З 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається при отриманні, зокрема,  доходів з іноземних джерел, оскільки фізичні особи, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб.

Отже, платник, що отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок та військовий збір з таких доходів.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Сума іноземних доходів вказується фізичною особою у графі 3 рядка 10.7 «доходи, отримані з джерел за межами України») розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації про майновий стан і доходи. Такі іноземні доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У графі 6 рядка 10.7 декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18%.

У графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5%.

У цьому рядку 10.7 необхідно зазначити назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та назву валюти.

Також нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

 

В якому розмірі сплачується єдиний соціальний внесок, якщо найманий робітник працює неповний робочий день?

У разi якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного соціального внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (абз. другий частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 Кодексу законів про працю України).

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Щодо єдиного соціального внеску, то роботодавець розраховує його суму як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного соціального внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день (у 2021 році 1320 грн. – 6000 грн.х 22%).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного соціального внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. третій частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

 

Уряд скоротив строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких перевірок

09 лютого 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Постановою № 89 скорочено строк дії обмежень, встановлених п. 52 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Відтепер дозволено проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

– тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

– документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 Кодексу;

– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

– документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;  документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

 

Приватний підприємець призваний на військову службу під час мобілізації. Чи сплачує він податок на доходи в цей період?

Відповідно до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу cамозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України ”Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 року № 3543-XII, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

 

Підприємцю на загальній системі помилково перераховані кошти на його  рахунок, а потім повернуті. Чи включається така сума до доходу?

Згідно із п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Тобто, якщо отримана фізичною особою – підприємцем на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

 

З 1 березня податкові накладні реєструємо за новою формою

У зв’язку з опублікуванням 2 лютого 2021 року наказу № 734 «Про внесення змiн до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», починаючи з 1 березня 2021 року (з 01 числа місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування) податкові накладні та розрахунки коригування складаються виключно за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України вiд 31.12.2015 № 1307 з урахуванням змiн, внесених наказом № 734.

Зокрема, податкову накладну та розрахунок коригування доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи:

1 – Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

2 – Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (ДРФО);

3 – реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ);

4 – серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються вiд прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган i мають відмітку у паспорті).

При цьому рядок «код» у ПН та/або PK заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.

Так само, починаючи з 01.03.2021, в ЄРПН можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами, а ПH та/або РК, складені за старими формами, які були чинними до 01.03.2021, до реєстрації в ЄРПН не прийматимуться.

Якщо після 01.03.2021 виникнуть підстави для складання PK до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, тo такий PK необхідно скласти за новою формою (у редакції наказу №734). При цьому в рядку «код» такого PK має бути проставлено код ознаки «1», «2», «3» або «4» залежно вiд ознаки джерела податкового номера відповідно дo реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

 

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та  забезпечення таких процесів.

Ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

 

Важливі зміни: новий єдиний звіт для податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску

МФУ наказом від 15.12.2020 № 773 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4” виклало в новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який включив у себе і таблиці звіту по єдиному внеску.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Подається Розрахунок до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Розрахунок складається з:

– заголовної частини;

– додатку 1 “Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам”;

– додатку 2, який формується і подається тільки районними (міськими) управліннями праці і соціального захисту населення;

– додатку 3 “Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу “;

– додатку 4 “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору”;

– додатку 5 “Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби”;

– додаток 6 “Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства”.

 

Земельна ділянка знаходиться у власності неповнолітньої дитини. Хто є платником земельного податку?

 

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 6 Сімейного кодексу визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Відповідно до Цивільного кодексу України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

 

Зміни до форми та Порядку заповнення і подання декларації акцизного податку

16 лютого 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 747 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», яким вносяться зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Порядок) Зміни, внесені до форми Декларації та Порядку зумовлені змінами до Податкового кодексу.

Для реалізації зазначених змін, зокрема, у новій редакції викладено такі додатки до Декларації:

додаток 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно»; додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»;

додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії». Водночас Декларацію доповнено новим додатком 1⁴ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального під час зміни умов оподаткування згідно з підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».

У Порядку, зокрема, уточнено, що за кожний встановлений Кодексом звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:

суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 розділу VI Кодексу є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 розділу VI Кодексу.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області