Актуальна податкова інформація

30.11.2022 Модератор

Відображення у фіскальних касових чеках реквізитів марок акцизного податку

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим обов’язковим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої».

З 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, які відповідно до діючого законодавства підлягають маркуванню марками акцизного податку, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до створення суб’єктами господарювання невідповідних розрахункових документів, за що до таких платників податків можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Чи має право неприбуткова організація надавати нецільову матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески, та які мобілізовані до ЗСУ?

Як зазначалось раніше, однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які:

мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Крім того, враховуючи положення п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України № 1934, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Чи дійсна електронна квитанція про сплату через Приват 24 при підтвердженні витрат при реалізації права на податкову знижку?

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування здійснюються у відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22.

Згідно з п. 10.1 глави 10 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

Пунктом 10.5 глави 10 Інструкції № 22 визначено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Враховуючи викладене, якщо сплату здійснено через банківський сервіс «Інтернет-банкінг» (Приват 24), то роздрукована електронна квитанція, яка містить обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа, визначені п. 10.5 Інструкції № 22, – є підтвердним документом понесених платником податку витрат при реалізації ним права на податкову знижку.

Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ?

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.

Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.

Чи є базою нарахування єдиного внеску орендна плата, що виплачується підприємством за договором оренди нерухомого майна фізичній особі?

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичний особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичний особі згідно договору найму (оренди) нерухомого майна.

В яких випадках сума доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки, не оподатковується податком на доходи?

Відповідно до п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Згідно з п. 1 ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Крім того, п. 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Враховуючи викладене, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного Кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Крім того, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, та за умови перебування у власності платника податку більше трьох років:

земельної ділянки, яка продається разом із житловим будинком (квартирою, або їх частиною, кімнатою, садовим (дачним) будинком, об’єктом незавершеного будівництва), розташованим на ній;

Воєнний стан. Чи може платник ПДВ зареєструвати податкову накладну у вихідний день, якщо цей день є граничним днем реєстрації податкової накладної?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

При цьому згідно з п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Отже, у період воєнного стану платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, у тому числі, якщо такий день є граничним днем їх реєстрації.

Чи необхідно підприємству подавати до податкового органу повідомлення про закриття рахунків в іноземних банках?

Згідно з п. 4 ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) передбачено, що резиденти, зокрема, юридичні особи або самозайняті особи, з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Надання банками та їх філіями інформації про відкриття/закриття та наявність рахунків, відкритих клієнтам банків – платникам податків, здійснюється відповідно до ст.ст. 20, 69 та 118 ПКУ та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292), ст. 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність».

Так, п. 4 частини першої ст. 62 Закону № 2121 встановлено, що інформація щодо банківських рахунків юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит щодо наявності банківських рахунків.

Згідно з п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом № 2121 та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків.

Відповідно до ст. 69 ПКУ банки та інші фінансові установи надають повідомлення про відкриття/закриття рахунку платника податків – юридичної особи у день відкриття/закриття рахунку та проводять видаткові операції за таким рахунком після взяття його на облік у контролюючому органі.

Статтею 118 ПКУ встановлено відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків до відповідного контролюючого органу.

Враховуючи викладене, ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено подання до контролюючого органу юридичними особами повідомлення про відкриття або закриття рахунків в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України.

Які документи повинна надати особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, підприємству для уникнення подвійного оподаткування?

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.11 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у разі взяття на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. № 34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичній особі з якою має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Чи може неприбуткова громадська організація надавати благодійну допомогу учасникам бойових дій, якщо її статутом таку діяльність не передбачено?

Обов’язковими умовами перебування громадської організації у статусі неприбуткової є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, як це передбачено абзацом третім п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ.

При цьому серед переліку можливих отримувачів благодійної допомоги згідно з п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення громадської організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій надання такою організацією благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками такої організації або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Чи можна зберігати пальне для власних потреб без наявності ліцензії у період воєнного стану?

Порядок видачі, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Інших виключень щодо ліцензування зберігання пального Закон № 481 не містить.

