До уваги платників податків! З 03 серпня змінюється режим операційного дня для сплати податків до бюджетів
З 03 серпня 2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.
Це забезпечує доступність системи для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень (23/7).
Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.
Відповідні зміни передбачені «Технологічним регламентом роботи системи електронних платежів НБУ», затвердженим Рішенням Правління НБУ від 25.02.2020 № 142 (зі змінами).
Новації законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).
Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).
Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.
Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про роботу у режимі офлайн
Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.
При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО.
Програмні РРО – це програмні, програмно-апаратні або програмно-технічні комплекси у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.
У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.
Заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО не встановлено.
На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.
Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою “початок переведення ПРРО в режим офлайн”, до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою “завершення режиму офлайн”, а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою “завершення режиму офлайн”, до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою “початок переведення ПРРО в режим офлайн”, якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Припинення підприємцем діяльності: термін подання Звіту з єдиного внеску
Фізичні особи – підприємці формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників фізичних осіб-підприємців, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Такий Звіт подається до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Зазначена норма передбачена п. 2, п. 10, п. 11 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435, п. 13 розд ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449.
Новації законодавства платникам податку на прибуток: коригування фінансового результату при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, послуг)
Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):
– особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб),
– та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому, таке коригування не здійснюється при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.
Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ, підприємства, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Підприємство – єдинник з ІІІ кварталу переходить на сплату податку на прибуток. Як подати звітність?
Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).
Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (форма якої затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією з податку на прибуток повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Новації при застосуванні РРО: з 01.08.2020 реалізація підакцизних товарів здійснюється з використанням режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД
Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:
– проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):
– спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
– тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
– пальне;
– автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
– електрична енергія.
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).
При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:
– назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;
– код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
– для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).
Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України, УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».
Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).
Готівкові розрахунки: що необхідно враховувати суб’єктам господарювання
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
- між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;
- з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначене обмеження стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн. не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.
Така норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.
Особливості сплати єдиного внеску філіями
Платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Відокремлені підрозділи обліковуються як страхувальники з урахуванням таких особливостей (п. 8 розд. ІІ «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.2014 № 1162):
– у разі отримання повідомлення від державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру про створення відокремленого підрозділу юридичної особи такий новостворений підрозділ обліковується з приміткою «Неплатник»;
– у разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами юридична особа повідомляє про це в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення контролюючий орган за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
У зазначеному випадку на підставі такого повідомлення юридичної особи відокремлений підрозділ обліковується як платник єдиного внеску.
Отже, нарахування і сплату (перерахування) єдиного соціального внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.
У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.
Нагадаємо, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи не є юридичною особою. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Новації законодавства платникам ПДВ: періоди застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН, складених за операціями, що звільняються від оподаткування/ оподатковуються за нульовою ставкою
Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (норма набрала чинності 23.05.2020) встановлено штрафні санкції в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн., у разі порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ та податкової накладної/розрахунку коригування, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Крім того, у разі порушення граничного строку реєстрації:
– ПН/РК, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
– ПН/РК, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ;
– ПН, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ замість штрафу в розмірі від 10 до 50 відс суми ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК (в залежності від кількості днів прострочки) передбачено застосування штрафних санкцій в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 грн. (п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ).
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (п. 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, якщо ПН/РК, складені на операції з постачання, що звільняються від оподаткування ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою, несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН до 23.05.2020, то зазначені штрафні санкції не застосовуються.
Якщо несвоєчасна реєстрація в ЄРПН таких ПН/РК, а також ПН/РК, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 або ст. 199 ПКУ, та ПН, складених відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ, відбувається після 23.05.2020, то штрафні санкції застосовуються.
Водночас, з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України не будуть застосовуватися штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
ГУ ДПС у Запорізькій області