Актуальна податкова інформація

29.08.2023 Модератор

Застосування РРО: Чи мають право ФОП-платники єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ, зазначати в розрахунковому документі назву товару у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару та ідентифікує належність такого товару до товарної групи?

Так, відповідно абзацу другого пункту 2 статті 3 Закону № 265 фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Застосування РРО: Яка передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання Звіту про використання КОРО (РК) за ф. № ЗВР-1?

У разі неподання або несвоєчасного подання до контролюючих органів Звіту за формою № ЗВР-1 до суб’єктів господарювання передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб суб’єкта господарювання відповідно до статті 155 прим. 1 КУпАП.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Пунктом 10 статті 17 Закону № 265 за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції, зокрема, тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

Слід зазначити, що статтею 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом.

Частиною першою статті 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ЗАКОН № 3219: З якої дати починається відлік строку для подання до ДПС скарг на ППР, які не пов’язані з порушенням податкового законодавства, отримані платниками до 01.08.2023 та розгляду контролюючими органами відповідних скарг, які були отримані до 01.08.2023?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» з 01.08.2023 для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Враховуючи викладене, з 01.08.2023 відновлюється перебіг строків (з урахуванням зупинення перебігу строків) для подання скарг на податкові повідомлення-рішення (які не пов’язані з порушенням податкового законодавства) або інші рішення контролюючих органів (крім скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), які були отримані платниками податків до 01.08.2023 та термінів розгляду контролюючими органами відповідних скарг, які були отримані до 01.08.2023.

Заповнення податкової звітності з плати за землю

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що запроваджена з 2023 року, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83).

Декларація заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації.

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок», заповнюється розділ І, зокрема:

– у колонці 2 зазначається категорія/код цільового призначення

земельної ділянки арабськими цифрами згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 №821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі – Класифікатор);

– у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку:

1 – власність,

2 – постійне користування.

При поданні декларації із земельного податку у графі 3 розділу І

Декларації необхідно проставляти вид права «1» (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або «2» (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника).

– у колонці 7 зазначається частка неповного місяця користування

та/або володіння земельною ділянкою (зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками);

– у колонці 8 зазначається «кількість повних місяців» володіння

та/або користування земельною ділянкою у поточному році;

– у колонці 9 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі: ХХХХХХХХХХ:ХХ:ХХХ:ХХХХ;

– у колонці 10 зазначається код КАТОТТГ адміністративно –

територіальної одиниці (такий показник впливає на стан рознесення податкових декларацій до інтегрованих карток платників податків).

– у колонці 12 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками) та у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки в кв.м (з двома десятковими знаками), при цьому не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 11 та 12 по одному кадастровому номеру.

– у колонці 14 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі

земельної ділянки (якщо її проведено) та у колонці 15 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі – для земель, де не проведена нормативна грошова оцінка.

Слід звернути увагу, що нормативно-грошова вказується за одиницю площі земельної ділянки, або за 1м.кв., або за 1 га, одночасне заповнення в двох колонках по одному кадастровому номеру не допускається тому, що різні показники.

У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата», заповнюється розділ ІІ, зокрема:

– у колонці 2 зазначається категорія/код цільового призначення

– у колонці 8 зазначається частка неповного місяця користування

земельною ділянкою (зазначається у форматі з чотирма десятковими знаками);

– у колонці 9 зазначається «кількість повних місяців» користування

земельною ділянкою у поточному році;

– у колонці 11 зазначається код КАТОТТГ адміністративно –

територіальної одиниці, на території, якої розташована земельна ділянка, у колонці 12 адреса місця розташування земельної ділянки;

– у колонці 13 зазначається площа земельної ділянки : розташована

за межами населеного пункту – у га (з чотирма десятковими знаками) та у колонці 14 зазначається площа земельної ділянки в межах населеного пункту – кв.м. (з двома десятковими знаками), при цьому не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 13 та 14 по одному кадастровому номеру.

