Актуальна податкова інформація

Який порядок повернення помилково утриманого ПДФО податковим агентом при нарахуванні доходів, які не оподатковуються, зокрема, якщо громадянин не перебуває у трудових відносинах з податковим агентом?

Оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.

При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 171.2 статті 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Крім того, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168 статті 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.

Водночас, згідно з підпунктом 169.4.3 пункту 169.4 статті 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Як оподатковуються доходи фізособи – резидента, отримані від продажу протягом року декількох об’єктів: квартири, не отриманої у спадщину, у власності менше 3 років, та другої і наступних квартир, які отримані у спадщину?

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом – платником податку від продажу декількох об’єктів житлової нерухомості:

– квартири, не отриманої у спадщину, у власності менше трьох років (перший продаж) – оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків;

– квартири, отриманої у спадщину (другий продаж) – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;

– квартири, отриманої у спадщину (третій і наступні продажі) – оподатковується за ставкою 5 відсотків.

Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Абзацом першим пункту 172.2 статті 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 172.2 статті 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

Чи потрібно директору підприємства, який виконує обов’язки касира, отримати додатковий кваліфікований електронний підпис?

У разі якщо на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) буде застосовуватись кваліфікований електронний підпис керівника (директора) юридичної особи, який виконує обов’язки касира, то необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (J/F1391802) з даними сертифіката до електронного ключа, який обрано для застосування в ПРРО.

При цьому, отримувати додатковий кваліфікований електронний підпис для застосування в ПРРО керівнику (директору) юридичної особи в такому випадку не потрібно.

За який період вперше подається декларація з акцизного податку за формою зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414?

Застосування оновленої форми декларації з акцизного податку, з урахуванням змін, внесених Наказом № 414 починається з 01 грудня 2023 року, яка подається за звітний (податковий) період – листопад 2023 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», внесено зміни до форми податкової декларації з акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14.

Наказ № 414 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 05.10.2023 (опубліковано в Офіційному віснику України від 05.10.2023 № 81).

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

 Чи застосовується податкова соціальна пільга при нарахуванні ПДФО до зарплати у вигляді авансу?

Податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.

Згідно з пунктом 169.1 статті 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2021 році – 3180,00 грн., у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 гривень).

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений граничний розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

Чи оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене нерухоме майно відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX?

 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до статті 165 Податкового кодексу України, а саме пункт 165.1 доповнено новим підпунктом 165.1.66.

Так, відповідно до підпункту 165.1.66 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Чи зазначається інформація у рядку 8 фіскального чека щодо цифрового значення штрихкоду товару у разі реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв?

Наразі норми діючого законодавства щодо зазначення штрихового коду товару у фіскальному чеку у разі реалізації товарів, у тому числі коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, мають лише рекомендаційний характер, але за бажанням суб’єкт господарювання може зазначати у рядку 8 фіскального касового чека такий реквізит як цифрове значення штрихового коду товару разом з обов’язковими реквізитами, передбаченими вимогами Положення № 13, у тому числі і у форматі EAN-13, який застосовується для обліку та маркування товарних позицій.

Положення про штрихове кодування товарів затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002 № 255, відповідно до пункту 1 якого штриховий код GS1 – штриховий код, сформований у відповідності до стандартів системи GS1, у якому, зокрема, відображається (кодується) ідентифікаційний номер GS1. До штрихових кодів GS1 належать декілька символік штрихових кодів, наприклад штрихові коди EAN-13 та EAN-8, які застосовують для маркування товарних позицій, що обертаються в торговельних мережах, штриховий код GS1-128, застосування якого поширене для маркування об’єктів обліку в постачальницькій діяльності.

Пунктом 5 Положення № 255 передбачено, що обов’язковому маркуванню штриховими кодами GS1 підлягають, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України. Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, згідно з пунктом 2 якого фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1(додаток 1 до Положення № 13) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8 фіскального чека).

Пунктом 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або через програмні РРО (ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Чи можуть платники, які стоять на обліку в органі ДПС в регіоні, який є тимчасово окупованою територією, сплачувати податки на рахунки,  відкриті в Казначействі такого регіону та чи буде така сплата відображатися в ІКП?

Платники податків, які стоять на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку) в територіальному органі ДПС в регіоні, який є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями російської федерації або на якій ведуться бойові дії, можуть сплачувати податки та збори до бюджету на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі.

