Головне управління ДФС у Запорізькій області повідомляє

Щодо запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

З 01.07.2019 набрали чинності внесені Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу, якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ акцизні накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно).

Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 до 20 липня 2019 року (включно) платниками податку та суб’єктами господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у Єдиному реєстрі акцизних накладних:

– перших примірників – особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);

– других примірників – отримувачем пального – розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).

Для можливості врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, імпортерам пального доцільно забезпечити оформлення до 15 липня 2019 року додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.

З 01.07.2019 при декларуванні спирту, що класифікується в товарній позиції 2207 згідно з УКТЗЕД (товарні підкатегорії 2207100010, 2207100090, 2207200010 та 2207200090) за митними деклараціями типів «IMXXYY» (де «XX» – код відповідного митного режиму «40» або «41», a «YY» – один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ»), в полях «електронного інвойсу» по відповідному товару додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та коду такої одиниці необхідно зазначати відомості про обсяги спирту в одиниці вимірювання «декалітр 100-відсоткового спирту, приведений до температури 20° С» (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання – «833» та «DPA»).

Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 25.06.2019 №19991/7/99-99-12-03-03-17 за посиланням

http://tr.sfs.gov.ua/data/material/000/284/369026/19991.pdf.

Скасовано штрафні санкції у сфері обігу готівки, передбачені Указом № 418

23 червня 2019 року набрав чинності Указ Президента України “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України” від 20.06.2019 р. № 418/2019, яким скасовано, зокрема,  Указ Президента України від 12 червня 1995 року N 436 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Указ №418/2019 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (офіційно опубліковано у виданні «Урядовий кур’єр» від 22.06.2019 р. № 116).

Отже, з 23 червня 2019 року втрачають силу фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення норм обігу готівки, передбачені  Указом № 436, а саме:

– за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

– за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

– за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;

– за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

– за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів;

-за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки.

– за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах – штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

 

Податок на нерухоме майно у 2019 році. Особливості сплати громадянами

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Оподатковується загальна площа об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин.

Обчислення суми податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі – платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Фізичні особи у 2019 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період – 2018 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

У 2019 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 3723 грн., встановленої на 2018 рік.

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

– для квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;

– для житлових будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;

– для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –180 кв. метрів.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Крім того, додатково оподатковуються об’єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Пільги з податку у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) для фізичних осіб не застосовуються:

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо його/їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів);

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

До уваги громадян, які подавали декларацію про майновий стан і доходи!

3 1 липня 2019 року – останній день сплати фізичними особами податку на доходи фізичних осіб, зазначеного в поданій ними річній декларації про майновий стан і доходи.

Нагадаємо, що фізичні особи, які у 2018 році отримували доходи від неподаткових агентів та доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, повинні подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.

Нагадаємо, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається у термін до 1 травня 2019 року.

Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації  сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2019 року.

Зазначена норма передбачена п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу.

 

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг

Інформацію щодо режиму роботи, розміщення відокремлених пунктів реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування» .

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Для звірки податку на нерухоме майно громадяни можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації)

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Громадяни – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.

 

Особливості сплати єдиного внеску та єдиного податку новоствореним платником єдиного податку 3-ї групи

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Тобто, за вказаних умов новостворені суб’єкти господарювання будуть платниками єдиного податку 3-ї групи з дня їх державної реєстрації.

Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.).

Для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку 3-ї групи, – перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

База нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.).

Платники єдиного податку, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

У разі обрання платником ведення книги обліку доходів в паперовому вигляді:

– необхідно  подати до фіскального органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;

– книга обліку доходів прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в фіскальному органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений Наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 та п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу та п. 3 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Підприємством на спрощеній системі оподаткування отримано дохід понад 5 млн. грн. Які наслідки?

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, а також зобов’язані  перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом.

Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників  3-ї групи встановлюється у розмірі:

– 3% доходу – у разі сплати ПДВ;

– 5% доходу –  у разі  включення ПДВ до складу єдиного податку.

Отже, до суми перевищення граничного обсягу застосовуються ставки 6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (5 млн. грн.), – необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, – з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.

Зазначена норма передбачена абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293; п 3) п.п. 298.2.3 ст. 298; пп. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.

 

Пільги та порядок сплати фізичними особами податку на нерухоме майно у 2019 році

Обчислення суми податку на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Фізичні особи у 2019 році сплачують податок на нерухоме майно за 2018 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

У 2019 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі  3723 грн., встановленої на 2018 рік.

Разом з тим, ставки та пільги з податку встановлюються за рішенням місцевих рад: сільських, селищних, міських та рад об’єднаних територіальних громад.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у м. Запоріжжя  визначені Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами, внесеними рішеннями від 30.06.15 №5, від 26.02.16 №30, від 25.08.16 №50, від 21.12.2016 №49). Рішення Запорізької міської ради розміщені на офіційному сайті міської ради.

У м. Запоріжжя ставка податку для об’єктів житлової нерухомості складає – 1% розміру мінімальної заробітної плати  за 1 кв. метр (у 2019 році – 37,23 грн.).

Ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості, які розташовані по пр. Соборному – 0,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр (18,62 грн.);

Ставка податку для решти об’єктів нежитлової нерухомості – 0,25% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр (у 2019 році – 9,31 грн.)

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

– для квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

– для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

– для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) – на 180 кв. метрів.

Згідно рішення Запорізької міської ради, якщо у власності фізичної особи перебуває квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується.

При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується лише з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), залишок метражу оподатковується за ставкою – 37,23 грн.

Якщо фізична особа володіє будинком чи кількома будинками, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів, податок також не сплачується. Але у разі перевищення зазначеної граничної межі, сплата не здійснюється з 120 кв. метрів (пільга, визначена Податковим кодексом України), проте решта площі підлягає оподаткуванню за ставкою 37,23 грн.

Власники різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, не сплачують податок із загальної площі не більше 370 кв. метрів. В іншому випадку на 180 кв. метрів поширюється пільга, а за квадратні метри поза такою межею сплачується податок за ставкою 37,23 грн.

Крім того, додатково оподатковуються об’єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і  500 кв. метрів для житлових будинків у сумі  25 тис.  грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Пільги з податку у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) для фізичних осіб не застосовуються:

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо його/їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів);

– до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то фіскальним органом обчислюється сума податку та надсилається податкове повідомлення-рішення.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2019 року.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Якщо вид діяльності не внесено в Реєстр платників єдиного податку, які наслідки її здійснення?

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку,  зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.

Квартира здається в оренду.

Чи сплачувати фізичній особі податок на нерухоме майно?

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території.

Водночас, пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Отже, якщо фізична особа-власник об’єкта житлової нерухомості, зокрема, квартири, здає її в оренду, то пільга зі сплати податку на нерухомість до такого об’єкта нерухомості не застосовується.

При обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги не застосовуються.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначений  ст. 266 Податкового кодексу.

 

ГУ  ДФС у Запорізькій області