Актуальні питання боротьби з тероризмом в Україні в сучасних умовах

Актуальні питання боротьби з тероризмом в Україні в сучасних умовах

Особливості тероризму по-українському

За три останні роки в Україні зафіксовано понад 5,8 тисячі терактів на мирних територіях. І хоч їхня кількість торік зменшилась порівняно з 2016-м, вони стали більш жорстокими, персональними і символічними. Тому, зауважують фахівці, прогнозувати, що тероризм та екстремізм у нашій державі у 2018 році можуть повністю подолати, поки що немає підстав. Саме такі висновки оприлюднили нещодавно фахівці Українського інституту дослідження екстремізму. Докладніше про це розповів під час недавнього брифінгу заступник директора інституту Богдан Петренко.

На лінії зіткнення й на мирних територіях

Торік ГПУ зафіксувала зменшення кримінальних проваджень за статтею «терористичний акт» зі 155 на місяць у 2016-му до 124. Проте, за словами Богдана Петренка, в хід ішли жорстокіші методи — наприклад, використання вибухівки у населених пунктах, що призвело до жертв серед цивільного населення, зокрема дітей.

Богдан Петренко звернув увагу й на інциденти на лінії зіткнення. За даними Генштабу, протягом 2017 року у зоні проведення АТО бойові втрати серед представників ЗСУ становили 192 людини. Проте гинуть не тільки військові, а й добровольці, волонтери та інші, які під час бойових дій перебували на лінії вогню. Ці так звані небойові втрати фіксують у Книзі пам’яті полеглих за Україну. Тож фактично ціна умовного миру на територіях, де не тривають бойові дії, торік становила в середньому 27 життів наших вояків на місяць. Це менше, ніж у 2016-му, коли цей показник сягав 46 загиблих на місяць, і значно менше, ніж у 2015-му, — 96 загиблих на місяць. Однак не маємо забувати, що кожен загиблий — чийсь син, чоловік, батько. І його втрата — трагедія для рідних і близьких.

Найбільші загострення на фронті з великими втратами зазвичай відбувалися, за спостереженням фахівців, після закінчення чергового невдалого перемир’я й тоді, коли керівництво Росії намагалося «перевірити нерви Америки на міцність» — під час виборів у США та після інавгурації президента Трампа, щоб дізнатися, як американці зреагують на загострення подій на фронті.

Нині, кажуть фахівці, порівняно з 2015—2016 роками ескалація на лінії фронту трохи зменшилася. У прогнозах на 2018 рік — подальше її зниження, якщо, звісно, Росія не викине чергового коника.

Специфіка тривожного явища

Отже, фахівці називають такі особливості тероризму по-українськи.

  1. Гібридність.Якщо на Заході найчастіше відповідальність за теракти бере на себе «Ісламська держава», у нас — ніколи й ніхто. Хоч зрозуміло, що за чималою кількістю таких терактів слід Росії.
  2. Більшість виконавців, яких вдалося затримати, — громадяни України.Тенденція останнього року — ці громадяни походять з так званих ДНР та ЛНР і з Криму. Тож і тлумачити ці теракти наші громадяни можуть по-різному. Здебільшого розглядають кілька версій. Одна з них — здійснення на нашій території агресії Росії через цих маріонеток, як варіант — місцеві внутрішньополітичні розбірки. Інша — так відволікають увагу спільноти від якихось інших подій. І більше значення замовників цих терактів, переконаний експерт, має не кількість жертв чи обсяги руйнувань, а політичний резонанс та інформаційний розголос.
  3. Персоналізація резонансних убивств.Тут експерт згадав убивства з «чеченським слідом». Ідеться про загибель Аміни Окуєвої й Тимура Махаурі (машина із грузинськими номерами вибухнула у Києві на Бессарабській площі), вбивства вітчизняних спецслужбовців як провокація протистояння між СБУ та силовиками псевдореспублік із намаганням перевести конфлікт у зону громадянського (вбивства полковника Головного управління розвідки Міноборони Максима Шаповала, полковників СБУ Юрія Возного та Олександра Хараберюша), росіян, які попросили притулку в Україні через політичні переслідування, та усунення джерела інформації (Дениса Вороненкова).

