Актуальна податкова інформація

Умови перебування на спрощеній системі оподаткування

Включення організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Чи має право ФОП – платник єдиного податку І або ІІ групи, податкова адреса якого знаходиться на тимчасово окупованій території та який зареєструвався у 2023 році, не сплачувати єдиний податок?

Абзацом першим пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи- підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Як вбачається зі змісту абзацу першого пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок, є знаходження їх податкової адреси на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації. При цьому абзац перший пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не містить обмежень щодо можливості скористатись таким правом, за умови дотримання вказаної вище умови, для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, зареєстрованих у 2023 році.

Звертаємо увагу, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території, визначеній Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вже після визначених Переліком дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку (абзац шостий пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Перелік затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Норми пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи- підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Чи виникає об’єкт оподаткування у разі виплати податковим агентом фізичній особі забезпечувальної суми за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна?

Завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується статтею 172 ПКУ.

Відповідно до абзацу першого пункту 172.3 статті 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

Згідно з пунктом 172.8 статті 172 ПКУ для цілей статті 172 ПКУ продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.

Укладання попередніх договорів передбачено статтею 635 Цивільного кодексу України, відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з статтею 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.

Як завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки?

 Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Інформацію щодо роботи Програми та інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки наведено у підпункті 5.2 пункту 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

За яких умов адвокат повинен ставати на облік у податковому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

 Обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 63.5 статті 63 ПКУ та пункту 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 статті 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).

Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури (стаття 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Яким чином здійснюється оптовий продаж за готівку через РРО алкогольних напоїв із відображенням штрихового коду марки акцизного податку?

Оптовий продаж алкогольних напоїв за готівку, хоча і не супроводжується обов’язком продавця визначати свої зобов’язання із сплати акцизного податку, але не звільняє його від обов’язку здійснювати продаж алкогольних напоїв у такий спосіб, із дотриманням вимог щодо форми та змісту розрахункових документів.

Таким чином, при оптовому продажу алкогольних напоїв за готівку, така розрахункова операція в обов’язковому порядку має бути проведена із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО на повну суму покупки та повинна супроводжуватись видачею особі, яка здійснила оплату та отримує товар, розрахункового документа, встановленої форми та змісту, разом з видачею відповідного пакету документів (податкова накладна, сертифікат відповідності та інше), для обліку товару суб’єктом господарювання, який придбав такий товар.

Поряд із цим, звертаємо увагу, що у описаній ситуації реквізити марок акцизного податку у розрахункових документах не зазначаються.

Як діяти у разі отримання повідомлення про технічний збій в роботі серверу ДПС?

У разі отримання повідомлення про технічний збій в роботі серверу ДПС (відсутній зв’язок з сервером ДПС) суб’єкт господарювання повинен:

чекати на відновлення зв’язку у разі, якщо програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) може працювати лише в режимі онлайн;

продовжити роботу на ПРРО, якщо такий ПРРО може працювати в режимі офлайн та при його реєстрації в розділі 5 Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» проставлено відповідну позначку.

До якого податкового органу  під час воєнного стану платник, який перебуває на обліку на тимчасово окупованих територіях, подає реєстраційну заяву платника ПДВ та запит для отримання витягу з реєстру платників ПДВ?

Порядок реєстрації платників ПДВ, порядок надання витягів з реєстру платників ПДВ регулюються статтею 183 ПКУ та регламентуються розділами V та VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків і зборів, визначеним відповідно до пункту 63.10 статті 63 ПКУ (крім договорів про спільну діяльність та договорів управління майном).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (пункт 183.1 статті 183 ПКУ, пункт 3.5 розділу ІІІ Положення № 1130).

Заява подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункт 183.7 статті 183 ПКУ).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ (пункт 183.9 статті 183 ПКУ).

Пунктом 183.11 ПКУ встановлено, що за запитом платника ПДВ контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників ПДВ.

Запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР подається особисто платником ПДВ або відповідальною особою платника податків – юридичної особи чи будь-якою особою за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (пункт 7.4 розділу VІІ Положення № 1130).

Платники ПДВ можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані на територіях тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації/в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/перереєстрації платників ПДВ.

З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, які не можуть здійснювати повноваження у період воєнного стану в Україні, їхні повноваження закріплені за іншими територіальними органами.

Виходячи із зазначеного, суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації/в зоні проведення бойових дій, з метою реєстрації/перереєстрації як платника ПДВ та отримання витягу з реєстру платників ПДВ подає реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ та запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР засобами електронного зв’язку в електронній формі до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

Розглядатиме заяву та запит територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/перереєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, який не може здійснювати свої повноваження.

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску до бюджету?

Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, за принципами, визначеними пунктом 42 прим. 1.1 статті 42 прим. 1 ПКУ функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника податку, у разі коли перша подія відбулася до його реєстрації таким платником?

Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку.

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1000000 грн., але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

Згідно з пунктом 181.1 статті 181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Чи застосовують РРО та на яку суму проводять операції ФОП – платники єдиного податку, які надають послуги за договорами транспортного експедирування та агентськими договорами?

Фізичні особи-підприємці–платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Водночас, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пункт 292.4 статті 292 ПКУ).

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 6 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (пункт 296.10 статті 296 ПКУ).

До якого податкового органу ФОП подає декларацію платника єдиного податку та сплачує єдиний податок у разі зміни податкової адреси,  яка знаходиться на тимчасово окупованій території?

 У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп, попереднє місце обліку якої знаходиться на території, тимчасово окупованій збройними формуваннями російської федерації або на території, на якій ведуться (велися) бойові дії:

подає Декларацію за новим місцезнаходженням;

сплачує єдиний податок за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року.

Слід зазначити, що інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих в Державній казначейській службі України у розрізі адміністративно-територіальних одиниць розміщена на вебпорталі ДПС в рубриці «Рахунки для сплати платежів».

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 ПКУ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (пункт 296.4 статті 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий пункту 45.1 статті 45 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (пункт 294.7 статті 294 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (пункт 298.5 статті 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший пункт 298.6 статті 298 ПКУ).

Водночас, згідно з абзацом другим частини п’ятої стаття 78 Бюджетного кодексу у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Згідно з пунктом 10.13 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 платник податків, який згідно з пунктом 10.2 розділу X Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням, зокрема, місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Пунктом 10.2 розділу X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження, зокрема, щодо фізичної особи- підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється, зокрема, стосовно фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема, визначено, що звітність про нарахування єдиного внеску подається до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Яким нормативним документом необхідно керуватись при відображенні споживчої ознаки товару або послуги у фіскальному чеку?

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 01.08.2023 пункт 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг доповнено новим абзацом другим, згідно з яким фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Наведеними змінам чітко визначені категорії продавців, які при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 в редакції наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211) та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

При цьому, форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

– «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» тощо;

– «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» тощо;

– «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» тощо.

Який алгоритм дій громадянина України у разі втрати або зіпсуття РНОКПП (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)?

Відповідно до пункту 70.9 статті 70 Податкового кодексу України та пункту 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
У разі необхідності повторного отримання документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до податкового органу заяву про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Фізичні особи подають Заяву за ф. № 5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (пункт 2 розділу IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункт 3 розділу IХ Положення № 822).

Підпунктом 4 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822 визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (підпункт 5 пункту 1 розділу IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (пункт 1 розділу VI Положення № 822).

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (пункт 8 розд. VII Положення № 822).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (пункт 9 розділу VII Положення № 822).

У разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО, фізичній особі необхідно подати Заяву за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, пред’явити паспорт, та, у разі необхідності, витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
Частиною дев’ятою ст. 16 Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», передбачено, що замість втраченого або викраденого документа (у тому числі паспорта громадянина України) уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено Законом № 5492, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.
У разі втрати (зіпсуття) документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО також втрачено паспорт громадянина України, фізичній особі для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно:
отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР, пред’явити паспорт та витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;

отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО у контролюючому органі за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу пред’явивши паспорт.

 На підставі якого документа можна провести через РРО операцію повернення товарів у випадку відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки?

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через реєстратори розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ програмного РРО, в яких такі товари ідентифіковані.

При цьому, обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Суб’єкту господарювання жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.

 Чи повинні контролюючі органи інформувати платників податків про зміни в законодавстві з питань оподаткування або порядку подання звітності?

ДПС, відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує оприлюднення актів та інших офіційних документів з питань, що належать до її компетенції, зокрема інформацію, яка підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

Згідно з абзацом першим пункту 46.6 статті 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Згідно з підпунктами 73, 74, 76 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України формує інформаційну політику ДПС та її територіальних органів, інформує суспільство про показники роботи, напрями та підсумки діяльності ДПС у порядку та способи, передбачені законодавством, оприлюднює на офіційному вебпорталі ДПС акти та інші офіційні документи та інформацію з питань, що належать до її компетенції, зокрема інформацію, яка підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, та організовує у засобах масової інформації роз’яснювальну роботу, пов’язану із застосуванням законодавства з питань, що належать до компетенції ДПС.

Запорізькі підприємці зареєстрували майже сім тисяч касових апаратів

З початку року суб’єкти підприємництва області зареєстрували у податковій службі 6714 реєстраторів розрахункових операцій. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, представники бізнесу оформили 5124 програмних РРО та 1590 класичних касових апаратів.