Особливу увагу слід звернути на наявність відображення задекларованих сум до сплати у розділі ІІІ Декларації, оскільки розділ І та розділ ІІ податкової декларації є по суті розрахунковою частиною та його дані не відображаються інформаційно-комунікаційній системі ДПС (вимоги щодо відсутності різниці задекларованих сум між розділом ІІІ та розділами І та ІІ).

Алгоритм дій громадянина України, якщо зіпсувався РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)

Відповідно до пункту 70.9 статті 70 Податкового кодексу та пункту 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

У разі необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (пункт 2 розділу IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункт 3 розділу IХ Положення № 822).

Підпунктом 4 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

витяг з реєстру територіальної громади;

паспорт, виготовлений у формі книжечки;

тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (підпункт 5 пункт 1 розділу IІІ Положення № 822).

Документи також може бути подано через центри надання адміністративних послуг (пункт 6 розділу ІII Положення № 822).

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 8 розд. VII Положення № 822).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (пункт 9 розділу VII Положення № 822).

У разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу або центру надання адміністративних послуг, пред’явити паспорт, та, у разі необхідності, витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.

Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом № 5492, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.

У разі втрати (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:

отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу або центру надання адміністративних послуг Заяву за ф. № 5ДР, пред’явити паспорт та витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;

отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО у контролюючому органі за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу пред’явивши паспорт.

ЗАКОН № 3219: Чи звільняється з 01.08.2023 від сплати штрафних санкцій платник податків у разі самостійного виправлення ним помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який доповнено новим підпунктом 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

За які звітні періоди 2022 року можна уточнити податкові зобов’язання з екологічного податку за об’єкти, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих?

Суб’єкти господарювання, які визначили та задекларували в Деклараціях за податкові (звітні) періоди І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2022 року податкові зобов’язання з екологічного податку за об’єкти оподаткування, визначені підпунктами 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 пункту 242.1 статті 242 ПКУ, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані суми екологічного податку за ці періоди, шляхом подання уточнюючих Декларацій, якщо такі об’єкти розташовані на територіях, які включені до частини другої розділу І або розділу ІІ Переліку територій, затвердженого Наказом № 309 (незалежно від дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2022 році).Відповідно до пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України суми екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.

Пунктом 242.1 статті 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.п. 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 ПКУ);

обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) (п.п. 242.1.6 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац восьмий підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Платники екологічного податку, визначені у підпункті 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності за податкові (звітні) періоди, зокрема, 2022 року податкові зобов’язання з екологічного податку, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац дев’ятий підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Застосування РРО: Чи застосовуються у період воєнного стану на території України санкції за порушення вимог Закону від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?

Так, відповідно до пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Застосування ПРРО: Чи можна синхронізувати дані між ПРРО ДПС Аndroid /Windows/Apple та Web, якщо зареєстрований один ПРРО, але використовується декілька пристроїв, після закриття зміни на одному із пристроїв?

Синхронізація даних між пристроями, на які встановлено програмне забезпечення «ПРРО ДПС» (Аndroid, Windows, Apple та Web) на даний час відсутня, але доступне завантаження операцій відкритої зміни з фіскального сервера контролюючого органу в онлайн режимі.
Завантаження операцій можливе лише для ПРРО з відкритою зміною. Щоб завантажити дані по операціях з фіскального сервера контролюючого органу (далі – ФСКО) для ПРРО з відкритою зміною, потрібно натиснути кнопку «Завантажити операції» у вікні «Журналу операцій».
На ФСКО буде відправлено запит переліку документів. Завантаження даних може тривати деякий час. Програма повідомить про результат оновлення даних, а якщо на ФСКО відсутні операції для завантаження, програма повідомить про відсутність операцій для завантаження.
У разі якщо відсутні ПРРО з відкритою зміною, при натисканні кнопки «Завантажити операції» програма повідомить, що завантаження доступне лише при відкритій зміні.
Водночас, користувачам заборонено здійснювати експлуатацію програмного забезпечення «ПРРО ДПС» одночасно на кількох пристроях під час роботи у режимі офлайн.

Чи дозволяється використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між ним та фіскальним сервером без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів?

