Актуальна податкова інформація

В якому випадку надходить повідомлення “В режимі “заблоковано” здійснення розрахункових операцій неможливе” при використанні програмного забезпечення “ПРРО ДПС”?

Здійснення розрахункових операцій в режимі “Заблоковано” неможливе у разі перевищення суб’єктом господарювання (користувачем) встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн, визначених Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 із змінами та доповненнями.

Як можна надати інформацію на сервіс “Пульс” щодо неправомірних дій працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії?

Сервіс “Пульс” приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку.

Для надання Інформації необхідно здійснити наступне:

1. Набрати номер телефону 0800-501-007;
2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п’ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок “5” та натиснути “1”;
3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс “Пульс” не приймається.

4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування що надходять електронною поштою.

Де можна ознайомитися з переліком міжнародних благодійних організацій, які надають благодійну допомогу внутрішньо переміщеним особам?

 Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” внесені зміни до ПКУ, зокрема, підпункт 165.1.56 пункту 165.1. статті 165 доповнено новим абзацом четвертим.

Так, згідно з абзацом четвертим підпункту 165.1.56 пункту 165.1. статті 165 ПКУ до загального місячного річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Постановою КМУ від 22 квітня 2015 року № 397 “Деякі питання діяльності міжнародних благодійних організацій, їх філій та представництв” із змінами установлено, що міжнародні благодійні організації, їх філії та представництва, які надають благодійну допомогу фізичним особам, переліченим у підпункті 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, зазначаються у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

Ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги забезпечує Міністерство соціальної політики України відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 423 зі змінами.

Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги є загальнодоступним на офіційному вебпорталі Міністерства соціальної політики України (https://www.msp.gov.ua) за посиланням: Головна/Нормативна база/Нормативні акти/Гуманітарна допомога/Інші/Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги

За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід від послідовного продажу протягом року першого та другого об’єктів незавершеного будівництва, які перебувають у власності понад три роки?

Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці).

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Згідно з пунктом 172.2 статті 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.

 Чи зобов’язані ФОП-платники єдиного податку, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти або картки, застосовувати РРО?

Починаючи з 01.01.2022 припинено дію пільги щодо незастосування платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО, встановлену пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ “Інші перехідні положення” ПКУ.

На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та/або ПРРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Поряд з тим, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вчинені ними у період з 01.01.2022 до 01.10.2023.

Також Законом № 3219-IX для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій з 100 – 150 відсотків до 25 – 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас, з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, у тому числі фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої-четвертої груп, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО та/або ПРРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265.

 Чи має право особа отримати довідку за ф. № 3ДФ, якщо одна із земельних ділянок здається в оренду іншому суб’єкту господарювання?

Довідка видається власнику сільськогосподарської продукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції та не видається на земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовується безпосередньо платником податків).

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Відповідно до пункту 2 Порядку довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом:

садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього пункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

Згідно з пунктом 3 Порядку у довідці зазначаються:

порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) видачі;

паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);

реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

вид цільового призначення земельної ділянки;

розмір земельної ділянки у гектарах;

ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

дата, до якої дійсна довідка.

Чи мають право ФОП – платники єдиного податку І та ІІ груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, з 01.08.2023 не сплачувати єдиний податок, якщо вони знаходяться за межами України та здійснюють діяльність через Інтернет?

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які, зокрема, здійснюють господарську діяльність (надання послуг/продаж товарів) через мережу Інтернет та/або здійснюють діяльність на іншій території України, та/або такі особи знаходяться за межами території України мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Основні принципи податкового законодавства України встановлені статтею 4 ПКУ, зокрема, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПКУ).

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до ПКУ щодо скасування можливості для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації).

Так, згідно з абзацом першим підпункту 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

Законом № 3219 підрозділом 8 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ доповнено пункт 11 підрозділу 8 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ, згідно з яким установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 ПКУ.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

Перелік територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Норми пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи- підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ, територію України.

 За яким кодом бюджетної класифікації сплачуються штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО?

 Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, зокрема, для сплати штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений код 21080900.

При цьому зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Яким чином здійснюється реєстрація РРО для підприємців, податкова адреса яких тимчасово окупована територія або територія, на якій ведуться бойові дії, але фактично перебувають на підконтрольній території України?

Процедура реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 /Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547”.

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку № 547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде реєстр ПРРО в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (пункт 4 глави 2 розділу ІІ Порядку № 547), реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 317).

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна у електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.

Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві №№ 1-РРО/1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ, або наявність відомостей згідно з повідомленням про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.

РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 547)/дані про господарську одиницю внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку № 317).

У розділі 3 “Дані щодо господарської одиниці” заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними Повідомлення за ф. № 20-ОПП, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ.

Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

У разі зміни адреси господарської одиниці, де використовується РРО/ПРРО, здійснюється перереєстрація РРО/ПРРО.

Для перереєстрації РРО надаються заява № 1-РРО та реєстраційне посвідчення, для перереєстрації ПРРО – заява № 1-ПРРО з позначкою “Перереєстрація”.

Отже, першоджерелом даних щодо адреси місцезнаходження господарської одиниці заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у встановленому порядку для реєстрації РРО/ПРРО, є відомості щодо об’єкта оподаткування, що є місцем здійснення господарської діяльності та/або місцем проведення розрахунків, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Виходячи з зазначеного, суб’єкт господарювання, незалежно від свого фактичного місця перебування, може подати заяву в електронній формі для реєстрації РРО/ПРРО за умови, що інформація щодо господарської одиниці, на яку реєструється РРО/ПРРО, як про об’єкт оподаткування наявна в контролюючому органі і такий об’єкт оподаткування не закритий та експлуатується.

Чи скасовуються штрафні санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання за результатами документальних перевірок, які були розпочаті з 01.08.2023 та завершені до припинення воєнного стану, якщо платником протягом 30 днів сплачено таке податкове зобов’язання?

Підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення (ППР), суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума грошового зобов’язання, визначеного у ППР, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов’язання, визначеного в такому ППР, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого ППР.

Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ, не підлягає оскарженню.

При цьому податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14ПКУ).

 Чи необхідно суб’єкту господарювання, що здійснює розрахунки через РРО, відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?

Згідно зі статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктом 5 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, визначено, що ведення Реєстру РРО забезпечує Державна податкова служба України.

Реєстр РРО або зміни до нього оприлюднюються у 10-денний строк після їх затвердження Державною податковою службою України на її вебпорталі та у визначених нею друкованих засобах масової інформації (пункт 10 Положення № 1315).

У Реєстрі РРО наявні моделі РРО, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір.

Водночас, в програмному забезпеченні “ПРРО ДПС”, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізована функція програмування туристичного збору.

При цьому, інші виробники (комерційні) програмних забезпечень можуть забезпечувати таку функцію.

Чи має право на податкову соціальну пільгу особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати?

Фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог підпунктом 169.1 статті 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у пункті 169.1 статті 169 ПКУ.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (підпункт 169.2.1 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (підпункт 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Як оподатковується благодійна допомога, яка надається ВПО благодійниками-резидентами?

Якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками-фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому підпункту “а”, абзаці четвертому “в” підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених підпунктом 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 ПКУ та пункту 25 і пункту 26 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ.

Відповідно до підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками-фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом України від 5 липня 2012 року № 5073-VI “Про благодійну діяльність та благодійні організації” на користь, зокрема:

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий підпункту “а” підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (абзац п’ятий підпункту “а” підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ);

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий підпункту “в” підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується пунктом 170.7 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту “в” підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб-платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення підпункту “в” підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб-платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (пункт 26 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ).

Крім того, підпунктом 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:

платникам податку, визначеним, абзацами третім-п’ятим підпункту “а”, абзацами третім і четвертим підпункту “в” підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого підпункту “в” підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб-платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками-фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (пункт 25 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

До бюджетів Запорізької області надійшло майже 7,5 мільярда гривень ПДФО

За дев’ять місяців запорізькі платники спрямували до місцевих бюджетів регіону 7 мільярдів 466,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, надходження ПДФО у доходах скарбниць перевищили 78 відсотків.