Згідно ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000 грн. у разі зберігання пального без наявності ліцензії.

Воєнний стан. Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства по єдиному внеску?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Які дії платника у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку?

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку.

Комісія регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (п. 15 та п. 16 Порядку).

Відповідно до п. 17 Порядку у рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, у тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

Платник податку має право подати повторно Таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Чи поширюється обмеження граничної суми готівкового розрахунку на розрахунки з особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

Чи є доходом підприємства – платника єдиного податку кошти, повернені банком з депозитного на поточний рахунок такого підприємства?

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України для юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Підпунктом 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що депозит (вклад) – це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом.

Згідно з абзацом першим п. 1.2 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 516), договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад (депозит)).

Грошові кошти або банківські метали на вкладний (депозитний) рахунок суб’єкта господарювання, юридичної особи – нерезидента, представництва юридичної особи – нерезидента в Україні, інвестора перераховуються з його/її поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок цього вкладника, крім випадків, передбачених законодавством України (абзац перший п. 3.1 глави 3 Положення № 516).

Пунктом 292.13 ст. 292 ПКУ визначено, що для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Відповідно до абзацу п’ятого п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Повернені банком з депозитного на поточний рахунок юридичної особи кошти не призводять до зростання власного капіталу юридичної особи.

Таким чином, сума коштів, повернена банком юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи з власного депозитного рахунку на поточний рахунок, не є доходом такої юридичної особи – платника єдиного податку.

Яку звітність має подати до ДПС платник податку на прибуток, який протягом звітного періоду внесений до Реєстру неприбуткових установ?

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність (абзац дев’ятий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац сьомий п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Отже, новостворені неприбуткові організації, подають за результатами року Звіт, в якому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації.

Платник податку на прибуток, який протягом звітного року включений до Реєстру, по закінченню цього звітного року має подати до органу ДПС Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.

Яким чином можна подати запит для отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ?

Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 неприбуткові підприємства, установи та організації може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи Запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За Запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 4, який містить відомості про неприбуткову організацію, визначені п. 11 Порядку № 440, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі за формою згідно з додатком 5 (далі – Повідомлення). Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або Повідомлення надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

Режим «Листування з ДПС» приватної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» забезпечує можливість направлення платником до органу ДПС разом із супровідним листом Запиту за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 5 МБ).

Датою подання Запиту із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у підрежимі «Вихідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Які первинні документи підтверджують витрати на придбання електронних квитків для відрядження працівника підприємства?

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 12 розд. ІІ «Порядок відрядження в межах України», п. 11 розд. ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).

У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.

Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Які можуть бути підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у п.п.4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу,зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п.п. «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Якщо щодо особи, зареєстрованої платником податку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ;

державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст.184 ПКУ). Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).

Як закриваються рахунки платників податків у разі ліквідації банку?

Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Згідно з ст. 77 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями банк може бути ліквідований:

1) за рішенням власників банку;

2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292), передбачено, що у разі ліквідації банку повідомлення про закриття рахунків платників податків подає голова ліквідаційної комісії або ліквідатор чи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Якщо ліквідатор банку не має можливості відправлення/приймання електронних Повідомлень з використанням телекомунікаційних мереж, то Повідомлення подається ліквідатором банку в паперовому вигляді (додатки 2, 3 та 4 до Порядку № 721) в день закриття рахунку особисто або надсилається поштою з повідомленням про вручення на адресу відповідного контролюючого органу, у якому обліковується платник податків. Повідомлення засвідчується підписом ліквідатора банку. Використання банком чи ліквідатором банку печатки не є обов’язковим.

Щодо здійснення розрахунків через РРО з використанням платіжного терміналу

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО, чи заповнений вручну.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен додатково містити реквізити, визначені у п. 4 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Отже, при здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований РРО із роздрукуванням розрахункових документів.

У разі невиконання цієї умови передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Запорізькі підприємці спрямували до місцевих бюджетів більше мільярда гривень єдиного податку

У січні-жовтні представники малого і середнього підприємництва сплатили до місцевих бюджетів регіону 1 мільярд 181 мільйон гривень єдиного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у жовтні підприємці спрямували до скарбниць громад майже 137 мільйонів гривень.

