ГУ ДФС у запорізькій області про головне!
Для отримання інформаційних послуг звертайтесь до Контакт – центру ДФС
Суб’єкти господарювання можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оnline, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону:
0 800 501 007.
Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку.
Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).
Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.
Крім того можливо надіслати запитання/повідомлення на електронну адресу idd@sfs.gov.ua.
Порядок ведення книги обліку доходів (витрат) підприємцями-платниками єдиного податку
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема, оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.
Безоплатні послуги надані платнику єдиного податку.
Облік операції платником податку на прибуток
Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.
Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.
Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство – надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги, є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.
Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.
Податкову накладну, яка не надається покупцю, несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН. Які наслідки?
Порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення на платника, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10 до 50%.
При цьому зазначений штраф не застосовується до податкової накладної, яка не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій які:
– звільнені від оподаткування;
– оподатковуються за нульовою ставкою.
Крім того, у разі відсутності реєстрації протягом визначеного строку, податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки фіскального органу, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання, якщо податкову накладну не складено.
Але вказаний штраф не застосовується до податкової накладної, яка не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, штрафні санкції не застосовуються до податкових накладних, що не видаються покупцю та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Зазначена норма передбачена п. 120-1.1, п.120-1.2 ст. 120-1.1; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.
Фізична особа отримала дохід від іншої фізичної особи.
Особливості сплати податків
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% з таких доходів.
Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.
Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня року, що настає за звітним.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%, зазначені в поданій нею податковій декларації.
Зазначена норма передбачена п.п. 1.1 – 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX; п.п. 168.2.1, п.п. 168.2.2 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу.
Виплата дивідендів засновнику. Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?
Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5.
Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 розд. 3 Інструкції № 5).
Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.
Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску (п.14 Переліку №1170).
Отже, дивіденди не є базою для нарахування єдиного внеску, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками підприємства.
Закінчився термін позовної давності. Чи визнавати таку заборгованість безнадійною?
Безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.
Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.
Зазначена норма передбачена п.п 14.1.11 а) ст. 14 Податкового кодексу України та роз’яснена узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом МФУ від 03.04.2018 № 400. http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0400201-18
Винагорода за цивільно-правовим договором. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і ЄСВ?
Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб – 18%).
Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18%.
Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст. 4 Закону від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22%.
Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду.
Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.
Придбання ліцензій на зберігання пального
З 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (Закон України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами, внесеними Законом від 23.11.2018 № 2628-VIII).
Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (ст. 15 Закону № 481).
Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).
Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Отже суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання не встановлено.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
– підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;
– підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;
– суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто – та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Також суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Додаткове благо у негрошовій формі.
Відображення у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ
До складу загального місячного оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо (п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100-Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Отже, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінам, помножена на коефіцієнт (у 2019 р. – 1,219512).
При цьому п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Тобто, базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, без урахування коефіцієнту визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Оскільки коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, застосовується для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а “Сума нарахованого доходу” та 3 “Сума виплаченого доходу” податкового розрахунку за ф. № 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.
Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу “126”.
Оскільки базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, то така сума відображається у рядку «Військовий збір» розд. ІІ податкового розрахунку за ф. 1ДФ без урахування коефіцієнту визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
ГУ ДФС у Запорізькій області