Актуальна податкова інформація

19.07.2023 Модератор

Чи оподатковуються під час відрядження працівника витрати на таксі, відшкодовані підприємством, яке фінансується за рахунок бюджетних коштів?

У разі якщо з дозволу керівника юридичної особи, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, працівнику відшкодовуються витрати за користування ним таксі під час відрядження в межах території України, то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Разом з тим, якщо зазначені витрати на таксі були понесені працівником під час відрядження за кордон, то суми відшкодованих витрат на проїзд не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови надання таким працівником підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат та виконання усіх інших вимог, встановлених пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з підпунктом 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого підпункту “а” підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ не є доходом платника податку-фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому підпункту “а” підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

При цьому, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 59 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.

Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції № 59 витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається декларація платника єдиного податку-ФОП з типом “Довідково”?

Декларація з типом “Довідково” в електронній формі подається за ідентифікатором форми:

F0103406 – платниками єдиного податку першої та другої груп;

F0103308 – платниками єдиного податку третьої групи.

При цьому при створенні Декларації з типом “Довідково” у розділі “Введення звітності” приватної частини Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому вона формується (подається).

Форма податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації.

Чи може ФОП на загальній системі оподаткування включати до витрат вартість придбаної спеціалізованої літератури та інтернет-послуг?

Доходи (витрати) про отримані послуги через Інтернет та вартість придбаної літератури враховуються у складі доходу (витрат) платника
податку за умови, що вони безпосередньо пов’язані з отриманням доходів фізичної особи-підприємця від господарської діяльності та за наявності первинних документів, а саме: документів, які фіксують факт витрачання коштів на придбання таких послуг, тобто відповідних платіжних документів (платіжні інструкції, виписки про рух коштів на рахунках платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням даних контрагентів та вартості товарів (робіт, послуг), касовий чек, угоди тощо).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПКУ.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичних осіб – підприємців, які провадять діяльність на загальній системі оподаткування, визначено у пункті 177.4 статті 177 ПКУ, зокрема, підпунктом 177.4.4 передбачені інші витрати на послуги зв’язку, реклами.

Доходи та витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів або здійснення витрат, обов’язковість ведення і зберігання відповідно до статті 44 ПКУ.

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджені Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами- підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок її ведення.

Чи подається декларація з податку на нерухоме майно за об’єкти нерухомості юридичних осіб, по яких встановлені нульові ставки?

За об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371) передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 “Ставка (%)” розділу І “Розрахунок податкового зобов’язання” додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ.

Який період обирає при створенні декларації про доходи ФОП, що припинив підприємницьку діяльність за своїм рішенням?

Відповідно до пункту 177.11 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ (до 1 травня року, що настає за звітним), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи” (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143).

Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції у розділі І “Загальні відомості” податкової декларації:

у рядку 2 вказується арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік), а у разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації вказується також звітний (податковий) період, що уточнюється. Для декларації з типом “уточнююча” звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаково.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або члени фермерського господарства, у разі зняття з обліку в контролюючому органі вказують у рядку 2.1 номер відповідного місяця арабською цифрою від 1 до 12 (підпункт 2 пункту 1 розділу III Інструкції);

у рядку 7 позначкою “х” позначається одна з категорій платника: категорія “особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної – професійної діяльності протягом звітного року” обирається, зокрема, фізичною особою, яка перебувала на обліку як фізична особа-підприємець (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням протягом звітного (податкового) року (підпункт 7 пункту 1 розділу III Інструкції).

Згідно з Приміткою 2 до податкової декларації у разі зняття з обліку в контролюючому органі фізичної особи, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, у рядку 2.1 розд. “Загальні відомості” зазначається арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця та у рядку 2 – рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

В електронній формі податкова декларація подається через розділ “Введення звітності” приватної частини інформаційно–комунікаційної системи “Електронний кабінет”, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

При створенні податкової декларації фізична особа – підприємець в розділі “Введення звітності” у верхній панелі навігації обирає цифрове значення року за який вона подається та із випадаючого списку обирається період – “рік”.

За який період вперше подається податкова декларація з транспортного податку за зміненою формою?

Нова форма Декларації застосовується з 01.01.2023 та вперше подається за базовий податковий (звітний) період – 2023 рік. Ідентифікатор форми Декларації: J0303603.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 “Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку” зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 401” затверджено нову форму Податкової декларації збору з транспортного податку.

На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року “Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади” нова форма Декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8 Декларації).

Накази № 401, 444 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі “Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Транспортний податок/Нормативно-правові акти”.