Відповідно до пунктів 1, 2 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку № 5 інформація Казначейства про надходження сум податків та зборів відображається в ІКП датою зарахування платежів на рахунки Казначейства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України  платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Кодексу).

Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 розділу ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943, оперативний облік надходжень за податками, зборами та платежами забезпечується на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245.

З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць (пункт 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 5).

Реквізити рахунків для сплати податків та зборів, відкритих Казначейством у розрізі територіально- адміністративних одиниць та територій територіальних громад України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Які санкції передбачені за порушення строків зберігання документів з питань обчислення податків або ненадання контролюючим органам документів при здійсненні податкового контролю?

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Поряд з цим, пунктом 121.2 статті 121 ПКУ визначено, що ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 – 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО, якщо підприємство відшкодовує працівнику оплачену ним вартість попереднього профілактичного медичного огляду до працевлаштування у роботодавця?

У разі якщо юридичною особою (роботодавцем) за рахунок власних коштів відшкодовується фізичній особі (працівнику) вартість попереднього профілактичного медичного огляду, оплаченого нею до працевлаштування у роботодавця, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Водночас, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника) витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такої фізичної особи, якщо перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам та підпадають під дію Закону № 1645 у відповідності до вимог підпункту 165.1.19 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, статті 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 165.1.19 пункту 165.1 статі 165 ПКУ, зокрема, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно з Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до статті 21 Закону № 1645 обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам та Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559.

Згідно з пунктом 2 Порядку обов’язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників).

При цьому працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності відшкодовують вартість бланка особистої медичної книжки закладам та установам охорони здоров’я, які проводитимуть обов’язкові медичні огляди при проходженні попереднього профілактичного медичного огляду до прийняття на роботу, та у разі необхідності отримання нового бланка цієї книжки у зв’язку з його втратою, зіпсуттям або неможливістю подальшого використання чи придбавають зазначений бланк за власні кошти.

Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді, зокрема суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (підпункт «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Де відображається інформація щодо внесених змін в «Тип ПРРО», зазначена у ф. № 1-ПРРО?

Не передбачено відображення інформації про тип програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі «Відомості про ПРРО» облікових даних платника приватної частини Електронного кабінету.

Що означає ”первинна реєстрація РРО”?

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій що включені до Державного реєстру РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (підпункт 2 пункту 4 Положення).

Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

 До якого органу ДПС подається заява про відсутність у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку платником, який з початку року не планує здійснення викидів, якщо джерела забруднення знищені або знаходяться на територіях, на яких ведуться бойові дії?

Відповідно до пункту 250.9 статті 250 Податкового кодексу України якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Заява подається в електронному вигляді через меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету – за місцем обліку платника екологічного податку або на паперових носіях – до територіального органу ДПС, за яким закріплено виконання повноважень територіального органу ДПС, який знаходиться на тимчасово окупованій території або території проведення бойових дій. При цьому Заява адресується органу ДПС за місцем обліку платника екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ.

Підпунктом 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено особливості щодо не нарахування та несплати екологічного податку для суб’єктів господарювання – платників екологічного податку, зареєстрованих (взятих на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004. Таким чином, зазначені суб’єкти господарювання − платники екологічного податку не повинні подавати Заяву.

 Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівля критого ринку та приміщення, розташовані у ньому (магазини, кіоски, павільйони)?

Відповідно до підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми, визначені ПКУ, можуть застосовуватися платниками податків, тому визначене підпунктом «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування Податком поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.

Оскільки, відповідно до пункту 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність об’єкту нерухомості до підкласу 1230.2 «Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків», класу 1230 «Будівлі торгівельні» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування Податком.

Підставами для застосування положень підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:

реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;

створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;

на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.

За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

 Як відображається у розрахункових документах РРО  інформація щодо оплати товарів частинами?

У разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.

Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.

Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендується зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).

Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

Примітка: Програмування реєстратора розрахункових операцій /програмного РРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.

У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.

Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.

У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.

При цьому, лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Крім того, для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), у чеках на отримання «авансу» має відображатися інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.

У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.

Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Примітка: Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України.