Щодо замаху на нардепа Ігоря Мосійчука Богдан Петренко вважає, що нині жоден політичний діяч у країні не об’єднає навколо себе достатньої кількості людей, щоб убивство такого ватажка призвело до політичного колапсу. Тож особу для такого теракту серед українських політиків обирають навмання, а виконання проходить за принципом аби більше шуму.

  1. Символічність терактів:вони відбувалися на День Конституції, день народження Президента України. А також були атаки на символи — вандалізм та знищення пам’ятників, важливих для українців, — як-от героїв Небесної Сотні та загиблих в АТО, пам’ятника в Бабиному Яру тощо.
  2. Періодичність і чергування різних типів тератак.«Червень — збільшення кібератак, вересень-жовтень — період персональних убивств, зокрема і з використанням вибухівки, листопад для нас був місяцем псевдотерору, великої кількості телефонних мінувань, а грудень — зростанням інтенсивності зіткнень на лінії розмежування. Таке чергування важливе, оскільки Росія не зацікавлена у зростанні масовості й кривавості атак. Адже в нашому суспільстві це зазвичай спричиняє його єднання, опір агресорові та посилення діяльності поліції й спецслужб. А ось зміна типів і часу атак покликана не дозволити правоохоронцям зосередитися на одній конкретній версії й переслідуванні конкретних винуватців, що продукує недовіру звичайних людей до правоохоронців і державницьких інституцій», — пояснив фахівець.

Що чекає  в цьому році

До загроз, із якими українське суспільство боротиметься у 2018 році, експерти зараховують кібертероризм, зокрема так звані групи смерті. Ідеться не лише про зомбування людей на власне знищення, а й про соціальні наслідки (горе для рідних тощо), які хвилями можуть піти по країні.

Найбільші загрози для України, на переконання Богдана Петренка, цього року продукуватиме Росія.

— Напередодні виборів президента РФ путінський штаб прагнутиме мобілізувати населення для підтримки Путіна. А така мобілізація можлива через продукування зовнішньої загрози. Актуальні загрози атак на свята. По-перше, це спричиняє зменшення присутності на них людей, що є підставою стверджувати, що українці не поважають визначні державні дати. По-друге, це війна символів. Тобто формування в українця стерео­типу, що державне свято — це жертви та загрози, а не позитивний настрій, — зауважив Богдан Петренко.

Окрім того, невдоволення людей різними аспектами життя призводить до виходу їх на мирні мітинги. Відбуватимуться вони й 2018-го — можливо, з бійками, зіткненнями з правоохоронцями та завуальованими чи відкритими терактами. І не лише під час політичних, а й під час звичайних масових заходів — спортивних, музичних, соціальних, різних флешмобів тощо.

За твердженням фахівця, можуть бути проблеми на кордоні Херсонщини і Криму, де Росія збирається будувати стіну на так званому новому державному кордоні.

Серйозна внутрішня небезпека, на яку експерти Українського інституту дослідження екстремізму звертають особливу увагу, — ефект наслідування в суспільстві.  Та чи не найголовнішою проблемою у боротьбі з тероризмом в Україні фахівець вважає брак дієвої системи покарань. Адже із зареєстрованих за майже 4 останні роки 5804 кримінальних справ за статтею «терористичний акт» було покарано лише 15 осіб.

Насамкінець. Отже, хоч Україна торік і опустилася з 11-го на 17-те місце у загальноєвропейському рейтингу країн з найвищими ризиками тероризму, ми ще залишаємося в ньому серед топ-20 таких країн. А тому маємо самі бути мудрими і обережними, щоб не піддаватися на провокації і так не підтримувати це ганебне явище.

Любомира Коваль

Матеріал використано з газети Кабінету Міністрв України  «Урядовий курєр» https://ukurier.gov.ua/uk/articles/osoblivosti-terorizmu-po-ukrayinskomu/

Список вулиць