Форма Декларації у редакції Наказу № 401 зі змінами, внесеними Наказом № 444, розміщена у розділі “Законодавство/Електронні форми документів/Транспортний податок”.

Чи є базою нарахування єдиного внеску допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві?

Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX) роботодавець зобов’язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із Законом № 1105 (у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; медичне страхування).

Згідно з абзацом сьомим пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Нормами частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (абзац другий пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Як органи держреєстрації прав на нерухоме майно подають до податкового органу інформацію для розрахунку податку на нерухоме майно?

Відповідно до підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені підпунктом 70.16.7 прим. 1 пункту 70.16 статті 70 ПКУ, – не пізніше наступного робочого дня після дня внесення у встановленому законодавством порядку до Єдиного державного демографічного реєстру інформації – про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи, а також про серії (за наявності) та номери недійсних паспортів.

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі – ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476.

Пунктом 4 Порядку № 476 передбачено, що Міністерство юстиції України подає ДПС інформацію про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, із зазначенням прізвища, імені та по батькові фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Передача зазначеної інформації здійснюється на центральному рівні між Мін’юстом і ДПС в електронній формі комунікаційними каналами зв’язку.

Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами Мін’юсту і Міністерства фінансів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку територіальні органи і підрозділи Державної міграційної служби України (далі – ДМС) подають відповідним контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, місце проживання яких зареєстровано (знято з реєстрації) у відповідному населеному пункті, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, місця проживання (країна, регіон, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (корпусу) і квартири (до і після реєстрації), серії та номера паспорта, свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу, найменування органу, який видав документ, і дати видачі після запровадження електронного обліку реєстрації місця проживання фізичних осіб.

Передача інформації про фізичних осіб здійснюється на рівні територіальних органів і підрозділів ДМС та контролюючих органів в електронній формі.

Формати інформаційних файлів, регламент передачі інформації, форма журналів обліку переданих та отриманих інформаційних файлів визначаються спільними актами Міністерства внутрішніх справ і МФУ.

До запровадження електронного обліку реєстрації місця проживання фізичних осіб територіальні органи і підрозділи ДМС подають інформацію контролюючим органам за їх письмовим запитом.

Відомості, що подаються контролюючим органам, вносяться до інформаційної бази даних і використовуються з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом (пункт 6 Порядку № 476).

Як ФОП-платнику єдиного податку відмовитись від спрощеної системи оподаткування та у яких випадках така відмова є обов’язковою?

Відповідно до пункту 298.2 статті 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (підпункт 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).

Згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема, фізичні особи-підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1)у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

При цьому пунктом 291.6 статті 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Водночас, відповідно до пункту 293.8 статті 293 ПКУ ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 статті 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному)

періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 “Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділ XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

Згідно з частиною десятою статті 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) та четвертому (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.

Внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

08.07.2023 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 574, якою внесені зміни до постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 та порядків, затверджених цією постановою.

Основні зміни:

– автоматична реєстрація податкових накладних, реєстрація яких зупинена, у разі прийняття рішення про виключення платника з переліку ризикових та рішення про врахування таблиці даних платника податку;

– адміністративне оскарження рішень про включення платників до переліку ризикових та рішень про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

В яких випадках та в які строки податковий орган має право анулювати реєстрацію платника єдиного податку-юридичної особи третьої групи?

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:

– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

– у випадках, визначених, зокрема, підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ;

– набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ, зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

– у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

– у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

– у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

– у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

– у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

– у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій пункт 59.1 статті 59 ПКУ).

Згідно з абзацом першим пункту 299.11 статті 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 “Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Яким чином ФОП-платники єдиного податку інформують податкові органи про щорічну відпустку або втрату працездатності?

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів до контролюючого органу подається заява:

– щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;

– щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з ЕРЛН).

Згідно з пунктом 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 295.5 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛП), якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Пунктом 295.6 статті 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 295.1 і пункту 295.5 статті 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з підпунктом 298.3.2 пункту 298.3 статті 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки, заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності та форм даних заяв нормами ПКУ не передбачено.

Слід зазначити, що з 1 жовтня 2021 року відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 № 1066 “Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки” для всіх закладів охорони здоров’я передбачено формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я.

Інформацію про сформований листок непрацездатності фізична особа – підприємець може перевірити в особистому кабінеті з використанням вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України (в розділі “Мої листки непрацездатності”). Для формування витягу з ЕРЛН необхідно обрати в підменю “Запит на отримання електронних документів”, в розділі “Тип звернення” з випадаючого списку – “Витяг з ЕРЛН” та заповнити обов’язкові поля. Отримати сформований витяг можна в розділі “Мої Звернення”, вибравши завдання зі статусом “Виконано”.

Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування ФОП-платник єдиного податку, який отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською, нотаріальною діяльністю?

Застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.

При цьому фізична особа-підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність та до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності, не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та ПКУ для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Фізична особа, яка здійснює підприємницьку (відмінну від адвокатської) діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, стаття 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 3 статті 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ самозайнята особа-платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 65.9 статті 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами або фізичними особами-підприємцями.

З 1 серпня – приймання та реєстрація нових форм акцизних накладних, розрахунків коригувань до них та заяв на поповнення (коригування) залишків

З 01.08.2023 розпочинається приймання та реєстрація документів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55 “Про затвердження Змін до форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового” (далі – Наказ № 55), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 березня 2023 р. за № 480/39536, а саме:

акцизна накладна форми “П” – J (F) 1203203;

розрахунок коригування акцизної накладної форми “П” – J (F) 1203303;

заявка на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210904;

акцизна накладна форми “С” – J (F) 1203403;

розрахунок коригування акцизної накладної форми “С” – J (F) 1203502;

заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209903.

Крім того, платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового матимуть змогу реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203202, J/F1203402 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203302, J/F1203502, по яким в ЄРАН до 31.07.2023 (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203202, J/F1203402, J/F1203302, J/F1203502 здійснюється до 31.08.2023 (включно).

Акцизну накладну форми “П”, заявку на поповнення (коригування) залишку пального доповнено новою умовою оподаткування “9” – ввезені на митну територію України або вироблені в Україні важкі дистиляти та біодизель, які оподатковуються на умовах, встановлених п. 44 підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ, якщо замовник такого пального за умовами договору – Міноборони.

В акцизній накладній, в якій зазначено ознаку щодо умов оподаткування “9”, зазначаються, зокрема, але не виключно:

– коди операцій для складання в одному примірнику:

“0” та напрям використання “0”;

“2” – (пальне, втрачене у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсоване, знищене, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу)) та будь-який напрям використання;

“3” – (реалізація пального суб’єкту господарювання, який не є платником) та напрям використання пального “19” (реалізація важких дистилятів та біодизелю відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу Міністерству оборони України);

“4” – (ввезення (імпорт) пального на митну територію України) та напрям використання пального “0”;

“7” – (реалізація пального платнику, при якій обсяг пального, на який такий платник може скласти акцизну накладну / розрахунок коригування акцизної накладної, не збільшується (в тому числі суб’єкту господарювання, який на одну із дат операцій (або на дату реєстрації або на дату складання) не зареєстрований платником)) та один з напрямів використання пального “0” або “19” (реалізація важких дистилятів та біодизелю відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу Міністерству оборони України).

– реквізити податкового векселя (серія та номер), виданого до реалізації виробником або ввезення на митну територію України імпортером важких дистилятів та біодизелю, відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.

Які суми не включаються до складу доходу ФОП-платника єдиного податку?

Відповідно до пункту 292.11 статті 292 ПКУ до складу доходу, визначеного статтею 292 ПКУ, не включаються:

суми податку на додану вартість;

суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

– такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

– такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону. У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою пунктом 293.5 статті 293 ПКУ;

пасивні доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку платника єдиного податку третьої групи-електронного резидента (е-резидента) в банку, отримані таким платником податку.

Крім того, пунктом 7 підрозділу 8 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

До складу доходу платника єдиного податку першої – третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми “Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва” та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (пункт 6 прим. 1 підрозділу 8 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ).

В який термін роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з лікарняних, якщо Пенсійний фонд затримує виплату коштів?

Роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

Відповідно до абзаців сьомого та десятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, передбачено, що нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до статті 7 Закону № 2464, порядок обчислення і сплати – відповідно до статті 9 Закону № 2464.

Згідно з частиною п’ятою статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону № 2464, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску платниками, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464).

Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (підпункт 6 пункту 3 розділу IV Інструкції № 449).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (пункт 6 розділу IV Інструкції № 449).

Які дії суб’єкта господарювання, якщо в ПРРО неможливо зробити Z-звіт при закритті зміни (кнопка не активна)?

Пунктом 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані щоденно створювати у паперовій або електронній формі ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Протягом однієї зміни може бути сформовано один фіскальний звітний чек/фіскальний звіт. Максимальна тривалість зміни ПРРО не повинна перевищувати 24 години.

Зміна у значенні Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 “Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування”–період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

При щоденній роботі з ПРРО Z-звіт необхідно створювати щодня.

Для закриття робочої зміни особа, яка здійснює розрахункову операцію, формує засобами ПРРО фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну та направляє його до фіскального сервера контролюючого органу.

Протягом дня дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.