Запоріжці сплатили до держбюджету майже шість мільярдів гривень

 За десять місяців платники податків регіону перерахували до державного бюджету 5 мільярдів 752 мільйони гривень.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, у структурі доходів держбюджету найбільші суми припадають на податок на доходи фізичних осіб – понад 38 відсотків та податок на додану вартість – 35 відсотків. Також значні надходження забезпечила сплата військового збору, податку на прибуток підприємств та екологічного податку.

Нагадаємо, з термінами сплати податків і зборів, подання звітності можна ознайомитись на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/ (розділ “Податковий календар”), на сайті Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу: https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/ та в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua/calendar

Висловлюємо подяку запоріжцям, які своєю працею і сумлінною сплатою податків, наближають перемогу!

Бюджети громад Запорізької області отримали

майже 11 мільярдів гривень податкових надходжень

У січні-жовтні до місцевих бюджетів регіону надійшло 10 мільярдів 663 мільйони гривень податків і зборів. У жовтні запорізькі платники податків спрямували до скарбниць громад 1 мільярд 115 мільйонів гривень.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, з початку року більшу частину находжень бюджетів громад забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб – 8 мільярдів 337 мільйонів гривень. Також підприємці спрямували до місцевих бюджетів 1 мільярд 161 мільйон гривень єдиного податку, землекористувачі і власники ділянок – 738 мільйонів гривень земельного податку та орендної плати тощо.

Нагадаємо, відомості про розмір та дату встановлення на територіях ставок місцевих податків і зборів, а також про податкові пільги можна дізнатися на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/…/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/.

Детально про місцеві податки і збори читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/.

Дякуємо запоріжцям, які своєю працею і сумлінною сплатою податків, наближають перемогу!

Запоріжці спрямували на підтримку української армії 584 мільйони гривень військового збору

 З початку року запорізькі платники податків перерахували до державного бюджету 584 мільйони гривень військового збору. У жовтні зі своїх доходів запоріжці спрямували на підтримку української армії 58 мільйонів 600 тисяч гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов.

Нагадаємо, військовий збір сплачується з 2014 року. Платниками є фізичні особи-резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Ставка збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягають оподаткуванню, зокрема, це заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, а також пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати та інші.

Разом з тим, на період воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників, які беруть безпосередню участь в бойових діях. Однак, це не стосується заробітної плати мобілізованих співробітників.

Висловлюємо подяку мешканцям регіону, які сумлінною працею і відповідальною сплатою податків підтримують Збройні Сили України і наближають перемогу!

Запорізькі компанії і підприємства спрямували до державного бюджету понад два мільярди гривень ПДВ

 Упродовж січня-жовтня підприємства, організації і підприємці регіону сплатили до державного бюджету 2 мільярди 36 мільйонів гривень податку на додану вартість. Це склало понад третину загальних надходжень до державної скарбниці.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, за жовтень запорізькі суб’єкти господарювання спрямували до бюджету 254 мільйони гривень ПДВ.

Звертаємо увагу платників на розділ «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, в якому нещодавно було оновлено підрозділ «Податок на додану вартість».  Нові матеріали стосуються порядку заповнення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, особливостей заповнення податкової звітності з ПДВ платниками податку, що реорганізовуються, та їх правонаступниками. Переглянути навчальну інформацію щодо ПДВ можна за посиланням  https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist.

У разі виникнення запитань щодо зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, платники можуть звертатися за номерами “гарячих ліній” територіальних органів ДПС: https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy.

Запорізькі підприємства-забруднювачі сплатили майже 235 мільйонів гривень екологічного податку

 З початку року від запорізьких платників до бюджетів усіх рівнів надійшло 234,7 мільйона гривень екологічного податку. Так, до державного бюджету направлено 202 мільйони 800 тисяч гривень, до місцевих скарбниць перераховано 31 мільйон 900 тисяч гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов.

У жовтні надходження з екологічного податку склали майже 2 мільйони гривень. Зокрема, до держбюджету спрямовано 1,2 мільйони гривень, до місцевих бюджетів сплачено 700 тисяч гривень.

Звертаємо увагу, що підприємства, зареєстровані за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, можуть не нараховувати та не сплачувати екологічний податок.

При цьому, суб’єкти господарювання не повинні подавати заяву до контролюючого органу про відсутність у звітному році об’єкта екологічного податку, якщо джерела забруднення знищені або знаходяться на територіях ведення бойових дій.

Більше інформації з питань оподаткування читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.