 1 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України, бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п.п. 177.3.2 п. 177.3 ст. 177 ПКУ не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми доходу у вигляді бюджетного гранту.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем у вигляді такого гранту, здійснюється у порядку, визначеному п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, у вигляді бюджетного або міжнародного гранду не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності таким підприємцем, тобто не включається до його доходу, то сума зазначеного доходу оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Як оподатковується військовим збором сума, сплачена роботодавцем на користь працівника за договором добровільного медичного страхування?

Якщо сума, сплачена роботодавцем-резидентом за свій рахунок на користь працівника за договором добровільного медичного страхування не перевищує 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, не є об’єктом оподаткування військовим збором.

Водночас, у разі перевищення вказаної межі, сума такого перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Згідно з п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Яка гранична сума готівкового розрахунку підприємця з фізичною особою протягом одного дня?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Чи включається до оподатковуваного доходу ФОП, який не зареєстрований платником ПДВ, сума бюджетного відшкодування ПДВ за період, коли ФОП був платником ПДВ?

Якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого бюджетного відшкодування не включаються до складу загального оподатковуваного доходу цієї фізичної особи – підприємця.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 розд. ІV ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

– виручка в натуральній (негрошовій формі);

– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Разом з тим, для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст.177 ПКУ).

При цьому, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

Зняття обмежень у проведенні документальних перевірок

24.11.2022 року набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу». Цим законом знято обмеження на проведення податковими органами документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зазначені зміни прийняті для можливості реалізації права платників податків на повноцінний, об’єктивний розгляд скарг (заперечень) та дослідження обставин, що не були досліджені під час оскаржуваної перевірки, і прийняття об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог чинного законодавства України за результатами перевірки ДПС документів, обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної територіальними органами ДПС.

Нагадуємо, що мораторій на проведення документальних перевірок із зазначених підстав встановлено з 18 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням Урядом на всій території України карантинних обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19).

Також повідомляємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Яким чином ФОП заповнює форму обліку доходів і витрат, якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати понесені у наступному місяці?

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підпунктом 3 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 визначено, що у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю зазначається у графах 5 – 10 Типової форма, зокрема, у графі 6 відображається вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані/використані у виробництві продукції, товарів (наданні робіт, послуг), або для використання під час провадження незалежної професійної діяльності.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування за підсумком дня (на підставі первинних документів) заповнює Типову форму наступним чином, зокрема:

графу 2 – на дату фактичного отримання доходу від здійснення господарської діяльності;

графу 6 – на дату фактично понесених витрат.

Чи включається до складу доходу підприємства – платника єдиного податку третьої групи грант, отриманий від нерезидента?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема:

суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п.п. 292.11 ст. 292 ПКУ);

суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший п.п. 12 п.п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку – юридична особа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ (абзац другий п.п. 12 п.п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Таким чином, не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи суми коштів у вигляді гранту з бюджетів або державних цільових фондів (у тому числі в межах державних або місцевих програм) за умови їх цільового використання.

Сума коштів у вигляді гранту, отримана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи з інших джерел, зокрема, від нерезидента, включається до доходу платника єдиного податку.

Чи необхідно підприємству подавати декларацію з податку на нерухоме майно, якщо нерухомість придбана і продана в одному місяці?

Якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 .

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п. 1 заголовної частини Декларації (починаючи з (проставляється місяць (арабськими цифрами), з якого виникають податкові зобов’язання).

Підпунктом 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).

На яку електронну адресу відправляється податкова звітність в електронному вигляді та в якому форматі?

Платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу: zvit@sta.gov.ua

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)).

Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)).

Пакет звітних документів – певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)).

Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML.

Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається підприємством, для податкової знижки?

Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

розмір та сума податкової соціальної пільги;

сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Куди подавати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО для реєстрації ПРРО на філію?

Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Яку звітність подає до податкового органу благодійник – фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції?

Благодійник – фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», подає до контролюючого органу податкову декларацію у разі, якщо на її банківському рахунку, призначеному для здійснення благодійної діяльності, надходять кошти не від податкових агентів.

Згідно з п.п. «б» п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, зокрема, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.

Положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів.

Зазначені у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб Декларації встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ.

Чи може ФОП з рахунку для здійснення підприємницької діяльності, сплачувати податки, нараховані як громадянину?

Фізична особа – підприємець (у т. ч. яка перебуває на спрощеній системі оподаткування) має право сплачувати податки та збори, нараховані такій особі як фізичній особі – громадянину з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законом.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Абзацом першим п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56), встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 2), що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником (абзац другий п. 40 розд. ІІІ Інструкції № 492).

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абзац другий п. 14 розд. І Інструкції № 492).

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець (у т. ч. яка перебуває на спрощеній системі оподаткування) має право сплачувати податки та збори, нараховані такій особі як фізичній особі – громадянину з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законом.

Які терміни та порядок розгляду адвокатських запитів в податкових органах?

Згідно із частиною першою ст. 24 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 5076, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування податкової соціальної пільги?

Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 розд. ІV ПКУ ставка ПДФО становить18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відсотки об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум ПДФО, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.

Чи можна кваліфікований сертифікат відкритого ключа, отриманий посадовою особою підприємства, використати для подання декларації про доходи фізичної особи?

Відповідно до п. 38 частини першої ст. 1 розд. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію.