Отже, у разі якщо користувачу ПРРО доступний режим відкриття нової зміни на ПРРО, це свідчить про те, що попередня зміна закрита та фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну вже сформований ПРРО.

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”.

Так, відповідно до пункту 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, пунктом 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14 прим. 2 Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ “Про валюту і валютні операції” винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з пунктом 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог пункту 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до пункту 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 “Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів” тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Строки сплати акцизного податку

Строки сплати акцизного податку встановлені статтею 222 ПКУ.

Так, суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (підпункт 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 ПКУ).

Відповідно до підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (підпункт 222.1.3 пункту 222.1 статті 222 ПКУ).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 пункту 222.1 статті 222 ПКУ).

Сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (пункт 222.2 статті 222 ПКУ):

податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;

у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації;

платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (підпункт 222.3.1 пункту 222.3 статті 222 ПКУ).

З роздрібного продажу підакцизних товарів запорізькі підприємці сплатили 72 мільйони гривень

У першому півріччі до місцевих бюджетів регіону надійшло 72 мільйони 194 тисячі гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у червні власники торговельних об’єктів направили до скарбниць місцевих громад понад 12 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 20 липня – останній день подання декларації акцизного податку за червень 2023 року. А 31 липня – граничний термін сплати акцизного податку за червень.

Також зауважимо, декларація акцизного податку подається до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі сплачує податок на бюджетний рахунок територіальної громади за місцем здійснення реалізації підакцизної продукції.

Якщо платник має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один код території), він складає та подає декларацію та заповнює один додаток 6 до декларації відповідно до цього коду території. А якщо пункти продажу продукції розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, декларація подається до кожного контролюючого органу та заповнюються додатки 6 до декларації окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться об’єкти торгівлі.

На підтримку Збройних Сил України запоріжці направили 353 мільйони гривень військового збору

За шість місяців платники податків регіону перерахували до державного бюджету 353 мільйони гривень військового збору. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у червні запоріжці сплатили майже 72 мільйони гривень.

Нагадаємо, 31 липня – останній день сплати за червень 2023 року військового збору від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді: процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки. Також цього дня спливає термін перерахування військового збору за червень 2023 року податковим агентом, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку. Крім того, 31 липня – граничний день сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначених у річній декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами.

Детальна інформація про нарахування і сплату податків та зборів розміщена на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

Запоріжці перерахували до держбюджету 3,4 мільярда гривень податків

У січні-червні запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 3 мільярди 388 мільйонів гривень. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у червні до бюджету надійшло 557 мільйонів гривень податків і зборів.

За перше півріччя у структурі надходжень держбюджету майже 38 відсотків – це сплата податку на доходи фізичних осіб, 34 відсотки займає податок на додану вартість, 10 відсотків – військовий збір, 9 відсотків – податок на прибуток тощо.

Нагадаємо, більшість податкових сервісів для платників реалізовані в Електронному кабінеті (https://cabinet.tax.gov.ua).

Крім того, більше двох десятків Е-послуг доступні в смартфоні – чат-бот InfoTAX надає можливість отримати відомості про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дані СЕА ПДВ та СЕА РПСЕ, дані ЄРПН та ЄРАН, дату включення до реєстрів та інші. Приєднатися: https://t.me/infoTAXbot.

Підприємства Запорізької області спрямували до бюджетів 161 мільйон гривень екологічного податку

За перше півріччя надходження екологічного податку від запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів склали 161 мільйон гривень. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до місцевих бюджетів надійшло понад 19 мільйонів гривень, до державного бюджету – майже 142 мільйони гривень.

У червні за забруднення довкілля суб’єкти господарювання спрямували до скарбниць близько мільйона гривень.

З початку року податкові декларації з екологічного податку до податкової служби подали 1291 підприємство.

Нагадаємо, платники екологічного податку подають декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації:

– за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

– за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Детально про порядок заповнення податкової декларації з екологічного податку читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ekologichniy-podatok/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-/673204.html.

Запорізькі компанії і організації сплатили 378 мільйонів гривень податку на прибуток

У січні-червні з прибутків запорізьких підприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 378 мільйонів гривень. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, до державного бюджету перераховано 316 мільйонів гривень, до місцевих скарбниць – 62 мільйони 300 тисяч гривень.

У червні компанії і організації регіону сплатили до бюджетів понад сім мільйонів гривень податку на прибуток.

Нагадаємо, 31 липня – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за липень 2023 року.

Докладніше про нарахування і сплату податку на прибуток читайте на вебпорталі податкової служби за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/.

Форми звітності з цього податку доступні за лінком: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/formi-zvitnosti/.