Внутрішній фронт: як Кремль розгойдує Україну

Потужні кібератаки, фейкові протести, агентурні мережі та дезінформація: які інструменти використовує РФ, щоб утримувати Україну в постійній напрузі. Поки на окупованому Донбасі відбуваються, за останньою оцінкою Міноборони, аномальні події, – Росія штучно влаштувала найсильнішу ескалацію, – так само штучно вона розгойдує ситуацію і всередині України. У хід йдуть всі доступні інструменти: від масових кібератак до фейкових акцій протесту та диверсій.

КІБЕРАТАКИ. ХАКЕРИ НА СЛУЖБІ ФСБ

У ці дні Україна “розгрібає” наслідки хакерської атаки, яку в Мінцифрі вже назвали найсерйознішою в історії країни.

15 лютого ПриватБанк, Ощадбанк, сайти ЗСУ та Міноборони зазнали найсильнішої DDoS-атаки. Клієнти банків не могли отримати доступу до інтернет-банкінгу, не працювали банкомати. У США та Великій Британії впевнені, що за кібератаку відповідальна Росія. Окрім банків та військових нову DDoS-атаку зазнав портал Дія. Ця кібератака відбулась за день до озвученої західними ЗМІ дати можливого вторгнення РФ (16 лютого) та на тлі наполегливих попереджень Білого дому про те, що РФ може спеціально атакувати інформаційні системи перед початком нової агресії.

“За нашими спостереженнями, активізація кібератак регулярно передує загостренню ситуації на кордоні. І кількість і потужність потроху зростають. Ускладнюється інструментарій атакуючих”, – підтверджують LIGA.net у Держспецзв’язку. СБУ розслідує зв’язок між останнім кіберінцидентом та попередніми атаками на держсайти 14 січня. “Ми бачимо слід іноземних спецслужб. Виходячи з нинішніх реалій, країна, яка зацікавлена у таких іміджевих ударах по Україні – це РФ”, – сказав начальник департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.

У ніч з 13 на 14 січня хакери намагалися “покласти” близько 70 сайтів центральних та регіональних органів влади, зокрема Дію. “За масштабами атаки та задіяними ресурсами це велика організована професійна група з держпідтримкою, найімовірніше наш північно-східний сусід. Не виключаю, що атака може бути однією із частин спільних військових навчань Росії та Білорусії”, – пояснює LIGA.net голова ГО “Електронна демократія” Володимир Фльонц.

“Ми на 100% можемо стверджувати, що метою атаки була не фінансова вигода, оскільки зловмисники не вимагали грошей, – зазначають у Держспецзв’язку. – Її метою було: 1) дезінформувати населення; 2) відвернути увагу від справжніх замовників; 3) завдати удару по українській інфраструктурі, принести якнайбільше шкоди та хаосу”.
Атака супроводжувалась інформацією про витік персональних даних з Дії. Влада це заперечує (а ось що говорять кіберспеці).

У Мінцифри вважають, що ця кібератака є частиною гібридної війни.
“Складно оцінити всі мотиви, швидше за все вони комплексні. З одного боку – провести “розвідку боєм”, перевірити швидкість реакції, провести навчання для своїх хакерів у реальних умовах. З іншого – підірвати довіру та посіяти паніку. І, звичайно, видобути розвіддані з тих держсистем, які вдалося зламати», – вважає Фльонц.
Україна зазнає кібератаків різної потужності ще з 2014 року.

“Найпотужніші – це атака на ЦВК, на енергетичну систему в 2015-2016 роках, на Державну казначейську службу, вірус NotPetya в 2017 році. Розслідування всіх цих кібератак показало, що за ними стоїть РФ”, – уточнили LIGA.net в Держспецзв’язку. За NotPetya США звинуватили шістьох співробітників ГРУ РФ.
Як повідомляє СБУ, у 2021 році було локалізовано понад 2000 кібератак на електронні ресурси органів влади та стратегічно важливі об’єкти критичної інфраструктури. За січень – уже 121.
У Держспецзв’язку впевнені, що ці атаки – не останні у кібервійні: “Фокусом і надалі буде критична інфраструктура – ​​і енергетика, і мережі. Слід зазначити, що після атаки вірусу Black Energy енергетичний сектор значно посилив кібербезпеку”.

АКЦІЇ ПРОТЕСТА І ЛОБІСТИ РФ

30 січня у столиці затримали групу осіб, які, як вважають у МВС, за гроші мали влаштувати масові заворушення. За словами голови МВС Дениса Монастирського, організатори акції “для дестабілізації ситуації” нібито хотіли зібрати до 5000 осіб на акцію, з яких близько 1500 були б тітушками. “Саме вони мали влаштувати бійки з правоохоронцями”, – уточнили в МВС.

Основні сутички із силовиками, стверджують у Нацполіції, планувалося провести під стінами Офісу президента. Для створення “потрібної картинки” підозрювані припасли навіть фейкову кров.
Організатором заворушень називають колишнього полковника Нацполіції Юрія Голубана. СБУ вивчає його можливі зв’язки з гібридними військами РФ на Донбасі та російськими спецслужбами. Голубан називає звинувачення на свою адресу провокацією.
З початку російської агресії проти України спецслужби РФ на систематичній основі використовують можливість проведення в Україні “замовних” масових акцій, каже LIGA.net заступник голови комітету з питань нацбезпеки та оборони Мар’яна Безугла (СН).
Їхня мета – дестабілізувати ситуацію в Україні, спровокувати конфлікти на національній, релігійній та політичній основі, дискредитувати позиції України перед важливими міжнародними переговорами та знизити її підтримку у світі.