Пунктом 8 частини першої ст. 1 розд. І Закону № 2155 визначено, що електронна ідентифікація – процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Слід зазначити, що платники податків самостійно визначаються із засобом електронного зв’язку, який використовується для створення та подачі податкової звітності в електронному вигляді.

Так, користувачі інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) після проходження електронної ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість здійснити вхід до Електронного кабінету в якості «посадової особи» або «фізичної особи».

В залежності від обраного типу особи, якою здійснюється вхід до Електронного кабінету, користувачу Електронного кабінету пропонуються сервіси та послуги, передбачені для особистого кабінету юридичної особи або для особистого кабінету фізичної особи.

Зокрема, в особистому кабінеті фізичної особи реалізовано можливість подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичної особи з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого посадовою особою (керівником, головним бухгалтером, уповноваженою особою) юридичної особи.

Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, передані в оренду будівлі дошкільних закладів?

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.

Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Куди сплачується військовий збір та подається Розрахунок у разі зміни суб’єктом господарювання протягом року місцезнаходження?

Відповідно до п.п. 1 прим. 2 п. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 8 ст. 45 БКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі – Порядок) , відповідно до п. 10.13 розд. X якого, суб’єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням п. 10.2 розд. X Порядку (п. 10.13 розд. Х Порядку).

Відповідно до п. 10.2 розд. Х Порядку у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

З огляду на вищезазначене, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, військовий збір сплачується до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

При цьому Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Запорізькі імпортери підакцизних товарів сплатили до держбюджету 80 мільйонів гривень

Упродовж січня-листопада запорізькі компанії і підприємці спрямували до державного бюджету 80 мільйонів гривень акцизного податку з ввезеної на територію України підакцизної продукції.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у листопаді до держбюджету сплачено 5 мільйонів 700 тисяч гривень акцизного податку.

Нагадаємо, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

У грудні останній день подання декларації з акцизного податку за листопад 2022 року припадає на 20 число. А 30 грудня – гранична дата сплати акцизного податку за листопад 2022 року.

Читайте більше інформації з питань оподаткування на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету більше семи мільярдів гривень

У січні-листопаді від запорізьких платників до державного бюджету надійшло 7 мільярдів 187 мільйонів гривень податків і зборів. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, найбільші надходження забезпечила сплата податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Нагадаємо, в умовах воєнного стану платники мають право подати до податкової служби заяву, документи та інформацію про неможливість виконання податкових обов’язків одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання та ін.), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Щодо платників, які не мають можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи про неможливість виконання податкових обов’язків, контролюючий орган не застосовує до них відповідальність. Відповідний порядок регламентований Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 “Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України”.

Докладніше про новації податкового законодавства читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Внесок запоріжців до бюджетів перевищив 19 мільярдів гривень

За 11 місяців платники податків регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 19 мільярдів 173 мільйони 700 тисяч гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, 62,5 відсотка від загальних надходжень направлено до місцевих скарбниць області, 37,5 відсотка надійшло до державного бюджету.

Серед найбільших джерел наповнення бюджетів традиційно залишаються податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, єдиний податок та плата за землю.

Нагадаємо, з термінами сплати податків, зборів та єдиного внеску можна ознайомитись на сайті податкової служби: https://tax.gov.ua/pk/.

З бюджетними рахунками можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/

Сьогодні запоріжці проявляють стійкість й на фінансовому фронті. Висловлюємо щиру подяку кожному платнику податків! Разом до перемоги!

Головне управління ДПС у Запорізькій області

У листопаді запоріжці спрямували до бюджетів і соцфондів 2,6 мільярда гривень

За останній місяць платники податків регіону поповнили бюджети усіх рівнів та соціальні фонди на 2 мільярди 611,4 мільйона гривень.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у листопаді до державного бюджету надійшло 686 мільйонів гривень, до місцевих скарбниць направлено 1 мільярд 51 мільйон гривень. Крім того, суб’єкти господарювання сплатили більше 874 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Так, за місяць запоріжці спрямували до держбюджету майже 211 мільйонів гривень податку на додану вартість, 208 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, 60,4 мільйона гривень військового збору тощо. Місцеві бюджети у листопаді найбільше отримали податку на доходи фізичних осіб – 781,6 мільйона гривень, єдиного податку – 104,7 мільйона гривень, плати за землю – 74,8 мільйона та акцизного податку – 22,2 мільйона гривень.

Нагадаємо, актуальна інформація щодо сплати податків і зборів та роз’яснення норм податкового законодавства розміщені на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Скарбниці запорізьких громад отримали майже 12 мільярдів гривень

У січні-листопаді податкові надходження до місцевих бюджетів регіону склали 11 мільярдів 986,5 мільйона гривень.

Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, основну дохідну частину бюджетів громад сформувала сплата запоріжцями податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, акцизного податку тощо.

Нагадаємо, для підвищення якості обслуговування, необхідності запровадження нових послуг та сервісів для платників податкова служба проводить загальнонаціональне опитування, яке є анонімним та добровільним. На сайті ДПС є можливість до 18 грудня 2022 року заповнити анкету, в якій, зокрема, можна визначити напрямки діяльності, які потребують більшої уваги та покращення. Переходьте за посиланням: https://tax.gov.ua/anketa/?3336811034 та висловлюйте свою думку.

Завдяки принциповій позиції запоріжців місцеві бюджети своєчасно отримують кошти, які спрямовуються на вирішення першочергових потреб регіону. Дякуємо кожному платнику податків! Разом до перемоги!

Головне управління ДПС у Запорізькій області