У вересні до бюджетів громад надійшло більше мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб.

Нагадаємо, базова ставка ПДФО становить 18 відсотків. Об’єктом оподаткування резидентів є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи, отримані за межами України. А об’єктом оподаткування нерезидентів є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Актуальна інформація про нарахування і сплату податків та зборів розміщена на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

Запорізькі власники і орендарі земель сплатили до бюджетів громад 676 мільйонів гривень

Упродовж січня-вересня до місцевих бюджетів регіону надійшло 676 мільйонів гривень плати за землю. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, найбільші суми земельного податку і орендної плати спрямували суб’єкти господарювання-юридичні особи – майже 640 мільйонів гривень, від фізичних осіб скарбниці отримали 36 мільйонів гривень.

У вересні власники і орендарі запорізьких земель перерахували до бюджетів понад 61 мільйон гривень.

Докладніше про особливості нарахування плати за землю для фізичних та юридичних осіб читайте у розділі вебпорталу податкової служби “Онлайн-навчання”: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/plata-za-zemlyu/.

Податкові сервіси “в смартфоні” та новації законодавства: мешканці громад Запорізького району отримують консультації

До податкової інспекції Запорізького району за консультаційними послугами звертаються мешканці громад і представники бізнесу.

Найактуальнішими на сьогодні є питання податкових новацій і електронні сервіси ДПС. Фахівці служби роз’яснюють особливості повернення довоєнної системи оподаткування, зокрема, щодо податкових преференцій для платників прифронтових і тимчасово окупованих територій, проведення розрахункових операцій, застосування касової техніки, ведення товарного обліку, погашення заборгованості тощо.

Також спеціалісти допомагають підприємцям у реєстрації програмних РРО, наголошують на перевагах електронних сервісів податкової служби, які постійно розширюються і удосконалюються. Для зручного і швидкого отримання послуг податківці радять користуватися Електронним кабінетом (понад 130 Е-послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян), мобільним застосунком “Моя податкова” (надає можливість швидко отримувати необхідну інформацію, подавати заяви та декларації, сплачувати податки), чатботом InfoTAX (містить інформацію про облікові дані платника, стан розрахунків з бюджетом тощо).

Детально про електронні сервіси – за покликаннями: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/, https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/.

Надходження податку на нерухомість до бюджетів Запорізької області склали майже 70 мільйонів гривень

У січні-вересні власники запорізької нерухомості сплатили до місцевих бюджетів 69 мільйонів 500 тисяч гривень.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, від суб’єктів господарювання-юридичних осіб надходження податку на нерухомість склали майже 60 мільйонів гривень, фізичні особи перерахували до бюджетів громад 9 мільйонів 600 тисяч гривень.

У вересні до скарбниць регіону надійшло 3 мільйони 400 тисяч гривень податку на нерухоме майно.

Про особливості справляння податку на нерухомість для юридичних та фізичних осіб, зокрема, про нарахування, обчислення та податкові пільги читайте у розділі “Онлайн-навчання” вебпорталу податкової служби: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno/.

У сфері продажу підакцизної продукції на Запоріжжі проведено 930 перевірок

За дев’ять місяців фахівці податкової служби регіону провели 930 перевірок на предмет дотримання законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, за виявлені порушення суб’єктам господарювання донараховано сім мільйонів гривень штрафних санкцій.

Нагадаємо, про факти недотримання податкового законодавства, у тому числі, у сфері реалізації підакцизної продукції, можна повідомляти в месенджері Telegram у чат-бот “StopViolationBot”. Зокрема, цей сервіс приймає повідомлення щодо незастосування РРО та програмних РРО, невидачу чеків, відмову у розрахунку банківською карткою, неоформлення трудових відносин з найманими працівниками, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та інші.

У випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування.