Актуальна податкова інформація
В який термін та в якій формі необхідно повідомити податковий орган про факт здійснення експорту або імпорту робіт чи послуг за бартерним договором?
Протягом п’яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані подати інформацію до контролюючого органу за формою, затвердженою додатком 1 до Наказу № 404.
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити митні органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або податкові органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг).
Згідно із підпунктом 1.1 пункту 1 Порядку повідомлення органів державної податкової служби суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності про здійснення товарообмінних операцій на виконання частини 4 статті 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», затвердженого наказом ДПА України від 26.08.2003 № 404 подання інформації до контролюючих органів здійснюється за встановленою формою (додаток 1) у двох примірниках. Один примірник залишається для обліку та контролю в контролюючих органах. На другому примірнику ставиться штамп контролюючого органу, до якого подається повідомлення, і він залишається в учасника зовнішньоекономічного контракту-резидента України.
Чи повинен платник податків повідомляти контролюючий орган про оскарження ППР в суді?
Платник податків повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду.
Відповідно до абзаців першого та четвертого пункту 56.18 статті. 56 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на зазначене, платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Які рентні платежі необхідно сплачувати суб’єкту господарювання за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)?
Суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.
Згідно з пунктом 251.1 статті 251 ПКУ рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (підпункт 252.1.1 пункт 252.1 стаття 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (підпункт 252.1.4 пункт 252.1 стаття 252 ПКУ).
Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у пункті 252.20 статті 252 ПКУ.
Відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
В який термін податковий орган надає юридичній особі письмову відмову у реєстрації платника єдиного податку?
Відповідно до пункту 299.5 статті 299 ПКУ у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим статтею 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ (пункт 299.6 статті 299 ПКУ).
Декларування 2023: Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у декларації про майновий стан і доходи
Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);
До 1 серпня року, що настає за звітним – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу).
Платник податку-фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Який звітний період обирається при створенні звітної податкової декларації, яка надсилається через Електронний кабінет до податкового органу з порушенням строку подання?
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Абзацом першим пункту 49.2 статті 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
При створенні звітної податкової декларації (крім звіту з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), яка надсилається через Електронний кабінет до контролюючого органу з порушенням строку подання (так само як при надсиланні з дотриманням строку подання), в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обирається податковий (звітний) період, за який подається така декларація, а саме, звітний рік та в залежності від форми податкової декларації – необхідний звітний період: місяць або квартал або півріччя або 9 місяців (три квартали) або рік.
Чи може фізична особа, яка має у власності активи, розміщені за межами території України, надати документи, які є обов’язковими при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації, наступного дня після подання декларації?
Відповідно до п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
При цьому визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з тим для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування (п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Крім того, для об’єктів декларування, визначених п.п. «б»-«е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Таким чином, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщені за межами території України, та виявила бажання подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Які особливості відображення продавцем або покупцем, які є платниками податку на прибуток, операцій з відвантаження або повернення товарів при переході із загальної систему оподаткування на єдиному податку третьої групи за ставкою 2 відсотки і навпаки?
У разі якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю-платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю-платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Чи вважається ФОП посадовою особою, у разі складання податковими органами протоколів про адміністративні правопорушення?
Громадянин-суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).
Зазначене викладене в листі Міністерства юстиції України від 03.11.2006 № 22-48-548 «Щодо роз’яснення понять «службова особа» та «посадова особа».
Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність фізичних осіб-підприємців (громадян- суб’єктів підприємницької діяльності), зокрема:
стаття 162 прим. 1 (порушення порядку здійснення валютних операцій);
стаття 163 прим. 4 (порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи);
стаття 163 прим. 15 (порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги));
стаття 165 прим. 1 (порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).
Тому, до адміністративної відповідальності за порушення вказаних статей КУпАП притягаються фізичні особи-підприємці незалежно від наявності найманих працівників. Крім того, за порушення статті 165 прим. 1 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Чи має право на податкову соціальну пільгу фізична особа, яка одночасно з заробітною платою отримує пенсію з Пенсійного фонду України?
Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у пункті 169.1 статті 169 ПКУ.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (підпункт 169.2.1 пункту 169.2 статтті 169 ПКУ).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (підпункт 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог підпункту 169.1 статті 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.
Чи необхідно суб’єктам валютних операцій інформувати податкову службу про відкриття за межами України рахунку в іноземному банку?
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 721 банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку.
При цьому нормами ПКУ та Закону № 2473 не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття юридичною особою-резидентом України власних рахунків за кордоном, а також про виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами з використанням власних рахунків за кордоном.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та постановами Правління Національного банку України.
Частиною 3 статті 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Згідно з пунктом 69.5 статті 69 ПКУ порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.
Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1058/27503 затверджено Порядок подання повідомлень про відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
Як здійснюється виправлення помилок у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Відповідно до абзацу дев’ятого пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), та річну фінансову звітність.
У разі якщо неприбутковою організацією виявлено помилку у раніше поданому Звіті, така організація має право подати:
Звіт з позначкою «звітний новий» – у разі подання такого Звіту в терміни, визначені пунктом 49.18 статті 49 ПКУ для подання податкової декларації;
Звіт з позначкою «уточнюючий» – у разі його подання після строку, визначеного пунктом 49.18 статті 49 ПКУ.
Внесення змін до поданого Звіту здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ для внесення змін до податкової звітності.
Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст статті. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Звіт з позначками «звітний новий» та «уточнюючий» повинен містити повну інформацію про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний (податковий) період.
Крім того, у разі порушення вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулось пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
Такі неприбуткові організації у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту проставляють відмітку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
У Звіті зазначається сума самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яка розраховується за ставкою 18 відсотків від суми коштів, витрачених не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відображається у рядку 06 частини II Звіту.
У разі допущення зазначених порушень неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
Таким чином, при самостійному виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту (далі – додаток ВП), який подається у складі Звіту (звітного або звітного нового) зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, оскільки у частині І Звіту відображаються доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов’язання.
Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, то у частині ІІ уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 07-10 частини «Виправлення помилок» Звіту – суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 зазначається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду. У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюється.
Якщо виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, здійснюється у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (рядки 07 – 09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 07-09) Звіту.
Водночас у разі необхідності уточнення показників, які відображаються у частині I Звіту, неприбутковою організацією також може бути поданий Звіт з позначкою «звітний новий», навіть якщо це не призводить до визначення податкових зобов’язань.
Однак, у разі якщо неприбутковою організацією помилково було нараховано та сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то у рядку 06 Звіту проставляється «нуль». Порівнюючи рядок 06 з відповідним рядком Звіту, який уточнюється, у рядку 07 Звіту визначається сума зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
На підставі пункту 46.4 статті 46 ПКУ неприбуткова організація може подати доповнення до Звіту з поясненням заповнення показників частини ІІ Звіту, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого Звіту.
За якою формою потрібно подавати заяву для одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?
Вимог щодо форми заяв на отримання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.
Згідно з частиною 10 статті 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги», суб’єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб’єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з вебсайтів суб’єктів надання адміністративних послуг, у центрах надання адміністративних послуг.
Таким чином, для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі. У разі необхідності для зручності заповнення заяви суб’єкт господарювання може звернутись до суб’єкта надання адміністративних послуг.
При цьому перелік адміністративних послуг, що надаються контролюючими органами, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС (Головна сторінка/Діяльність/Адміністративні послуги) за посиланням http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/adHYPERLINK “http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi”mHYPERLINK “http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi”in-poslugi.
Інформація щодо адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Адміністративні послуги» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-pHYPERLINK “https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni”oHYPERLINK “https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni”slugi/administrativni-poslugi-teritorialni)
Інформація щодо адміністративних послуг, що надаються Головним управління ДПС у Запорізькій області, бланки та зразки заяв розміщена на субсайті ГУ ДПС у розділі «Адміністративні послуги» (https://zp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu).
Як користуватись сервісом «Реєстр платників ЄП» у приватній частині Електронного кабінету на вебпорталі ДПС?