При цьому, за жовтень підприємці оформили 968 програмних РРО та 229 класичних реєстраторів розрахункових операцій.

Нагадаємо, програмне забезпечення сучасних апаратних та програмних РРО вільно інтегрується із бухгалтерськими, іншими програмами, зокрема, в частині створення та ведення номенклатури товарів.

Податкова служба надає безкоштовне програмне забезпечення для ПРРО, яке можна встановити на комп’ютер, ноутбук, смартфон, планшет та інший гаджет, які працюють на платформах WEB, Android, iOS та Windows. Завантажити його можна за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Для реєстрації програмного РРО необхідно перейти в Електронний кабінет платника і виконати декілька функцій, зокрема, подати заяву для реєстрації господарського об’єкту, ПРРО та касирів. Детальна інформація про реєстрацію ПРРО або РРО – за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/695868.html.

Бюджети запорізьких громад отримали понад 738 мільйонів гривень земельного податку та орендної плати

За десять місяців надходження плати за землю до місцевих бюджетів регіону склали 738 мільйонів 500 тисяч гривень.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, у жовтні до скарбниць громад сплачено 62 мільйони 400 тисяч гривень земельного податку та орендної плати.

Нагадаємо, 30 листопада завершується термін сплати земельного податку та орендної плати за жовтень 2023 року.

Детальна інформація про справляння плати за землю для фізичних та юридичних осіб розміщена у розділі “Онлайн-навчання” вебпорталу податкової служби: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/plata-za-zemlyu/.

Запорізькі платники у складних умовах воєнного стану працюють і фінансово підтримують державу. Дякуємо кожному запоріжцю! Разом ми сила!

Запоріжці сплатили більше 10 мільярдів гривень ПДФО

Упродовж січня-жовтня від запорізьких платників до бюджетів усіх рівнів надійшло 10 мільярдів 555 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, за 10 місяців місцеві скарбниці регіону отримали 8 мільярдів 337 мільйонів, а до державного бюджету спрямовано 2 мільярди 218 мільйонів гривень ПДФО.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що у жовтні загальні надходження податку на доходи фізичних осіб склали 1 мільярд 102 мільйони гривень. Зокрема, до бюджетів громад перераховано 870 мільйонів 700 тисяч гривень, до державного – 231 мільйон 500 тисяч гривень ПДФО.

Нагадаємо, базова ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків. Об’єктом оподаткування резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи, отримані за межами України. А об’єктом оподаткування нерезидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Звертаємо вашу увагу на те, що до кінця року платники-фізичні особи можуть повернути частину сплаченого ПДФО у вигляді податкової знижки. Переглянути відеоінструкцію з подання відповідної декларації в Електронному кабінеті платника можна за посиланням https://www.facebook.com/100064881188977/videos/905846661161279 .

Запорізький бізнес спрямував до держбюджету понад 436 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку року запорізькі компанії, організації та установи сплатили до державного бюджету 436 мільйонів 500 тисяч гривень податку на прибуток.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, у жовтні з прибутків підприємств регіону надійшло понад 8 мільйонів гривень.

Нагадаємо, платники податку на прибуток, які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, зобов’язані визначати у складі податку на прибуток податок у вигляді мінімального податкового зобов’язання – позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При цьому, тимчасово за 2022 та 2023 роки не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Детальну інформацію про нарахування і сплату податків читайте на сторінках сайту податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.

Запоріжцям виплачено майже 5,5 мільйона гривень податкової знижки

З початку року мешканці регіону подали 2292 декларації на отримання податкової знижки. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, загальна сума до повернення раніше сплаченого податку на доходи фізичних осіб склала 6 мільйонів 578 тисяч гривень. На даний час за результатами перерахунків громадянам вже виплачено майже 5,5 мільйона гривень.

Дмитро Шаповалов зазначив, що найчастіше за отриманням податкової знижки зверталися запоріжці, які мали витрати, пов’язані зі сплатою навчання, послуг страхування та іпотекою.

Нагадуємо, знижка нараховується лише за умови отримання офіційної заробітної плати, з якої був сплачений ПДФО, та за певним переліком витрат. До таких, зокрема, належать:

–       сплата за своє навчання і навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення (зокрема, і за оплату освіти у дошкільних, шкільних і позашкільних закладах освіти);

–       благодійні внески неприбутковим організаціям;

–       частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

–       страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення;

–       витрати за переобладнання власного транспортного засобу з використанням у вигляді моторного палива біоетанолу, біодизеля, стислого або зрідженого газу, інших видів біопалива;

–       вартість державних послуг і державного мита, пов’язаних з усиновленням дитини та інші.

Використати право на нарахування податкової знижки можна лише за звітний рік, на наступний воно не переноситься. Наприклад, за витратами 2022 року декларацію необхідно подати до 31 грудня 2023 року включно.