Декларування 2020: Стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних торік

З 01 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2019 року, яка передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи та визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи розподіляються на дві категорії:

  • особи, які зобов’язані подати річну декларацію – для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, декларація подається до 01 травня року, що настає за звітним (граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік – 30 квітня 2020 року);
  • особи, які мають право подати декларацію – для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки декларація подається по 31.12.2020 (включно).

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

–  особисто або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

 

З 1 січня 2020 року подається нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 1 січня 2020 року платники податків подають декларацію про майновий стан і доходи за новою формою.

Зміни до форми податкової декларації внесені наказом МФУ від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма податкової декларації містить наступні зміни:

  • доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;
  • розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
  • в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено:

– доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру»,

– та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»;

Зверніть увагу, що з 01.01.2019 року сплата податку на доходи фізичних осіб з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

У той же час податкові зобов’язання з військового збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

 

Подання підприємцями звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску за себе

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до податкових органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом (п. 2 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Тобто, за результатами року підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до податкових органів за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою Додаток 5 до Порядку №435, із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Якщо останній день строку подання звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку №435).

Оскільки граничний термін подання Додатку 5 за 2019 рік – 9 лютого 2020 року, є вихідним днем, то останній день його подання – 10 лютого 2020 року.

Підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік – до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

 

З 1 січня 2020 року діють нові довідники податкових пільг

На офіційному сайті ДПСУ https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено оновлені довідники пільг:

–  Довідник № 95/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.01.2020 року;

–  Довідник № 95/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2020 року.

Перелік пільг стосується податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита.

Нагадуємо, що звіт про суми податкових пільг з 2020 року скасовано, оскільки 01.01.2020 набрала чинності постанова КМУ  від 31.10.2018  № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233».

Суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх  суми у податковій звітності.

 

Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами: як отримати через електронний кабінет

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати до відповідного органу ДПС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».

Вхід до Електронного кабінету: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У вікні «Заяви, запити для отримання інформації» можливо встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки».

Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) та в наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично:

– найменування;

– прізвище ім’я, по батькові платника податків;

– податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

– дата відправлення Запиту до органів ДПС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Збережений документ необхідно підписати та відправити до органу ДПС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше 15 робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203».

Витяг формується вибраний платником за період при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

 

Роботодавець виплачує матеріальну допомогу у 2020 році: коли сума оподатковується?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 ст. 164 Податкового кодексу).

Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума  включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.

Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує – 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.

Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

 

Внесок засновника як додатковий капітал: наслідки обліку у підприємства – платника єдиного податку

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до П(С)БО 15 “Дохід”, затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290.

Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначено, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

За кредитом рахунку 42 “Додатковий капітал” відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни (Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 № 433).

Отже, для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства.

Таким чином, внесення грошових коштів засновниками як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу не включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).

Зазначене роз’яснено  листом МФУ від 08.12.2019 № 11210-09-62/32343.

 

РРО – новації

Застосування РРО при готівкових розрахунках

 

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

  • з 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій. Тобто замість традиційних РРО можливо використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).
  • з 01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим для підприємців – платників єдиного податку 2 – 4 груп, які здійснюють:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

– реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

  • з 1 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Дія зазначеного закону не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

 

До уваги платників ПДВ: змінено порядок оподаткування операцій із постачання товарів, повернених лізингоодержувачем

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу” від 20.12.2019 № 425-IX (набув чинності 29.12.2019) внесено зміни в порядок оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу.

Закон № 425 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опубліковано у виданні «Голос України» 28.12.2019 № 251).

Відповідно до Закону № 425 пункт 189.5 статті 189 Податкового кодексу викладено в наступній редакції.

У разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Отже, змінено порядок оподаткування ПДВ у разі постачання товарів, які повернув лізингоодержувач лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням, якщо лізингодавець за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не зараховував суми ПДВ.

 

Розмір єдиного внеску, який підприємці сплачують у 2020 році

Єдиний соціальний внесок для підприємців – платників єдиного податку за себе і підприємців на загальній системі оподаткування  є сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становитиме 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Отже, мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 року становить 1039,06 грн (4723 х 22%).

Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI).

Отже,  максимальний  страховий внесок  у 2020 році  становить  15585,90 грн ( 4723 х 15 х 22%). Таку суму єдиного внеску сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 70845 грн і більше.

Підприємці  сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.