У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Водночас інформація про юридичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
Декларування 2023:
Чи включаються до складу податкової знижки суми коштів, перерахованих у вигляді благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?
Законом України від 15 березня 2022 року 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Кодексу, зокрема, підрозділ 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 21.
Так, пункт 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Кодексу до податкової знижки платника ПДФО у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсоткв суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Чи можна суб’єкту господарювання отримати дублікат Довідки про внесення місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання в разі її втрати?
Відповідно до статті 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр).
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру (стаття 15 Закону № 481).
Згідно з пунктом 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 Єдиний реєстр – це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Пунктом 2.5 Порядку № 251 передбачено, що довідка про внесення місця зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів (далі – Довідка) повинна перебувати у місці зберігання та пред’являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.
Чинним законодавством з питань ліцензування виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не передбачено видачі дубліката Довідки.
Водночас, у разі пошкодження чи втрати Довідки платнику необхідно подати до контролюючого органу який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру одночасно заяву на виключення з Єдиного реєстру та заяву на повторне включення місця зберігання до Єдиного реєстру для отримання Довідки, оформленої на новому бланку.
Як заповнюються реквізити «код ДПІ», «тип», «тематика», «короткий зміст» при формуванні запиту на отримання індивідуальної податкової консультації в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету?
При формуванні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, здійснюється вибір та заповнення наступних реквізитів:
1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається звернення;
2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
3) тематика – зазначається тематика, яка відповідає змісту звернення платника;
4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
5) завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
Яким чином здійснюється обмін інформацією між НБУ та ДПС України про порушення резидентами терміну розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з метою нарахування пені?
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що здійснюються суб’єктами валютних операцій через ці установи, а, також про власні валютні операції.
Суб’єкти валютних операцій-резиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції. Суб’єкти валютних операцій-нерезиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, у межах, що стосуються діяльності таких суб’єктів валютних операцій в Україні (частина друга ст. 10 Закону № 2473).
Національний банк України співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов’язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю (частина п’ята статті 10 Закону № 2473).
Водночас частиною дванадцятою статті 11 Закону № 2473 передбачено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.
Крім того здійснюється обмін інформацію з питань забезпечення валютного контролю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».
Одноразове добровільне декларування
Скористайтесь можливістю задекларувати свої активи
Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується вже 28 лютого 2023 року.
Запрошуємо громадян скористатись можливістю легалізувати власні активи за пониженими ставками.
Декларуванню підлягають активи, розміщені на території України та за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Сплачений одноразовий збір у рамках податкової амністії йде до державного бюджету.
Чи повинна юридична особа-платник єдиного податку третьої групи- власник земельних ділянок у разі тимчасового припинення діяльності сплачувати земельний податок?
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПКУ платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (пункт 269.2 статті 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ).
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Отже, у разі тимчасового припинення господарської діяльності, юридична особа-платник єдиного податку третьої групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, а тому не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку.
Юридична особа-платник єдиного податку третьої групи-власник земельних ділянок (землекористувач на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Як користуватися сервісом «Дані про взяття на облік платників», розміщеним на вебпорталі ДПС?
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані про взяття на облік платників».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Чи передбачена відповідальність платників у разі заповнення реквізиту «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету з порушенням?
Відповідно до п. 7 Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 у разі заповнення реквізиту «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків/єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачує грошове зобов’язання/єдиний внесок (код виду сплати 101).
Враховуючи вищевикладене, законодавством не передбачена відповідальність у разі заповнення реквізиту «Призначення платежу» документа на переказ платежів до бюджету (платіжного доручення) з порушенням вимог Порядку № 666.
Який порядок подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації професійними спілками?
Професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають Звіт та річну фінансову звітність протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України до неприбуткових, підприємств, установ та організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесено зміни до пункту 46.2 статті 46 ПКУ, зокрема, з якого вилучено преференцію щодо подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) лише у разі порушень вимог пункту 133.4 статті 133 ПКУ.
Так, абзацом дев’ятим пункту 46.2 статті 46 ПКУ визначено, що неприбуткові організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Форма Звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).
Згідно з підпунктом 133.4.7 пункту 133.4 статті 133 ПКУ для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).
Чи звільняються суб’єкти господарювання-платники єдиного податку від сплати земельного податку?
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Запорізькі підприємці та аграрії спрямували до місцевих бюджетів 164 мільйони гривень єдиного податку
У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло 164 мільйони 400 тисяч гривень єдиного податку.
Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, найбільші суми сплатили фізичні особи-підприємці – 127 мільйонів 606 тисяч гривень. Від суб’єктів господарювання-юридичних осіб скарбниці отримали 26 мільйонів 400 тисяч гривень, від запорізьких агровиробників – 10 мільйонів 400 тисяч гривень.
Нагадаємо, граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої-третьої груп спрощеної системи оподаткування розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня. Отже, у 2023 році розмір доходу для фізичних осіб-платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:
– першої групи платників єдиного податку – 1 118 900 гривень;
– другої групи платників єдиного податку – 5 587 800 гривень;
– третьої групи платників єдиного податку – 7 818 900 гривень.
З розмірами ставок місцевих податків Запорізької області можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/zaporizka-oblast/zvedena-informatsiya-2023/.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Від ліцензування продажу підакцизних товарів запорізькі бюджети отримали понад два мільйони гривень
У січні запорізькі компанії і підприємці спрямували до місцевих бюджетів регіону 2 мільйони 126 тисяч гривень плати за ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі підакцизною продукцією.
Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, фахівці податкової служби видали суб’єктам господарювання 341 ліцензію. Зокрема, платники отримали 137 дозволів на роздрібну реалізацію тютюнових виробів, 107 документів на продаж алкогольних напоїв, 40 – пива та 18 – сидру тощо. Крім того, продовжено термін дії 593 ліцензій, анульовано 132.
Також співробітники податкових органів області з початку року провели 30 перевірок з питань дотримання законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на загальну суму 789 тисяч гривень.
Докладніше про оподаткування читайте на субсайті податкової служби регіону: https://zp.tax.gov.ua/.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі власники нерухомості поповнили бюджети громад більш ніж на 17 мільйонів гривень
З початку року до місцевих бюджетів області надійшло 17 мільйонів 300 тисяч гривень податку на нерухоме майно.
Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, від власників нерухомості-юридичних осіб скарбниці отримали 17 мільйонів гривень, від фізичних осіб – понад 300 тисяч гривень.
Всього до територіальних підрозділів податкової служби подали декларації з податку на нерухомість 4262 платника.
Нагадаємо, з 2023 року запроваджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Форма оновленої декларації розміщена на сайті податкової служби у розділі “Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Форми звітності”. Докладніше про зміни можна прочитати за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/644086.html.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів 647 мільйонів гривень ПДФО
У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло 647 мільйонів 300 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, сплата ПДФО у загальних надходженнях бюджетів перевищили 69 відсотків.
Нагадаємо, платниками податку на доходи фізичних осіб є:
– фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
– фізичні особи-резиденти, які володіють або користуються (орендують (суборендують), на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
– фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;
– податкові агенти.
Детально про нарахування і сплату читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
У січні запорізькі підприємці зареєстрували майже триста РРО “в смартфоні”
За перший місяць року представники бізнесу регіону зареєстрували у податковій службі 294 одиниці нового покоління касової техніки та 17 класичних касових апаратів.
Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, всього під час війни суб’єкти господарювання оформили 1135 звичайних реєстраторів розрахункових операцій та 2369 програмних РРО.
Як свідчить динаміка, запорізькі підприємці все більше надають перевагу саме програмним РРО. По-перше, ПРРО від податкової служби надається безкоштовно. По-друге, програмне забезпечення завантажується на будь-який комп’ютер чи гаджет на платформі WEB, Android, iOS або Windows. По-третє, це зручність у користуванні та економія часу і ресурсів платників, а фіскальний чек можна відправити покупцю онлайн або роздрукувати.
Докладна інформація про безкоштовне програмне рішення Державної податкової служби доступна за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro.
Головне управління ДПС у Запорізькій області