01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відновлено дію абзацу сьомого статті 5 Закону № 265, у зв’язку з чим використання програмних реєстраторів розрахункових операцій в режимі офлайн без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, заборонено.

Отже, з 01.08.2023 забороняється робота ПРРО в режимі офлайн, якщо таким ПРРО не отримано діапазон фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС, які присвоюються розрахунковим документам ПРРО, що працює в режимі офлайн.

ПРРО працює в режимі офлайн лише в період, протягом якого відсутній зв’язок між ПРРО та фіскальним сервером ДПС.

Як формується податковий кредит після відновлення реєстрації платником ПДВ за товарами, які були ввезені на територію України в періоді використання спрощеної системи з особливостями оподаткування?

У разі, якщо платником в періоді використання ним спрощеної системи з особливостями оподаткування було ввезено на митну територію України товари та необоротні активи, то такий платник після відновлення реєстрації платником ПДВ включає суми ПДВ, сплачені при ввезенні таких товарів та необоротних активів на митну територію України, до податкового кредиту.

Суми ПДВ, сплачені при ввезенні на митну територію України таких товарів/необоротних активів, мають бути віднесені до податкового кредиту такими платниками не пізніше 31 жовтня 2023 року на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій.

Тобто, останній звітний (податковий) період для формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами – жовтень 2023 року.

Податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ якщо платник податку використав (поставив, реалізував) такі ввезені товари, необоротні активи у періоді використання спрощеної системи з особливостями оподаткування нараховуються у тому ж звітному періоді, у якому платником включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при ввезенні таких товарів/необоротних активів на митну територію України.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань, передбачених пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, визначається:

за товарами – виходячи з їх митної вартості;

за необоротними активами – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були використані (поставлені, реалізовані), а у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Які вимоги для взяття на облік у податкових органах рахунків платників податків, відкритих у банках під час воєнного стану?

Пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України визначено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

Згідно з абзацом першим пункту 69.3 статті 69 ПКУ контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей про відкриття рахунку/електронного гаманця зобов’язаний направити повідомлення про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або про відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному ПКУ.

Якщо контролюючий орган протягом строку, встановленого абзацом першим пункту 69.3 статті 69 ПКУ, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку/електронного гаманця на облік, такий рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання відповідною установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, встановленим відповідно до пункту 69.5 статті 69 ПКУ (абзац другий пункту 69.3 статті 69 ПКУ).

Відповідно до пункту 69.4 статті 69 ПКУ датою початку видаткових операцій за рахунком/ електронним гаманцем платника податків, визначеного пунктом 69.1 статті 69 ПКУ (крім банку), у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей є дата отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим пункту 69.3 статті 69 ПКУ.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан на території України.

Підпунктом 69.17 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, для банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік.

Рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку/електронного гаманця на облік у такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення по таких рахунках/електронних гаманцях можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.

Щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом № 64/2022 до 01 серпня 2023 року платникам податків, визначеним п. 69.1 ст. 69 ПКУ, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше 01 вересня 2023 року.

Таким чином, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані не пізніше 01 вересня 2023 року направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття усіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих платникам податків, визначених п. 69.1 ст. 69 ПКУ, у період з початку дії воєнного стану (24 лютого 2022 року) на території України до 01 серпня 2023 року, для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік.

Якщо після 01 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/ електронного гаманця на облік у контролюючих органах.

Здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах – тягне за собою накладення штрафу на банк, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відс. суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень (пункт 118.2 статті 118 ПКУ).

ЗАКОН № 3219: Як враховується розмір доходу, отриманого при перебуванні на спрощеній системі з особливостями оподаткування, для обрахунку граничного розміру доходу для визначення операцій контрольованими?

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо, зокрема, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 39.2.1.7 підпункт 39.2.1 пункт 39.2 стаття 39 ПКУ).