З початку року найбільші суми єдиного податку забезпечили фізичні особи-підприємці, які перебувають у першій-третій групі, також значні надходження забезпечили суб’єкти господарювання-юридичні особи та агровиробники.

Нагадаємо, 30 листопада – останній день сплати єдиного податку з юридичних осіб платниками єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за жовтень 2022 року. Крім того, цього дня завершується термін сплати єдиного податку платниками ІІІ групи, які використовують особливості оподаткування у розмірі 2 відсотки доходу, за результатами поданих декларацій за жовтень 2022 року.

Більше інформації про особливості нарахування та сплати єдиного податку читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі землекористувачі сплатили до бюджетів громад 873 мільйони гривень

За десять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 873 мільйони 500 тисяч гривень плати за землю. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, із загальної суми 831 мільйон 400 тисяч гривень сплатили власники і користувачі ділянок-юридичні особи.

У жовтні до скарбниць громад спрямовано 80 мільйонів гривень орендної плати і земельного податку, зокрема, майже 75 мільйонів гривень забезпечили суб’єкти господарювання-юридичні особи.

Нагадаємо, 30 листопада – останній день сплати плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за жовтень 2022 року. Також цього дня спливає граничний термін перерахування плати за землю фізичними особами-підприємцями-власниками та землекористувачами земельних ділянок за жовтень 2022 року.

Бюджетні рахунки для сплати податків і зборів розміщені на сайті податкової служби за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

З доходів запоріжців місцеві бюджети отримали більше восьми мільярдів гривень

У січні-жовтні до місцевих бюджетів регіону надійшло 8 мільярдів 113 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, надходження ПДФО у доходах місцевих скарбниць перевищило 74 відсотки.

У жовтні запоріжці спрямували до бюджетів майже 762 мільйони гривень.

Нагадаємо, 30 листопада – останній день сплати за жовтень 2022 року податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок та процентів на вклади члена кредитної спілки. Крім того, цього дня завершується термін сплати за жовтень податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за попередній місяць, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається).

Детальна інформація про сплату податків і зборів, актуальні роз’яснення податкового законодавства читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Недотримання правил торгівлі підакцизними товарами обійшлося порушникам у 40 мільйонів гривень штрафів

Упродовж січня-жовтня співробітники податкової служби Запорізької області провели 256 перевірок у сфері обігу підакцизної продукції. За виявлені факти порушень законодавчих вимог застосовані фінансові санкції на загальну суму 40 мільйонів 441 тисяча гривень.

Нагадаємо, про випадки недотримання податкового законодавства запорізькі споживачі можуть повідомляти за допомогою чат-бота “StopViolationBot”, який функціонує на базі месенджера Telegram.

Так, громадяни мають можливість інформувати податкову службу, зокрема, щодо таких фактів:

– торгівля без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;

– незастосування РРО/ПРРО, невидача чеків;

– відмова у розрахунку банківською карткою;

– завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;

– неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

– здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Надана інформація перевірятиметься працівниками податкових органів, і у разі підтвердження будуть вжиті відповідні заходи.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі автовласники сплатили два мільйони гривень транспортного податку

За десять місяців власники елітних автомобілів сплатили до місцевих бюджетів регіону 1 мільйон 974 тисячі гривень транспортного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у жовтні до скарбниць спрямовано 237 тисяч гривень.

З початку року найбільші суми перерахували до бюджетів суб’єкти господарювання-юридичні особи – 1,7 мільйона гривень, від фізичних осіб надійшло майже 300 тисяч гривень.

Нагадаємо, транспортний податок сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2022 році – це 2 мільйони 437,5 тисячі гривень). Ставку податку встановлено у розмірі 25 тисяч гривень на рік.

З переліком автомобілів, які підлягають оподаткуванню, можна ознайомитись на сайті Міністерства економіки України:

https://www.me.gov.ua/vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Головне управління ДПС у Запорізькій області