Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – це фактичне розташування поворотних точок меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками на місцевості за допомогою геодезичних пристроїв.

В яких випадках необхідно встановлювати межі земельної ділянки:

• буріння свердловин;
• придбання земельної ділянки новим власником;
• під час проведення будівництва на земельній ділянці;
• при межових спорів із суміжними землевласниками/землекористувачами;
• пошкодження або втрата раніше встановлених межових знаків тощо.

Відповідно до ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, встановлення меж земельної  ділянки  в  натурі  (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої  та  затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної  ділянки  в  натурі  (на  місцевості), технічної  документації  із  землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних  ділянок  або  проекту землеустрою   щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою.

У разі відсутності технічної документації із землеустрою необхідно замовити її розробку. Для цього необхідно укласти договір із землевпорядною організацією про складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідними технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою та фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Для укладання договору із землевпорядною організацією потрібні наступні документи:

1. копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності);
2. рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням, на якому зазначене її місце розташування.
3. копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
4. копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Вартість та строки встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються договором та залежить від складності землевпорядних робіт, площі земельної ділянки та інших факторів, які можуть бути відображенні в договорі.

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі:

а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку;

б) у користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні підприємств, установ, організацій, на якій розташоване нерухоме майно (будівля, споруда), яке є об’єктом державно-приватного партнерства (концесії). Така технічна документація розробляється на замовлення державного партнера (концесієдавця).

При розробці технічної документації для визначення та відновлення меж земельних ділянок здійснюється кадастрова зйомка, яка включає в себе:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

При виділенні земельної ділянки у власність обов’язковим є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами).

Повідомлення власників  (користувачів)   суміжних   земельних ділянок  про  дату  і час проведення робіт із закріплення межовими знаками  меж  земельної   ділянки   в   натурі   (на   місцевості) здійснюється виконавцем завчасно,  не пізніше ніж за п’ять робочих днів  до  початку  робіт  із  закріплення  межовими  знаками  меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки  в  натурі (на   місцевості)  може  здійснюватися  за  відсутності  власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення якщо вони  були  належним  чином  повідомлені  про  час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

У разі неможливості виявлення дійсних меж земельної ділянки, встановлення межових знаків здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. В результаті закріплення земельної ділянки межовими знаками складається акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов’язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Для вирішення спорів, які виникають у землевласників/землекористувачів щодо меж земельних ділянок, які знаходяться у власності й користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства, необхідно звертатися до органів місцевого самоврядування або до суду.

Відповідно до п.2-3 ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», громадяни України – власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості, мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.

Для отримання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно звернутися до будь-якого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги з наступними документами:

1. паспорт або інший документ, що підтверджує проживання у сільській місцевості;

2. реєстраційний номер облікової картки платника податків;

3. будь-який документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Для отримання юридичних консультацій з будь-яких питань, захисту порушених прав Ви можете звернутися до фахівців Оріхівського бюро Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з понеділка по п’ятницю з 8-00 до 17-00 за адресою м.Оріхів, вул.Покровська, буд.58. У зв’язку з проведенням заходів спрямованих на запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 на сьогоднішній день прийом громадян ведеться за попереднім записом за телефонами: (06141) 4-18-01,  066 403 32 24.