Річний дохід для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ обчислюється за весь звітний рік. Тобто до річного доходу платника, який у 2023 році перейшов на спрощену систему з особливостями оподаткування, також включається дохід, отриманий в цьому році під час перебування на єдиному податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення обов’язків платниками єдиного внеску, визначених статтею 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI, вчинені у період дії воєнного стану та розповсюдження COVID-19?

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема, викладено у новій редакції пунктів 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, зважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пунктів 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.

При цьому, незмінними залишились положення пункту 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Враховуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та нараховують пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Відповідна інформація розміщена 03.08.2023 на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Прес-центр/Новини (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/696419.html).

Яка відповідальність застосовується за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку?

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності (стаття 111 ПКУ):

фінансова (встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені);

адміністративна;

кримінальна.

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (пункт 111.3 статті 111 ПКУ).

Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ визначено, зокрема, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ – тягне за собою накладання штрафу на юридичних осіб та ФОП у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового (пункт 117.3 статті 117 ПКУ).

Крім того, відповідно до пункту 49.2 прим. 1 статті 49 ПКУ платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за
собою накладання штрафу, визначеного пунктом 120.1 статті 120 ПКУ – 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а у разі повторного такого неподання/несвоєчасного подання платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Частиною першою статті 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, зокрема, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 163 прим. 1 КУпАП).

Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального (в т.ч. у разі анулювання реєстрації), застосовується:

– штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального (пункт 117.3 статті 117 ПКУ);

– штраф у розмірі 340 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а у разі повторного порушення – 1020 грн. (пункт 120.1 статті 120 ПКУ);

– до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з статті 163 прим. 1 КУпАП.

ЗАКОН № 3219: Чи відновлено строки надання контролюючими органами ІПК?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу України щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.

Зокрема, Законом № 3219 виключено пункт 102.9 статті 102 ПКУ, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Також визначено, що підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.

З 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: строки надання індивідуальних податкових консультацій, розгляду скарг платників податків, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.

Застосування РРО: Чи застосовуються у період воєнного стану санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Порядок реєстрації ПРРО

Процедури реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюються Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», який розроблений відповідно до статті 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктами 3-6 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за формою № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Як подається заява про включення або внесення змін до реєстру волонтерів за формою № 1-РВ?

Відповідно до пункту 2 прим. 1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебпорталі. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для включення до Реєстру волонтерів благодійник – фізична особа подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяву із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). Включення до Реєстру волонтерів здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня.

Витребування інших відомостей та документів, не передбачених пунктом 2 прим. 1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону № 5073, забороняється.

Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, пунктом 2.1 розділу ІІ якого передбачено, що для включення до Реєстру волонтерів фізична особа – благодійник подає до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів за формою № 1-РВ, наведену у додатку 3 до Порядку № 1089, з позначкою «Включення до реєстру» із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

Заява за ф. № 1-РВ в електронній формі також може бути подана засобами Порталу Дія.

Відповідно до підпункту 2.2 розділу ІІ Порядку № 1089 Заяву за ф. № 1-РВ у паперовій формі фізична особа – благодійник подає особисто, пред’являє документ, що посвідчує особу, або паспорт громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган). Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах.

Уповноважена особа (представник) може подати Заяву за ф. № 1-РВ в паперовій формі за умови наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його фотокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, посвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред’явлення повертається).

Фізична особа – благодійник особисто подає Заяву за ф. № 1-РВ у паперовій формі до будь-якого територіального органу ДПС, поштою або через представника – до територіального органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.

У разі подання Заяви за ф. № 1-РВ поштою справжність підпису фізичної особи – благодійника на Заяві за ф. № 1-РВ має бути засвідчено нотаріально.

Заяву за ф. № 1-РВ в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 15 липня 2021 року № 1689-IX «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» фізична особа – благодійник подає засобами Порталу Дія, Електронного кабінету, що функціонує відповідно до статті 42 прим. 1 пункту. 1 розділу II ПКУ, або технічними засобами електронної комунікації.

На Заяву за ф. № 1-РВ накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису фізичної особи – благодійника.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних Заяв за ф. № 1-РВ, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних Заяв за ф. № 1-РВ, поданих у паперовій формі.

