До уваги «сплячих» підприємців на загальній системі оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність: Встигніть списати борг з єдиного внеску до 1 вересн

08.07.2020 Модератор

Законом України від 13.05.2020 р. № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9¹⁵.

Згідно змін, підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на день набрання чинності Закону № 592 (з 03.06.2020р.) суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, а саме фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування та особам, які провадять незалежну підприємницьку діяльність за період з 01.01.2017р. до 03.06.2020р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020):

фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування — державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020р.). Зазначена звітність подається у випадку, якщо вона не була подана раніше;
особами, які провадять незалежну підприємницьку діяльність до податкового органу за основним місцем обліку — заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592 (03.06.2020р.). Зазначена звітність подається, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову такого списання.

Рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені може бути прийнято за умови, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

– платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017р. до дня набрання чинності Законом № 592;

– суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган списує суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Новації законодавства для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. “б” 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).

для платників єдиного податку першої – третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ) .

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1020 грн (60 х 17 грн).

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

Новації законодавства: змінено терміни подання звітності для підприємців на загальній системі у разі ліквідації

Законом України від 16.01.2020 №466 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 177.11 ст. 177 (діє з 23.05.2020 року), а саме:

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Декларування 2020: скористайтесь новими можливостями для отримання податкової знижки

Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п. 166.2.2 ст.166 ПКУ) (діє з 23.05.2020 року).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Отже, з 23.05.2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.

Новації законодавства: що обов’язково варто знати платникам єдиного податку

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Запроваджено єдиний звітний період для звітності з податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю, у тому числі для платників єдиного податку (п.202.1 ст. 202 ПКУ).

для платників єдиного податку першої – третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. “б” 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

У разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (1020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (п. 183.7 ст. 183 ПКУ).

Отже, заяву про реєстрацію особи як платника ПДВ необхідно подавати тільки в електронній формі.

Перереєстрація платника ПДВ, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ, яка подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Якщо такий платник не подав заяву в установлений строк, його реєстрація платником ПДВ буде анульована.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника податку, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру (п. 183.15 ст. 183 ПКУ).

Платник ПДВ надає поворотну фінансову допомогу. Чи оподатковувати таку суму?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п «а» та «б» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу).

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ст. 14 ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п 14.1.191 ст. 14 ПКУ).

Оскільки операція з надання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Головне підприємство – платник ПДВ передає філії товари. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ?

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України)

Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, то у податкових органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ (пп.«а» та «б» п.185.1 ст.185 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду . (пп.14.1.191 ст.14 ПКУ).

Отже, оскільки в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг основних фондів в межах балансу платника ПДВ (головного підприємства), а саме: від головної організації до однієї з філій (чи від однієї із філій до головної організації) не підлягає оподаткуванню ПДВ.

Товари відвантажені до реєстрації платником ПДВ. Чи виникають податкові зобов’язання, якщо оплата надійшла після отримання статусу платника ПДВ?

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

– дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата постачання товарів покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ у разі надходження оплати за відвантажені товари після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.

Тобто, у разі, якщо на момент відвантаження товарів постачальник не був зареєстрованим платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі товари після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються.

Зазначена норма передбачена п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Платникам податку на прибуток

Разом з податковою декларацією з податку на прибуток обов’язково подається фінансова звітність

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».

Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку:

– які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

– у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

До уваги громадян:

Особливості сплати транспортного податку в 2020 році

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється податковим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку податковим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Платник транспортного податку – власник легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

Нагадаємо, що транспортний податок належить до місцевих податків і зборів, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Порядок оподаткування транспортним податком визначено ст. 267 Податкового кодексу.

Підприємство організовує проведення медичних оглядів працівників: особливості оподаткування ПДВ

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім, зокрема, таких послуг:

проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п.«в» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ);
проведення медичного огляду осіб для видачі:

– дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

– відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

– посвідчення водія транспортного засобу (п.п.«з» п.п.197.1.5 ст.197 ПКУ).

Отже, якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із Законом України «Про охорону праці» та іншим законодавством, та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання послуг з охорони здоров’я, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.

Послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів, визначених ПКУ оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

ГУ ДПС у Запорізькій області