Актуальна податкова інформація

22.01.2024 Модератор

До якого бюджету потрібно сплачувати ПДФО спадкоємцями, які сплачують податок до нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину?

Спадкоємцям або обдарованим – резидентам України податок на доходи фізичних осіб потрібно сплачувати через банківські установи до бюджету за місцем нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину/договору дарування.

Відповідно до пункту 174.6 статті 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 статті 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з підпунктом 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у підпункті 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПКУ, зокрема, членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (підпункт “а” підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПКУ).

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою 18 відсотків, визначеною в пункті 167.1 статті 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (підпункт 174.2.3 пункту 174.2 статті 174 ПКУ).

Пунктом 174.3 статті 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім: спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено пунктом 168.4 статті 168 ПКУ.

Так, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до бюджету, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) (підпункт “б” підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПКУ).

Згідно з пунктом 179.1 статті 179 ПКУ платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував, зокрема:

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу ІV ПКУ;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу ІV оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 ПКУ.

У яких випадках громадянин звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Згідно з пунктом 179.4 статті 179 ПКУ платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Відповідно до пункту 179.2 статті 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.

Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Чи передбачена відповідальність у разі невірного заповнення полів “Код виду сплати” або “Додаткова інформація запису” реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції?

Порядок заповнення реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті “Призначення платежу” платіжної інструкції заповнює такі поля:

“Код виду сплати”;

“Додаткова інформація запису”.

У полі “Код виду сплати” платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі “Додаткова інформація запису” платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті “Призначення платежу” платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 148).

Законодавством не передбачена відповідальність платників податків у разі невірного заповнення полів “Код виду сплати” або “Додаткова інформація запису” реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції.

Поряд з цим, Порядок № 148 не містить норми щодо можливості виправлення платником невірного заповнення реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції.

Який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік?

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік. Так, за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1%. Отже, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 ПКУ). Про це зазначається у листі Держгеокадастру від 12.01.2024 р. № 6-28-0.222-600/2-24.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь). При цьому індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Крім того, витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 15 січня 2024 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2023 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік.

ФОП здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку. Чи може він бути платником єдиного податку І групи?

Фізична особа-підприємець, який здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи, оскільки об’єкт торгівлі, який функціонує як магазин є відокремленою капітальною спорудою та не належить до ринку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з абзацом третім пункту 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, торговельне місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або поруч можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, телефонного зв’язку, каси продажу квитків на транспорт, готелі (пункт 10 Порядку № 57).

Усі торговельні місця позначаються номерами (пункт 15 Правил № 57).

Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість (пункт 20 Правил № 57).

Водночас відповідно до пункту 2 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 29 липня 2009 року № 868 зі змінами та доповненнями, під терміном «ринок» розуміється об’єкт торгівлі, на території якого суб’єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об’єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

Об’єкти торгівлі, які функціонують як гіпермаркети, торговельні центри, універмаги, універсами, супермаркети, міні-маркети, магазини, крамниці, є відокремленими капітальними спорудами та мають окрему поштову адресу, до ринків не належать.

Дотримання законодавства у сфері застосування РРО обов’язкове для підприємців, які здійснюють готівкові розрахунки

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», крім змін до Податкового кодексу України, вносить зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: звільняє від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону № 265, які вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

У подальшому з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони вчиненні ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

При цьому дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Також відбулися зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій на період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»».

Так, до фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

25 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Наголошуємо, що наразі запорізькі підприємці, крім сфери торгівлі підакцизними товарами, звільнені від відповідальності за порушення норм застосування РРО. Але обов’язок використання апаратної чи програмної касової техніки зберігається.

Запорізькі підприємці зобов’язані застосовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій

Звертаємо увагу запорізьких підприємців на необхідність дотримання законодавства у сфері розрахункових операцій.

Згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій є обов’язковим для ФОП ІІ-ІV груп незалежно від виду діяльності та обсягу доходу, а також ФОП на загальній системі оподаткування.

Виняток становлять ФОП І групи; ФОП, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking; ФОП ІІ-ІV груп, які здійснюють торгівлю у селі за таких умов: річний обсяг доходу на один структурний підрозділ за рік не перевищує 1,0 млн.грн.; торгівля здійснюється не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами; СГ не здійснює дистанційну торгівлю товарами; ОМС не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

У зв’язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України, з 1 січня 2022 до 1 жовтня 2023 року фінансові санкції за відсутність касових апаратів не застосовувалися до усіх торгівців, окрім тих, що здійснювали продаж підакцизних товарів, валютних цінностей або ж працювали у сфері азартних ігор.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» застосування штрафних санкцій за порушення порядку застосування РРО та ПРРО було відновлене з першого жовтня 2023 року.

Так, на даний час усі громади нашого регіону внесені до Переліку тимчасово окупованих територій або тих, на яких ведуться/велися бойові дії. Тож, відповідно до Закону № 3219, запорізькі підприємці на сьогоднішній день звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення Закону «Про застосування РРО».

Наголошуємо, звільняються від відповідальності за порушення, а не звільняються від обов’язку застосовувати РРО.

Міністерство реінтеграції оновлює статус громад щойно змінюється ситуація, тому до Переліку періодично вносяться зміни.

Тобто громади Запорізької області, які не перебувають у тимчасовій окупації або у безпосередній близькості до лінії фронту, в будь-який момент можуть змінити свій статус у Переліку. А це означає, що вихід громади з переліку поновлює на її території фінансову відповідальність для бізнесу за встановлені порушення.

Запорізькі підприємці, які підпадають під дію закону про реєстратори розрахункових операцій, мають зареєструвати РРО (будь-якого типу – класичний або програмний) та почати його застосовувати.

З цим не можна зволікати!

Якщо ж вам потрібно пересвідчитися, чи дотримуєтесь ви закону про застосування РРО при здійсненні розрахунків, скористайтеся, будь ласка, інформацією, яка оприлюднюється на вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО»: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Або телефонуйте на наші гарячі лінії:

https://www.facebook.com/tax.zaporizhzhya/posts/pfbid02QXzqBrcsgtnFGtmXofWJGjRozbTA1KXC1cFwmTo4kWTAcn8YDDzHefzrL397Txcrl.

Пам’ятаймо, що дотримання законодавства у сфері розрахункових операцій усіма учасниками ринку гарантує як рівні конкурентні умови і надходження до бюджету, так і захист прав споживачів.