У червні 2017 – лютому 2018 року двоє громадян України в контакті з екс-радником президента РФ Глазьєвим, який займався розробкою антиукраїнських проектів, організували перед посольством США в Україні низку акцій на замовлення проти розширення НАТО. Вони ж намагалися провести у Маріуполі проплачені мітинги проти ЗСУ.
У 2016-2018 роках громадянин України, який живе в Москві, організував серію масових перекриттів доріг від імені болгарських, польських та угорських нацменшин, яких нібито дискримінують в Україні.
У червні 2018 року, напередодні запланованих переговорів між головами МЗС України та Угорщини, які мали допомогти розблокувати засідання Україна-НАТО, представники київських спортивних клубів за гроші зображували “українських націоналістів” та пікетували посольство Угорщини, спалили опудало прем’єр-міністра країни Орбана. Ця “акція” активно висвітлювалася росЗМІ.
За даними нардепа, з січня 2021 року з ініціативи функціонерів внутрішньопартійної групи Медведчука-Рабіновича до ОПЗЖ із широким залученням протестувальників із соціально незахищених верств населення (пенсіонери, переселенці) проводилися так звані тарифні майдани – кампанія “Стоп тарифний геноцид”.
“Координаторами акцій виступали народні депутати Рабінович та Ківа (ОПЗЖ), які не приховують проросійських поглядів та підтримують контакти з представниками країни-агресора”, – стверджує Безуглая.
У жовтні-грудні 2021 року аналогічні тарифні акції були організовані мешканцем Києва Іваном Росадою, який, за даними СБУ, активно співпрацює з каналом Міноборони Росії – Зірка. У лютому його було затримано: стаття – держзрада.

Його куратором від спецслужб РФ був Володимир Карасьов, уточнює Безугла – один із координаторів луганських бойовиків навесні 2014 року. Торік у жовтні за гроші Карасьова біля Ради було проведено чотири акції протесту проти підвищення тарифів на ЖКГ: все – для створення потрібної картинки пропагандистам.
Тільки за листопад, за даними СБУ, Росада “отримав від Карасьова на свою банківську картку близько 1 млн грн”, каже Безугла. 10 грудня він провів мітинг проти “диктатури та узурпації влади” в Україні, 16 грудня – проти кредитів МВФ, 17 січня – піша хода проти постановки жінок на військовий облік, 20 і 28 січня – нові акції, присвячені вже “відсутності результатів деолігархізації Зеленського” .

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА ФЕЙКИ

Наразі Росія розгорнула величезну інформаційну спецоперацію проти України. Спочатку, 17 лютого, влаштувала загострення на Донбасі, масово обстрілявши мирні міста на підконтрольній Україні території, а потім запустила фейк про те, що це Україна, яка готує великий наступ.
Спеціально під цю дезінформаційну кампанію РФ створює апокаліптичну картинку: від вибуху авто біля будівлі бойовиків у Донецьку та газопроводу в Луганську як провокація – до оголошення “масової евакуації” з Донбасу.
“Це дезінформація. Українська армія не планує жодних наступальних дій і не застосовує зброю, якщо це може створити загрозу мирним громадянам”, – наголосив міністр оборони Олексій Рєзніков. Він упевнений, що так Кремль готує обґрунтування для визнання ОРДЛО.
Над поширенням кремлівських фейків працює ціла армія пропагандистів (найрозкручені – Скабеєва, Соловйов, Пегов).
Потоки дезінформації РФ проти України є величезними, каже LIGA.net в.о. директора Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Шаповалов. Меседжі змінюються динамічно, залежно від багатьох факторів. Популярний зараз: “Україні постачають застарілу зброю, вона не може конкурувати з російською”.
Основна мета пропагандистської машини Росії залишається незмінною, додає LIGA.net керівник Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігор Соловей: зробити Україну поступливою.
Інша стратегічна мета – заблокувати вступ Києва до НАТО: “Кремль не залишає спроб колись зробити Україну знову проросійською, але під парасолькою НАТО це буде вже неможливо”.
Насамперед б’ють по позитивних кроках, стверджує Соловей: реформам, співпраці з ЄС (безвіз, асоціація з Євросоюзом), США (передача озброєння) та НАТО з вакцинації.
“Ця активність спрямована на те, щоб не дати росіянам та аудиторії росЗМІ за її межами повірити в успіх України. Адже позитивний кейс країни, де є зміна влади, – іміджева катастрофа для російського КДБ/ФСБшного клану”, – вважає він.
Для поширення дезінформації Росія використовує мережу, яка складається із сайтів, сторінок у соцмережах, ботів та ботоферм, лояльних блогерів на YouTube. Особливість цієї мережі полягає в тому, що кожна частина взаємодіє з іншою, пояснює Шаповалов.
“Так фейкові особи створюють публікації, що не мають за собою жодних підтверджених даних. Далі публікація потрапляє на сайт, який є частиною мережі. Потім лояльний до Кремля блогер знімає відео на основі цієї новини. Після таких маніпуляцій правдивість новини вже не викликає питань у пересічного користувача, оскільки під час перевірки він отримає посилання на ще три джерела”, – каже він.
Після закриття російських телеканалів та соцмереж медіаповітря в Україні стало чистішим, вважає Соловей. Але російські наративи почали транслювати українські політики, які орієнтуються на Росію (і мають власні медіаактиви, як Мураєв). А після закриття та їх – основним каналом залишилися соцмережі (Telegram та YouTube).