Про результати обробки Заяви за ф. № 1-РВ, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами комунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа.

Згідно підпункту 2.4 розділу ІІ Порядку № 1089 у разі відсутності підстав для відмови у включенні фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів територіальний орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання Заяви за ф. № 1-РВ включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру волонтерів.

Датою включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено електронну форму Заяви за ф. № 1-РВ за ідентифікатором F1308302.

Державна податкова служба створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі та щодекади оприлюднює на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) відомості з Реєстру волонтерів.

Водночас, в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, розміщених на вебпорталі ДПС, відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».

ЗАКОН № 3219: Який звітний період встановлюється для подання декларації з податку на прибуток платниками, які перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та у 2023 році повернулися на загальну?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема, встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування. Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, встановлено у підпункті 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема (підпункти 9 прим. 1.3.1 – 9 прим. 1.3.3 підпункт 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1) складання та подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у 2023 році для цієї категорії платників, визначення податкового звітного періоду та обсягу річного доходу.

Платники складають та подають Декларацію наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Так, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік: не перевищує 40 млн. грн., встановлюється у 2023 році річний звітний період; перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється квартальний базовий звітний період. Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 ПКУ обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.

Чи повинні ФОП – платники єдиного податку, які не є платниками ПДВ, зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за їх незберігання?

Відповідно до абзацу першого пункту 296.1 статті 296 ПКУ фізичні особи- підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

При цьому фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності (абзац третій пункту 296.1 статті 296 ПКУ).

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий пункту 296.1 статті 296 ПКУ).

Відповідно до абзаців першого – другого пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункт 44.1 статті 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 статті 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ (підпункт 44.3.1 пункту 44.3 статті 44 ПКУ);

1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 пункту 44.3 статті 44 ПКУ (підпункт 44.3.2 пункту 44.3 статті 44 ПКУ);

1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 пункту 44.3 статті 44 ПКУ (підпункт 44.3.3 пункту 44.3 статті 44 ПКУ);

1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (підпункт 44.3.4 пункту 44.3 статті 44 ПКУ).

Строки зберігання документів та інформації, визначені пунктом 44.3 статті 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені пунктом 44.3 статті 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 ПКУ.

Отже, статтею 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.

Слід зауважити, що пунктом 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

За незберігання первинних документів на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статті 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Штрафи, передбачені пунктом 1.1 статті 121 ПКУ, не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.

Водночас відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе ПРРО та використовувати його у своїй діяльності?

Правові відносини у сфері застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Законом № 265 не встановлено обмежень щодо виробників ПРРО. Будь-який суб’єкт господарювання може розробити власне ПРРО для власних чи комерційних потреб за умови, що функціонал такого ПРРО відповідатиме законодавчим вимогам.

ДПС відповідно до вимог Закону № 265 забезпечено, зокрема, функціонування фіскального сервера ДПС та двох АРІ фіскального сервера контролюючого органу (АРІ фіскального сервера Єдине вікно подання електронної звітності та АРІ фіскального сервера Електронний кабінет).

Через зазначені АРІ здійснюється інтеграція програмного забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу. Ці АРІ можуть використовуватись суб’єктами господарювання для розробки власного ПРРО.

АРІ розміщені у відкритому вільному доступі на вебпорталі ДПС за покликанням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/opis-ari-fiskalnogo-servera/.

Матеріали (посилання, описи, роз’яснення) щодо запровадження ПРРО розміщено на вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), включаючи відповідні нормативно-правові акти, описи АРІ, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій АРІ тощо.

Суб’єкт господарювання, для розробки власного ПРРО, може використовувати будь-який із двох запропонованих АРІ фіскального сервера контролюючого органу.

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Фіскальна функція ПРРО – це здатність ПРРО забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Фіскальний режим роботи ПРРО – це режим роботи ПРРО зареєстрованого у Реєстрі, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до Закону № 265.

Якщо ПРРО включений до Реєстру та забезпечує виконання фіскальних функцій, то такий ПРРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Після включення ПРРО до Реєстру такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).

Запорізький бізнес сплатив до держбюджету майже 1,4 мільярда гривень ПДВ

За сім місяців запорізькі компанії і підприємці перерахували до державного бюджету 1 мільярд 379 мільйонів гривень податку на додану вартість.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у липні платники регіону спрямували до бюджету 240 мільйонів гривень ПДВ.

З початку року представники бізнесу направили до податкової служби понад 38 тисяч декларації з податку на додану вартість із обсягом оподатковуваних операцій на суму майже 42 мільярди гривень.

Нагадаємо, сьогодні, 21 серпня, останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року. А гранична дата сплати податку на додану вартість за липень 2023 року – 30 серпня.

Більше інформації про нарахування і сплату податків читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

Запоріжці сплатили до місцевих скарбниць понад 62 мільйони гривень податку на нерухомість

З початку року запорізькі власники нерухомості поповнили бюджети громад на 62 мільйони 486 тисяч гривень. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у липні надходження податку на нерухоме майно склали дванадцять мільйонів гривень.

Найбільші суми за сім місяців перерахували до місцевих бюджетів суб’єкти господарювання-юридичні особи – майже 58 мільйонів гривень, від фізичних осіб надійшло близько п’яти мільйонів гривень.

Нагадаємо, відповідно до норм Податкового кодексу України не нараховують та не сплачують податок за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

– фізичні особи:

– за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості;

– з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти нежитлової нерухомості;

– у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території;

– юридичні особи:

– з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року;

Запорізькі підприємці поповнили скарбниці громад майже на 828 мільйонів гривень

У січні-липні до місцевих бюджетів регіону надійшло 827 мільйонів 800 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у липні до скарбниць громад сплачено 133 мільйони гривень.

З початку року підприємці-фізичні особи спрямували до бюджетів 610 мільйонів гривень єдиного податку, суб’єкти господарювання-юридичні особи – майже 128 мільйонів гривень, сільськогосподарські товаровиробники – 45 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 30 серпня – останній день сплати єдиного податку з юридичних осіб платниками третьої групи з особливостями оподаткування за липень 2023 року.

Також зазначимо, що відповідно до Закону України №3219-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” платники першої та другої групи спрощеної системи оподаткування із податковою адресою на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях мають право добровільної сплати єдиного податку.

Більше податкової інформації читайте на сторінках субсайту податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

Оподаткування VIP-автівок додало бюджетам запорізьких громад 1,4 мільйона гривень

У січні-липні до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільйон 430 тисяч гривень транспортного податку.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, власники елітних авто – юридичні особи сплатили 837 тисяч гривень, від фізичних осіб скарбниці отримали 593 тисячі гривень.

У липні до місцевих бюджетів спрямовано 423 тисячі гривень транспортного податку.

Нагадаємо, ставка податку становить 25 тисяч гривень на рік. Оподаткуванню підлягають легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) із середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня кожного року. Перелік цих автівок розміщений на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Більш детально про нарахування і сплату транспортного податку для фізичних та юридичних осіб читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transportniy-podatok/.

Запорізький бізнес спрямував до бюджетів громад 18 мільйонів гривень плати за ліцензії

З початку року запорізькі компанії і підприємці перерахували до місцевих бюджетів 18 мільйонів 102 тисячі гривень плати за ліцензії на право торгівлі підакцизними товарами.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у січні-липні фахівці податкової служби регіону видали суб’єктам господарювання 2739 ліцензій. Зокрема, представники бізнесу отримали 981 дозвіл на роздрібний продаж алкогольних напоїв, 997 – на реалізацію тютюнових виробів, 446 – на торгівлю пивом та 157 – сидром, 118 ліцензій – на торгівлю або зберігання пального.

Також за сім місяців продовжено термін дії 4688 дозволів та анульовано 902 документи.

Нагадаємо, для продажу підакцизних товарів необхідно мати ліцензію, у якій зазначаються відомості про реєстратор розрахункових операцій, що знаходиться за місцем реалізації.

Детально про програмні РРО читайте на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.